Забезпечення прогнозованості та прозорості в судових процедурах банкрутства: відбулися обговорення у межах правового моніторингу

18 листопада Міністерством юстиції України за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice" було проведено онлайн-консультацію на тему: "Забезпечення прогнозованості та прозорості в судових процедурах банкрутства". Участь у дискусії взяли представники Міністерства юстиції, Національної асоціації арбітражних керуючих України, банківської спільноти, суддівського корпусу, зокрема Верховного Суду, експерти Проєкту ЄС "Право-Justice".

"Міністерство юстиції за результатами наради з представниками Незалежної асоціації банків України включило у щорічний правовий моніторинг тематику забезпечення прозорості та прогнозованості у процедурах банкрутства. Дискутуються два питання – необхідність запровадження у Кодексі України з процедур банкрутства плану-графіку проведення ліквідаційної процедури та доцільність закріплення на рівні Кодексу принципу судового контролю за дотриманням строків у процедурах банкрутства та неплатоспроможності", – сказав Олександр Олійник, директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України.

На думку Дениса Грищенка, голови підкомітету Комітету НАБУ з питань правового забезпечення діяльності банків та захисту прав кредиторів, впровадження плану-графіку має сприяти більш повному розумінню дій арбітражного керуючого з боку кредиторів та орієнтовного часу їх реалізації.

Аргументи проти такої ідеї озвучила Наталія Тищенко, заступниця голови Ради арбітражних керуючих м. Києва. Вона наголосила, що спільнота арбітражних керуючих вбачає в обговорюваних пропозиціях певні ризики, оскільки вони суперечать принципу верховенства права, який вимагає чіткості та прогнозованості законодавства.

За словами В’ячеслава Пєскова, судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, потрібно розуміти, що процес складання такого плана-графіка залежатиме від низки змінних показників – можуть змінюватись кредитори, ліквідатор, суддя, а також, залежно від обставин справи, може змінюватись і зміст документа.

Суддя Господарського суду Закарпатської області Павло Пригуза зазначив, що законодавство країн ЄС містить аналогічні запропонованим норми, відповідно до яких ліквідатор складає план як для врегулювання неплатоспроможності, так і для ліквідації майна банкрута. Такий план є логічним завершенням роботи арбітражного керуючого з інвентаризації активів, аналізу фінансово-господарського стану боржника/банкрута, а тому його закріплення в нормах КзПБ буде мати позитивний ефект для строків процедури: для самоконтролю ліквідатора, контролю з боку кредиторів і суду.

Василь Гей, експерт Комітету НАБУ з питань правового забезпечення діяльності банків та захисту прав кредиторів, презентував бачення банківської спільноти щодо необхідності закріплення на рівні КУзПБ принципу судового контролю за дотриманням строків у процедурах банкрутства, зокрема імплементації у Кодексі правових позицій Верховного Суду.

"Одними правовими позиціями неможливо встановити загальні форми цього судового контролю, його періодичність. Напрацювання Верховного Суду щодо цього питання потрібно закріплювати на законодавчому рівні", – запропонував Василь Гей.

На думку Павла Пригузи, для дотримання строків у процедурах неплатоспроможності законодавцю важливо визначитися із доктриною: метою ліквідації має бути майно банкрута, а не ліквідація юридичної особи-банкрута. Так побудоване європейське право: при відсутності майна у банкрута та при відмові кредиторів нести витрати з фінансування роботи ліквідатора провадження у справі має закриватися.

"Практика свідчить, що строки у процедурах банкрутства, зокрема ліквідаційної, не дотримуються. Подекуди виникає чимало об’єктивних перешкод, через які нереально вкластися у відведені 12 місяців. Тому варто питання дотримання і продовження строків врегулювати через норми Кодексу", – сказав Павло Пригуза. Він також зауважив, що норми законодавства європейських країн передбачають можливість суду продовжити строки у процедурах банкрутства.

Олег Васьковський, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС, наголосив, що до унормування судового контролю за дотриманням строків у процедурах банкрутства потрібно підходити зважено.

"Якщо на рівні закону буде закріплено принцип судового контролю у процедурах неплатоспроможності, то його потрібно сформулювати так, щоб він не підміняв ініціативу кредиторів", – зауважив Олег Васьковський.

У межах онлайн-консультацій також обговорювалось питання, чи потрібно у Кодексі прописувати зобов’язання про додаткове звітування ліквідатора. А саме, чи має він зазначати у звіті всі дії, вчинені ним протягом всієї ліквідаційної процедури та надавати одночасно з ліквідаційним балансом, який засвідчує відсутність у банкрута майна, звіт про вчинення ним дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника. Представники спільноти арбітражних керуючих висловилися проти такої ідеї, аргументуючи свою позицію тим, що наразі вони щомісяця роблять звіти, які містять відповідну інформацію.