Звіт про виконання рішень суду: У межах реалізації гранту Проєкту ЄС "Право-Justice" відбувся міжгалузевий діалог

27 червня у межах гранту, наданого Проєктом ЄС "Право-Justice" щодо аналізу ефективності судового контролю, ГО МЕЦ "ПРО ДЖАСТІС" провів круглий стіл "Звіт про виконання судового рішення як інструмент судового контролю: міжгалузевий погляд". Захід об’єднав суддів цивільної, адміністративної та господарської юрисдикцій, представників Пенсійного фонду, Державної митної та податкової служб, органів місцевого самоврядування, адвокатів, приватних виконавців і науковців.

Учасники круглого столу обговорили результати застосування механізму судового контролю за виконанням судових рішень у трьох юрисдикціях — адміністративній, господарській та цивільній. Особливу увагу надали аналізу практики застосування цього процесуального інструменту, труднощам, які виникають при його реалізації, а також очікуванням від подальшого розвитку цього інституту. Під час дискусії учасники наголошували: належне виконання судових рішень є ключовою умовою довіри до правосуддя, а звіт про виконання — інструмент, що дозволяє суду здійснювати ефективний контроль за виконанням свого рішення.

"Звіт про виконання — це не просто формальний документ. Це індикатор того, наскільки ефективно працює судова система і чи здатна держава забезпечити реальне втілення прийнятого рішення. Саме через звіт суд здійснює контроль, який гарантує не лише завершення справи, а й захист прав та дотримання принципу верховенства права. У міжгалузевому контексті цей інструмент має різну специфіку, але спільну мету — забезпечити повне та своєчасне виконання рішень", — зазначила Олена Фонова, суддя Господарського суду Луганської області, співзасновниця та заступниця голови правління ГО МЕЦ "ПРО ДЖАСТІС".

Ірина Жаронкіна, керівниця компоненту "Виконання судових рішень та захист прав власності" Проєкту ЄС "Право-Justice" акцентувала на аналітичній роботі, яку ініціював Проєкт спільно з ГО "ПРО ДЖАСТІС", щоб оцінити ефективність нового механізму.

"Виконання судового рішення — невід’ємна складова права на справедливий суд, що підтверджується, зокрема, практикою Європейського суду з прав людини. Судовий контроль у цьому контексті — важливий інструмент, особливо у справах, де боржниками є державні органи. Водночас необхідно уникнути перетворення цього механізму на засіб тиску, адже в багатьох випадках виконання рішень монетарного характеру об’єктивно ускладнене", – сказала Ірина Жаронкіна.

Олена Губська, суддя Великої Палати Верховного Суду, охарактеризувала судовий контроль як один із ключових інструментів гарантування ефективності правосуддя.

"Після законодавчих змін у листопаді 2024 року суди отримали значно ширші повноваження, зокрема щодо зобов’язання суб’єктів владних повноважень подавати звіти про виконання рішень. Ми вже бачимо позитивну динаміку: кількість таких ухвал зростає. Але водночас маємо виклики — відсутність фінансування, складнощі у контролі за дискреційними повноваженнями органів влади, проблеми з виконанням рішень колегіальними органами. Проте за умови співпраці судової та виконавчої гілок влади ситуація має перспективу змінитися на краще", — зазначила Олена Губська.

Тетяна Кравченко, суддя Донецького окружного адміністративного суду, поділилася практикою застосування інструментів судового контролю в адміністративному процесі.

"В адміністративному судочинстві використовуються різні механізми контролю: зобов’язання подати звіт, визнання протиправності дій або бездіяльності, накладення штрафу. Іноді достатньо лише зобов’язання звітувати, аби рішення було виконане. Але у випадках, де потрібне додаткове бюджетне фінансування, ефективність таких заходів обмежена", – прокоментувала Тетяна Кравченко.

Дар’я Тарасенко, адвокатка, звернула увагу на важливість врахування окремих позицій Верховного Суду при ініціюванні судового контролю.

"Певні висновки Верховного Суду щодо судового контролю можуть бути неочевидними, але вони критично важливі для правильного формулювання позовних вимог, а також при прийнятті рішення про подання апеляції. Врахування цих позицій на ранньому етапі допомагає посилити стратегію захисту", – пояснила Дар’я Тарасенко.

Олена Мерсон, начальниця юридичного управління ГУ ПФУ в Харківській області, розповіла про виклики, з якими стикаються суб’єкти владних повноважень при реалізації механізму судового контролю.

"Станом на червень 2025 року не здійснено жодної виплати за судовими рішеннями за рахунок Державного бюджету, оскільки досі не затверджено бюджет Пенсійного фонду. У результаті керівників органів штрафують за невиконання, хоча вони не мають реальних важелів впливу. Без змін у законодавстві цей механізм іноді працює як каральний, а не як інструмент захисту прав", — зауважила Олена Мерсон.

Олена Фонова розповіла про процесуальні особливості та судову практику застосування судового звіту у господарському процесі.

"У господарському процесі судовий контроль через подання звіту застосовується поки що обмежено. Станом на 5 червня 2025 року у Державному реєстрі судових рішень значилася лише 41 відповідна ухвала, з яких задоволено 23. І лише в одній справі вдалося домогтися реального виконання рішення", – повідомила Олена Фонова.

Максим Ходаківський, суддя Соборного районного суду міста Дніпра, розповів про перші результати застосування механізму у цивільному процесі.

"У цивільних справах інститут судового контролю лише починає функціонувати, але вже є понад 300 рішень, що стосуються подання звітів. Переважають справи немайнового характеру, особливо — сімейні. Здебільшого цей інструмент застосовується судами першої інстанції", – зазначив Максим Ходаківський.

Оксана Русецька, очільниця АПВУ, поділилася очікуваннями професійної спільноти від застосування судового контролю у справах господарської і цивільної юрисдикції.

"Запровадження судового контролю у господарському та цивільному процесах — це, безумовно, позитивний крок. До 2024 року дієвих механізмів контролю за виконанням немайнових рішень фактично не існувало. Тепер роль суду значно зростає, і ми очікуємо, що це сприятиме зростанню рівня фактичного виконання судових рішень", — підсумувала Оксана Русецька.