За сприяння Проєкту ЄС «Право-Justice» відбулись онлайн-консультації «Реалізація майна банкрута та захист прав забезпеченого кредитора»

15 вересня 2022 року Міністерством юстиції України за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» відбулись онлайн-консультації на тему «Реалізація майна банкрута та захист прав забезпеченого кредитора». Учасники заходу, серед яких були арбітражні керуючі, представники НАБУ, ДП «СЕТАМ», ДП «Prozzoro Продажі», озвучили найболючіші аспекти щодо цього питання та поділились своїм баченням, які законодавчі зміни потрібно напрацювати задля підвищення якості процедур банкрутства.

Захід розпочався зі вступного слова Олександра Олійника, директора Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України.

«Нещодавно ми презентували моніторинг «Правосуддя під час війни». І ті проблемні питання, які були вами підняті під час опитування та нещодавнього анкетування, ми виокремили в основні проблеми. І сьогодні будемо їх обговорювати. Наша спільна мета – щоб ми визначилися між собою, які є оптимальні шляхи вирішення піднятих проблем», - сказав Олександр Олійник.

Під час цих онлайн-консультацій учасники детально обговорили чотири проблемні питання.

Перше - «Проблемні питання, що виникають при реалізації арештованого майна на електронних аукціонах в межах виконавчого провадження, пов’язаних з мораторієм на задоволення вимог кредиторів у процедурі банкрутства».

За словами Вікторії Йович, представниці ДП «Сетам», проблеми виникають під час реалізації статті 41 та 121 Кодексу з питань банкрутства. Чинне законодавство передбачає, що протягом дії мораторіїв на задоволення вимог кредиторів забороняються стягнення на підставі виконавчих документів, крім випадку перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж такого майна. Однак виникло питання, що саме вважати моментом оприлюднення такої інформації? 14 вересня 2021 року Верховний Суд виніс ухвалу, в якій дійшов висновку, що електронні торги є єдиним процесом продажу, що складається з певних етапів, але водночас всі ці етапи – перший, другий і третій аукціон, мають відносну самостійність.

«В результаті можуть бути випадки, коли ми внесли лот, проторгували перші торги, а другі вже не можемо проводити, оскільки існує мораторій - не можна продавати майно. Тому ми не можемо погодитись з цією практикою Верховного Суду, оскільки вважаємо, що доцільно звертати увагу на те, що саме законодавець намагався закласти в положення щодо випадків, на які мораторій не поширюється. Очевидно, що це випадки, коли виконавче провадження знаходиться на стадії завершення, всі виконавчі дії вчинені і від виконавця вже нічого не залежить. У такому випадку права і вимоги стягувача повинні бути повністю забезпечені. Наша рекомендація – деталізувати порядок реалізації майна і визначити, що він є єдиним неподільним процесом», - сказала Вікторія Йович.

Представниця «СЕТАМу» звернула увагу і на проблему полярного трактування та застосуваннями судами зазначених статей Кодексу. «Суди першої інстанції, а іноді і другої, напряму забороняють «СЕТАМу» і виконавцям вчиняти дії щодо продажу такого майна. Судді абсолютно не звертають увагу на другу частину норми, яка передбачає випадки, на які мораторій не поширюється, - розповідала Вікторія Йович. – Але вся кінцева практика у нас позитивна: або апеляція, або касація скасовували ці ухвали і поновлювали торги. За таких обставин боржники вигравали значну частину часу, а стягувачі опинялись у програшному стані, оскільки їхні вимоги довгий час лишалися незадоволеними».

З презентацією щодо аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство виступив Олександр Лихотоп, заступник начальника проєктів ДП «Prozzoro. Продажі». Він зазначив, що з точки зору ЕТС аукціони з продажу майна боржників у справах про банкрутство – стабільний та ефективний напрям продажів, який характеризується порівняно високою успішністю, прозорістю і зрозумілістю процедур, практично відсутніми випадками порушення в системі.

Друге - «Необхідність у нормативному визначенні порядку та строку для відмови забезпеченого кредитора від забезпечення».

Проблематику з цього питання висвітлив Василь Хей, експерт Комітету з питань правового забезпечення НАБУ. Він звернув увагу на прогалини в законодавстві та не завжди однозначну судову практику.

«В статті 45 Кодексу не врегульована ситуація, коли власне забезпечений кредитор виступає ініціатором справи про банкрутство. Як йому бути у такому випадку? Немає чіткої відповіді. Потрібно деталізувати, як має відбуватись відмова від забезпечення, яку форму вона має мати. Ще одна проблема - можливість частково відмовитись від забезпечення у розрізі вартості предмета застави або ж в цілому. Виникає питання, як діяти у випадках, коли у забезпеченого кредитора є своя оцінка вартості застави, проведена незалежним експертом або ж не все майно в межах договору застави наявне. – розповів Василь Хей і озвучив пропозиції НАБУ. - Суть наших пропозицій зводиться до того, що право подання заяви про відмову від забезпечення – повну або часткову, у тому числі і в межах одного договору, може бути реалізована на будь-якій стадії провадження у справі».

Висловилась з цього питання і Діана Козловська, арбітражний керуючий, керівник ТОВ «ЮК «ЕЛІТ КОНСАЛТ ГРУП». У своєму виступі вона акцентувала увагу на необхідності банків повернутись до визначення вартості предмета застави й іпотеки шляхом проведення оцінки стану майна на момент ініціації такої процедури банкрутства. «Якщо говорити про порядок і строки, то на мій погляд, потрібно щоб забезпечений кредитор був зобов’язаний подати свою заяву про відмову на етапі формування реєстру вимог кредиторів і розгляду кредиторських вимог», - сказала Діана Козловська.

Третє - «Доцільність нормативного врегулювання подальшої долі майна банкрута, у випадку нереалізації такого майна на другому повторному аукціоні».

Виступаючи з доповіддю на зазначену тему, Наталія Тищенко, керуючий партнер юридичної компанії «NOBILI», арбітражна керуюча, заявила, що необхідно на законодавчому рівні закріпити можливість для одного з кредиторів забрати майно, яке не продалось на другому повторному аукціоні або можливість врегулювати його продаж чи віддати кредитору у рахунок погашення кредиторських вимог за погодженням комітету кредиторів.

«Я б ще говорила про списання, бо у нас дуже багато неліквідного майна. Окрема проблематика – велика кількість об’єктів на тимчасово окупованих територіях, які на сьогодні взагалі неможливо продати. Виникають питання і з продажем дебіторської заборгованості», - озвучила проблематику Наталія Тищенко.

Четверте - «Доцільність нормативного врегулювання списання (визнання погашеними) вимог, які не заявлені у справі про неплатоспроможність фізичної особи та фізичної особи-підприємця».

«Якщо давати коротку відповідь на це питання, то – так, потрібно врегульовувати цей аспект», - розпочав свій доклад Руслан Сидорович, партнер юридичної фірми Ario.

Він зазначив, що чинне законодавство не дає однозначної відповіді на зазначену ситуацію. Арбітражні керуючі мають користатись судовою практикою, яка визначила, що ті вимоги, які не заявлені, в результаті погашення вважаються також погашеними, окрім тих, які не підлягають реструктуризації.

«Проте такої норми немає в Кодексі. І об’єктивно це викликає стан правової невизначеності», - сказав Руслан Сидорович.