За підтримки Проєкту “Право-Justice” було презентовано моніторинговий звіт Міністерства юстиції України у сфері виконання судових рішень

7 лютого відбулась презентація щорічного моніторингу застосування законодавства у сфері виконання судових рішень, який за підтримки Проєкту ЄС “Право-Justice” провело Міністерство юстиції України. Метою даного моніторингу був збір та аналіз проблем у сфері виконання та розробка пропозицій щодо змін до законів та інших нормативно-правових актів у зазначені сфері.

Під час презентації звіту моніторингу у фокусі уваги його укладачів було три проблеми:

• виконання рішень національних судів, відповідачем за якими є Російська Федерація;
• невиконання або тривале виконання рішень судів, боржниками за якими є суб’єкт, примусова реалізація майна якого забороняється;
• регулювання питання звернення стягнення на земельні ділянки.

“Сьогоднішня презентація звіту проходить у військових умовах, і ті питання, які висвітлені в моніторингу, також здебільшого стосуються військового часу. Зокрема, виконання рішень проти держави-агресора. Але, окрім питань, які зумовлені нинішніми обставинами, моніторинг продовжує працювати з вічними питаннями, такими як: мораторії, звернення стягнення на майно державних підприємств, продаж земельних ділянок”, - сказала у вітальному слові Ірина Жаронкіна, керівниця компоненту “Захист прав власності та виконання” Проєкту ЄС “Право-Justice”.

Презентуючи “Моніторинг-2022”, Олександр Олійник, директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України розповів про колосальний обсяг проробленої роботи в рамках моніторингу.

“Було виокремлено 31 проблемне питання і проведено 12 онлайн-обговорень щодо них. Розроблено та розіслано заінтересованим сторонам 383 анкети-опитувальники та отримано 3495 відповідей. Опрацьовано 143 нормативних акти, 199 судових рішень національних судів та 58 рішень ЄСПЛ, 129 наукових праць та проаналізовано досвід понад 50 країн світу з вирішення зазначених проблем”, - сказав Олександр Олійник, додавши, що за результатом моніторингу підготовлено 17 пропозицій до вирішення проблемних питань.

Розкриваючи проблему виконання рішень національних судів, відповідачем за якими є країна-агресор, Світлана Сухенко, керівниця експертної групи з питань суміжних з правосуддям правових інституцій Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України повідомила, що на сьогодні у світі триває близько 40 збройних конфліктів, проте міжнародним співтовариством досі не напрацьовано правових механізмів забезпечення вирішення проблеми агресії та її наслідків.

“Наразі немає конвенції чи міжнародного договору, який би визначав покарання за анексію чи окупацію. Тому для України постає задача напрацювати механізми для захисту своїх громадян та прав людини в цілому, які можна буде застосувати як базове рішення проблеми і для інших держав”, - сказала Сухенко.

За результатами здійснення моніторингу Міністерством юстиції України сформовано узагальнюючі висновки та напрацьоване концептуальне бачення того, яким чином рішення українських національних судів щодо РФ можуть бути виконані.

“Ми пропонуємо комплексний підхід для вирішення цієї проблеми. По-перше, потрібно провести аудит кількості судових рішень, сум боргу за ними та майна РФ і її державних підприємств, на які можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу. Це дозволить співставити наявні ресурси з необхідним та розрахувати потреби для вирішення проблеми на внутрішньо державному рівні. По-друге, потрібно напрацювати положення закону України про імунітет іноземних держав стосовно юрисдикції судів України на розгляд справ щодо іноземної держави, заходів забезпечення позову та примусового виконання судових рішень”, - сказала Наталія Покиньчереда, державна експертка експертної групи з питань суміжних з правосуддям правових інституцій Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України.

Експертка озвучила чотири можливі варіанти виконання рішень національних судів проти Росії з метою компенсації нанесених збройною агресією збитків, а також переваги та ризики кожного з них. За її словами, перший варіант полягає в тому, що відповідні рішення національних судів мають виконувати або державні виконавці, або спеціально утворений відділ ДВС. Другий варіант передбачає виконання рішень за кордоном, але для цього потрібно, щоб законодавство іншої країни визнавало рішення українських судів і на її території знаходяться доступні для звернення стягнення активи РФ. Згідно третього варіанту, виконати рішення національних судів можна в адміністративному порядку за рахунок Компенсаційного фонду, створеного на підставі міжнародного договору. Четвертий варіант передбачає відступлення права вимоги.

Про проблематику невиконання і тривалого виконання рішень судів, боржниками за якими є суб’єкт, примусова реалізація майна якого забороняється, а також шляхи її вирішення доповіла Вероніка Ткачук. Як відзначила державна експертка, для розуміння стану виконання рішень судів, за якими боржниками є державні підприємства, потрібно, щоб Держказначейство здійснило облік та аудит реального стану заборгованості. Зі свого боку Міністерству соцполітики доцільно також провести облік та аудит пільг. Окремої уваги з боку Міністерства юстиції вимагають мораторії, які ускладнюють виконання рішень цієї категорії судових рішень. А також мають бути здійснені заходи по цифровізації виконавчого провадження. Міністерству стратегічних галузей промисловості необхідно визначити перелік майна об’єктів державної власності, що мають стратегічно важливе значення для економіки і безпеки держави, на яке неможливо звернути стягнення.

Презентація звіту моніторингу Міністерства юстиції України завершилась обговоренням проблематики, повʼязаної з продажем на аукціоні земельних ділянок боржників.