За сприяння Проєкту ЄС “Право-Justice” відбулася Міжнародна науково-практична конференція Верховного Суду

31 травня відбулася Міжнародна науково-практична конференція “Україна на шляху до євроінтеграції: ефективне управління державною власністю як інструмент відновлення економіки України. Місія та візія господарської юрисдикції”. Захід організував Верховний Суд за підтримки Проєкту ЄС “Право-Justice” та інших міжнародних партнерів.

“Попри війну економічні процеси в державі тривають, зростає рівень ВВП та інвестицій в Україну. При цьому судова влада відіграє вагому роль у питанні захисту та розвитку економіки, суди забезпечують ефективний і справедливий розгляд відповідних категорій справ, що сприяє інвестиційній привабливості України та її стабільному економічному зростанню”, – сказав у вітальному слові Станіслав Кравченко, голова Верховного Суду. Він повідомив, що у 2023 році, зокрема, суди господарської юрисдикції розглянули 230 тис. справ, що у 2,2 рази більше ніж у 2022 році.

“У цьому році навантаження на господарську юрисдикцію зросло приблизно на 50% порівняно з 2023 роком”, – відзначив Станіслав Кравченко.

На важливість проведення реформ в економічній сфері та необхідність забезпечення ефективної діяльності підприємств, які відіграють значущу роль у національній економіці, вказав у вітальному слові Ремі Дюфло, заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні.

“ЄС підтримує всі реформи, які відбуваються в Україні, у тому числі й у сфері неплатоспроможності. Усупереч війні, економіка має розвиватися, й Україна повинна давати переконливий і чіткий меседж партнерам, які підтримують її зараз, розширювати можливості співпраці між державними та приватними підприємствами, залучати капіталовкладення, а також вживати заходів для зменшення відповідних економічних ризиків”, – сказав Ремі Дюфло.

Про місію законодавчої та судової влади у питаннях корпоратизації державних підприємств розповів Дмитро Наталуха, голова комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку. За його словами, одне із завдань парламенту – дати поштовх і створити умови для корпоратизації державних активів, розвитку державно-приватного партнерства.

“Своєю чергою, судді господарської юрисдикції через тлумачення та застосування цих законодавчих норм зможуть не тільки сприяти сучасному інструментарію управління державними активами, а й забезпечити справедливість та рівність державних і приватних компаній у комерційних відносинах, наближати країну до цивілізованих підходів в управлінні державними активами”, – висловився народний депутат.

На двох проблемних питаннях ефективного управління державною власністю зосередив свій виступ Денис Малюська, міністр юстиції.

“Перше – це мораторії, які блокують будь-яку ефективну діяльність державного сектору економіки. Тому потрібно напрацювати економічну модель врегулювання проблемної заборгованості великих державних підприємств, щоб вирішити цю проблему. Друге питання – відчуження об’єктів нерухомості, внесених до статутного капіталу акціонерних товариств, які належать державі. Наразі постала потреба зробити так, щоб не породити нову хвилю відбирання майна у добросовісних набувачів, які придбали майно акціонерних товариств протягом попередніх років”, – розповів Денис Малюська.

На важливості корпоратизації державних підприємств наголосив під час свого виступу Віталій Коваль, очільник Фонду державного майна України.

“Корпоратизація державного майна є критично важливою для ефективного управління понад 2300 державними підприємствами, які перебувають у корпоративному портфелі Фонду. Вона дозволить делегувати прийняття рішень професіоналам на місцях, зменшити бюрократію та позбавитись збитків, покращити доступ підприємств до капіталу та інвестицій, як це вже відбулось у європейських країнах. Це сприятиме збільшенню надходжень до бюджету”, – сказав Віталій Коваль.

Віргіліюс Валанчюс, керівник компоненту "Підтримка процесу євроінтеграції в секторі юстиції" Проєкту ЄС "Право-Justice", колишній суддя Суду справедливості Європейського Союзу, ознайомив учасників конференції з законодавством ЄС щодо неплатоспроможності та практичними кейсами Суду справедливості. Так, він відзначив, що у 2019 році було ухвалено важливий регуляторний акт - Директиву ЄС 2019/1023 про засади превентивної реструктуризації, погашення боргів та позбавлення прав, а також заходи щодо підвищення ефективності процедур з реструктуризації, банкрутства та погашення боргів, який береться до уваги всіма європейськими судами. Він передбачає ефективні процедури регулювання неплатоспроможності, які розповсюджуються на всі юрисдикції країн-членів.

