За підтримки Проєкту ЄС “Право-Justice” та USAID відбулася міжнародна конференція з теми “Робота судів в умовах війни”

Державна судова адміністрація України спільно з Міжнародною асоціацією судового адміністрування (IACA), Проєктом ЄС “Право-Justice” та Програмою USAID “Справедливість для всіх” провели міжнародну конференцію “Робота судів в умовах війни”.

До участі в конференції долучилися близько двохсот фахівців з різних країн світу. В центрі обговорення був досвід організації функціонування судової системи в Україні в умовах повномасштабної війни. Як зазначив модератор зустрічі, голова Міжнародної асоціації судового адміністрування Луїс Марія Пальма, про український досвід почали говорити на аналогічному заході ще минулого року. Тема викликала настільки жвавий і активний інтерес аудиторії – буквально на всіх континентах, що було вирішено саме йому присвятити окрему зустріч.

Голова Державної судової адміністрації (ДСА) України Олексій Сальніков назвав повномасштабне російське вторгнення у 2022 році найбільшим викликом для судової системи України.

“Деякі частини України були дуже швидко окуповані російським ворогом. У зв’язку з неможливістю окремих судів здійснювати правосуддя під час воєнного стану, підсудність справ, що були у їх провадженні, змінювалась”, – розповів голова ДСА.

За словами Олексія Сальнікова, на початок 2022 року в Україні працювали 674 місцеві та апеляційні суди. На тимчасово непідконтрольній території не працюють 85 судів, із них 54 припинили роботу після 24 лютого 2022 року. Після деокупації окремих територій, частина судів відновили територіальну підсудність і навіть повернулися у свої приміщення – ті, які не були пошкоджені або зруйновані.

За даними ДСА України, станом на 1 січня 2023 року внаслідок вторгнення повністю зруйновано приміщення 12 судів. 96 будівель зазнали пошкоджень. І не тільки це – як повідомив Олексій Сальніков, із судів, які побували під окупацією, вкрадено більше 5,5 тис одиниць комп’ютерної техніки.

Такі обставини значно ускладнили відновлення роботи судової системи після окупації. Голова ДСА заявив, що тим більше неоціненною виявилась допомога міжнародних організацій:

“Протягом 2022 року Проєктом ЄС “Право-Justice” та програмою USAID “Справедливіcть для всіх” було дуже багато чого зроблено. Наприклад, до ДСА було передано технічну допомогу, зокрема техніку та інші матеріальні цінності на загальну суму майже 25 млн гривень. Крім того, в рамках Проєкту ЄС “Право-Justice” також передав шоломи та бронежилети на 7,5 млн грн, ноутбуки на 380 тис гривень, інше обладнання – на більш як 500 тис гривень”, – розповів Олексій Сальніков.

У межах конференції, Проєкт ЄС “Право-Justice” та ДСА мали нагоду представити широкому загалу збірку “Суди в умовах війни”. До неї увійшли 10 історій про досвід судів та їх колективів у перші місяці повномасштабного вторгнення. Зокрема, про тимчасову окупацію та відновлення, роботу судів неподалік від місць ведення бойових дій, евакуацію співробітників і обладнання, волонтерство та допомогу колегам. Ольга Срібняк, головна національна експертка Проєкту ЄС “Право-Justice”, відзначила, що досвід різних судів у цей період є важливим для кращого розуміння викликів, з якими стикнулася судова система та можливості їх врахування у подальшому. Разом із тим, за її словами, це не єдина причина, з якої збірка може бути цікавою:

“Окрім важливості розуміння проблем і викликів, зібрані історії дають яскраві приклади лідерства і командної роботи для колективів судів, адже рішення необхідно було приймати швидко і злагоджено. Також, наведені у ній приклади демонструють важливість, з одного боку, стандартних операційних процедур, управління ризиками, а з іншого – необхідність впровадження інновацій, використання сучасних технологій, гнучкості. Не секрет, що не дуже багато українців довіряють судам. Ми хотіли, щоб ця книжка стала, у тому числі, кроком до поліпшення цієї ситуації, адже вона демонструє гідну та віддану справі поведінку багатьох працівників судової системи".

Голова Міжнародної асоціації судового адміністрування Луїс Марія Пальма зауважив, що зі збіркою “Суди в умовах війни” мають ознайомитися усі, хто хоче зрозуміти, що відбувається в Україні, і як в умовах війни працює судова система.

Анна Адамська-Галлант, головна міжнародна експертка з питань судової реформи Проєкту ЄС “Право-Justice”, вказала, що з-поміж трагедій і викликів у 2022 році були й моменти, які надихали:

“Я пам’ятаю момент, коли Україні надали статус кандидата на членство в ЄС. Для нас, для “Право-Justice” ця звістка стала потужним джерелом енергії. Тому що кандидатський статус для України і від нас вимагає додаткової роботи, пришвидшення всіх процесів, які відбуваються в Україні. Ми можемо дуже багато зробити разом. Це з одного боку підтримка оновлення судової системи, підтримка суддів, прокурорів, щоб притягнути до відповідальності всіх, хто вчинив воєнні злочині в Україні. Але це також запровадження різних найкращих практик в судах України попри те, що вони зараз у дуже важких умовах”.

Запровадження кращих практик в роботі судів – це важливий напрямок діяльності Проєкту “Право-Justice”. За словами Анни Адамської-Галлант, ідея ініціативи “Модельні суди” виникла майже 5 років тому. Вона полягала в тому, щоб допомогти українським судам у впровадженні кращих практик організації процесів у судах, якими послуговуються в різних європейських країнах. Йдеться і про зручну організацію простору, і про роботу з відвідувачами, і про безпеку, і про діяльність канцелярії – все те, що робить суд комфортним і зручним для громадян, які туди звертаються. Ініціатива стартувала із шести судів, а наразі в ній беруть участь більше 70-ти і чимало бажають приєднатися.

Вінницький апеляційний суд – один із найбільш активних у впровадженні ініціативи “Модельні суди”.

“Дуже багато модельних рішень було ухвалено саме користуючись досвідом і комунікацією потужною підтримкою з боку “Право-Justice”. Але війна продиктувала інші умови”, – розповідає керівниця апарату Вінницького апеляційного суду Наталя Король, яка віднедавна також очолює ГО “Всеукраїнська асоціація працівників судів”. – “Умови, продиктовані повномасштабним вторгненням, змушували судових адміністраторів шукати такі шляхи роботи суду, які були невідомі раніше. Звичайно, головна цінність – це безпека. Безпека людей, даних, комунікації, майна. Що означає безпека людей в практиці Вінницького апеляційного суду? Це наявність укриття, життєзабезпечення відвідувачів і працівників, альтернативні робочі місця, альтернативна зала засідань”.

За словами Наталі Король, у 2022 році розгляд справ у Вінницькому апеляційному суді доводилося відкладати майже 4 тисячі разів, 2,5 тисячі разів – через повітряну тривогу. Така статистика спонукала апарат суду знайти рішення – зробити альтернативну залу засідань в укритті, обладнати її засобами звукозапису та відеозв’язку. Також, торік 1,5 тисячі засідань у Вінницькому апеляційному проведено у режимі відеоконференції. З них 1 тисячу – зв’язок був з установами виконання покарання або СІЗО, оскільки арештованих або ув’язнених до зали суда було неможливо конвоювати саме через повітряні тривоги. Наталя Король каже, що це цілком можна вважати модельним рішенням в роботі суду – для нинішніх умов. Принаймні те, що вона розказала на конференції про роботу Вінницького апеляційного суду – теж було яскравою ілюстрацією того, як працюють українські суди під час війни.