Проєкт ЄС «Право-Justice» закликає Мін’юст не відхилятися від проєвропейского шляху реформування системи примусового виконання судових рішень

May 08, 2020 | Judiciary, Justice, Property rights protection
6 травня в рамках зустрічі Регіональних рад з питань реформи правосуддя відбулося обговорення двох законопроектів у сфері виконання судових рішень - Міністерства юстиції України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів» та розробленого на платформі Проєкту ЄС «Право-Justice» «Про виконавче провадження».

Свої думки щодо двох законодавчих ініціатив та напрямків реформи виконання судових рішень в Україні висловили представники Проекту ЄС «Право-Justice», Асоціації приватних виконавців України, Ради бізнес-омбудсмена, Американської торговельної палати в Україні. Від Міністерства юстиції України бачення подальшої реформи і механізми її імплементації в законодавче поле країни озвучив Директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Олександр Олійник.

Як зазначив керівник Проекту ЄС «Право-Justice» Довідас Віткаускас, приватні виконавці за останні 2,5 роки зарекомендували себе як ефективних професіоналів, що виконують судові рішення в рази швидше, аніж їх колеги з Державної виконавчої служби. Тому важливо продовжувати подальшу приватизацію системи виконання, забезпечити зрівняння «мандатів» державних і приватних виконавців, надання ширших повноважень помічникам приватних виконавців, наділивши їх повноваженнями вчиняти окремі виконавчі дії. Проєкт також пропонує чітке врегулювати питання контролю за діяльністю приватних виконавців.

«Україна має майже 900 млрд гривень невиконаного боргу за судовими рішеннями. Це більше 1/4 річного ВВП України. І ця цифра не показує звичайну заборгованість - це несплачена заборгованість боржника, що не має права бути в будь-якому цивілізованому суспільстві. Чи розуміє система правосуддя України, що вона несе відповідальність за невиконаний борг?», - зазначив Довідас Віткаускас.

До лібералізації професії приватних виконавців при розробці нового законодавства закликав регулятора і міжнародний експерт Проекту ЄС «Право-Justice» Катілін Попов.

«Зараз Уряд поводиться по відношенню до приватних виконавців так ніби вони є державними підприємствами. І здається, що Уряд хотів би зберегти повний контроль над цими «підприємствами», над виконавцями – застосовувати до них ті самі бюрократичні процедури і ті самі не дуже вдалі управлінські рішення, які застосовуються по відношенню до державних виконавців. Це хибний шлях. Потрібно розвивати інститут приватних виконавців - іншої альтернативи швидкому вирішенню проблеми з невиконанням судових рішень немає. Закликаю Уряд до лібералізації інституту приватного провадження,» - озвучив публічне звернення Катілін Попов.

Позитивні відгуки про законопроект, розроблений на платформі Проекту ЄС «Право-Justice», озвучили і представники професійної спільноти приватних виконавців.

«Законопроєкт Проекту ЄС «Право-Justice» врегульовує цілу низку проблемних питань, зокрема, питання опису майна за технічною документацією і з використанням відеозйомки замість понятих та багато інших прогресивних нововведень. Важливо, що проєкт також пропонує чітке врегулювання питання контролю за діяльністю приватних виконавців. Натомість законопроект від Мін’юсту вирішує лише якісь косметичні питання. Він не містить жодних революційних норм, які дадуть поштовх для ефективного виконання судових рішень», - зазначив приватний виконавець, член АПВУ Андрій Авторгов.

На зустрічі Регіональних рад з питань реформи правосуддя було запропоновано вийти за межі спілкування в телеграм-каналі «МЮУ_Законопроєкт у сфері примусового виконання рішень», та створити робочу групу з представників регулятора, АПВУ, бізнес-спільноти, суддів задля напрацювання в рамках відкритої, публічної і демократичної дискусії нової редакції закону «Про виконавче провадження», в яку б увійшли кращі законодавчі напрацювання від Мін’юсту та професійної спільноти.

Передові юрисдикції в ЄС намагаються зосередити увагу на нових електронних рішеннях, що може покращити правосуддя. Національні суди в багатьох країнах ЄС, як правило, сприяють прогресу, а не захищають статусу кво XIX сстоліття. PLAIS, литовська версія ABABS, зараз вважається однією з найкращих систем у світі, що підтверджує, що Литва посідає перше місце серед країн ЄС у виконанні договорів та посідає третє місце в цілому серед країн ЄС (після Данії та Швеції) в опитуванні Світового банку "Doing Business 2020". Лише 118 приватних виконавців Литви виконують рішення на суму понад 200 мільйонів євро щорічно, що можна порівняти з приблизно 600 мільйонами євро, зібраними більше ніж 5000 виконавцями в Україні (включаючи ДВС та приватних виконавців).

Однією з причин такої продуктивності є литовське рішення ABABS, завдяки якому навіть рішення на невелику суму легко виконати. Більше того, сотні мільйонів євро в рік стягуються миттєво у Литві за рахунок ПДВ, митних зборів, соціальних зборів установ та інших внесків у різні види боргу. Ні банки, ні центральний банк - а головне - політичні гравці - не можуть маніпулювати цим процесом. Своєчасна сплата боргу ефективно стає неминучою та обов'язковою, що виступає величезним дисциплінуючим фактором у суспільстві в цілому. Ця краща європейська практика та здоровий глузд свідчать, що без блокування банківських рахунків не може бути належного примусового виконання. І без автоматизації не існує ефективного та якісного примусового виконання, що захищає від свавільного втручання людини.