“Європейське право регулює неплатоспроможність у транскордонному вимірі. Рішення, які були ухвалені національними судами, визнаються судами інших держав-членів. Передбачені єдині принципи реструктуризації боржників або вразливих компаній (як державних, так і приватних)”, – сказав Віргіліюс Валанчюс.

Він також наголосив, що Суд ЄС є єдиним офіційним інтерпретатором європейського права, й національні суди можуть звертатись для суду ЄС, щоб отримати трактування будь-яких регуляційних положень. При цьому експерт порадив українським суддям, вивчаючи рішення Суду ЄС, звертати увагу не лише на резолютивну частину документів, а й мотиваційну.

“Важливо звертатись до суду ЄС, щоб мати чітке переконання, що норми законодавства використовується на практиці саме з тією метою й у той спосіб, який передбачив законодавець”, – підсумував Віргіліюс Валанчюс.

Головний національний експерт з питань правосуддя в економічній сфері Проєкту ЄС “Право-Justice” Олег Михалюк взяв участь у конференції з презентацією на тему: “Законодавчі новації в сфері ліквідації державних підприємств: від теорії до практики”. Зокрема, він докладно висвітлив можливості, які надає Закон України “Про особливості припинення державних підприємств за рішенням ФДМУ № 3037-IX від 11.04.2023”, до розробки якого долучалися експерти Проєкту.

“За даними Національної економічної стратегії-2030 року, 40% державних підприємств функціонують лише на папері. Велика кількість ДП не звітують взагалі, їх частка складає близько 17%. Довгий час в законодавстві бракувало дієвих механізмів, які б сприяли виведенню з ринку економічно неактивних державних підприємств. З огляду на це, Закон № 3037-IX від 11.04.2023 є тією законодавчою новацією, котра має дозволити розв'язати проблеми, які накопичувались в економіці роками”, – сказав Олег Михалюк.

Говорячи про переваги закону № 3037-IX від 11.04.2023, експерт, виділив наступні: визначено критерії для прийняття рішення про припинення підприємства; врегульовано механізм відбору та призначення ліквідатора; визначено механізм звітування ліквідатора власнику у процесі припинення державного підприємства; запроваджено механізм самофінансування процедури припинення державного підприємства; визначено обґрунтовані строки для процедури припинення державних підприємств; визначено правовий статус ліквідатора, його права та обов’язки в процедурі припинення.

“Цей закон передбачає, що органом управління буде розроблено та затверджено типовий план припинення підприємства і стандартизовані звіти про перебіг процедури припинення. Очікується, що керуючі припиненням в уніфікованій формі будуть надавати всю інформацію в орган управління і це забезпечить належне виявлення пов’язаних з припиненням ризиків, своєчасне реагування зі сторони органу управління”, – додав Олег Михалюк.

Також експерт Проєкту ЄС “Право-Justice” наголосив на важливості якнайшвидшої імплементації Україною Директиви ЄС 2019/1023, якою запроваджуються інструменти превентивної реструктуризації. Очікується, що впровадження механізмів превентивної реструктуризації має дозволити запобігти випадкам банкрутства, зокрема і державних підприємств, які мають лише тимчасові фінансові труднощі. Водночас Олег Михалюк, аналізуючи європейський досвід, спрогнозував, що ухвалення відповідного законопроєкту буде досить складним викликом для України з огляду стан економіки та ринок боргового капіталу.

“Зміни до законодавства - це лише один із можливих інструментів для запровадження культури корпоративного порятунку. Як свідчить досвід європейських країн важливим ключем до успіху застосування Директиви ЄС 2019/1023 є утвердження довіри між кредиторами та боржниками. Це вимагає високого рівня доброчесності всіх учасників процедури превентивної реструктуризації”, – підсумував Олег Михалюк.

Відеозапис конференції тут.