За підтримки «Право-Justice» відбулись онлайн-консультації про принципи банкрутства, зокрема в умовах воєнного часу

19 вересня 2022 року за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» відбулись онлайн-консультації на тему: «Принципи банкрутства. Господарський суд та арбітражний керуючий в умовах війни». Консультації проводяться Міністерством юстиції України в рамках моніторингу застосування законодавства в сфері банкрутства. Учасниками заходу стали арбітражні керуючі та судді. Під час заходу було презентовано п’ять доповідей, в яких спікери підняли найгострішу проблематику з даного питання та запропонували власне бачення шляхів її вирішення.

Про доцільність нормативного врегулювання питання з розширення повноважень господарського суду приймати рішення щодо неможливості подальшого здійснення судової процедури банкрутства у зв’язку з тим, що боржник та його майно знаходяться на тимчасово окупованій території України або на території, на якій ведуться бойові дії, розповіла Олена Фонова, суддя Господарського суду Луганської області.

«Я знаю, що пропонувався законопроєкт №5510, який передбачав вирішення проблеми з банкрутства таких юридичних осіб через запровадження мораторію. Але ми розуміємо, що черговий мораторій щодо чергової категорії юридичних осіб жодним чином не сприятиме захисту прав кредиторів та інвестиційній привабливості країни. Тому, на мою думку, більш доцільним виглядає зупинення справи про таке банкрутство за клопотанням сторін, боржника, арбітражного керуючого або кредиторів чи ініціативи суду. Але робити це лише за умови, якщо у боржника немає майна на підконтрольній Україні території або воно повністю реалізоване», - заявила Олена Фонова.

Свою думку також висловив директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов, вбачаючи доцільність у закритті справи про банкрутство у разі неможливості подальшого здійснення процедури банкрутства.

«Юридична особа без майна – це фікція, просто назва на папері або реєстрі. І не може бути процедури без процедур. Тому ми все-таки більше схиляємось до вирішення питання про закриття справи про банкрутство, але після вчинення всіх можливих дій щодо майна боржника, яке знаходиться на підконтрольній Україні території», - сказав Владислав Філатов.

Про принципи банкрутства та роль суду у справі про банкрутство/неплатоспроможність - забезпечення ефективності процедур банкрутства/неплатоспроможності розповів Вʼячеслав Пєсков, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного суду.

«Першим декларативним принципом для нас є підвищення рейтингу України на міжнародній арені та підвищення інвестиційної привабливості шляхом підвищення ефективності процедур банкрутства», - сказав В’ячеслав Пєсков.

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного суду також сказав, що вирішуючи питання про відкриття справи про банкрутство, суддям слід зосередитись на недопущенні фіктивного банкрутства. «Ми маємо відповідати у своїх підходах до банкрутства тим кращим прикладам, які існують в світі – Фінляндії, Японії, США. В цих країнах в кримінальному порядку переслідують будь-які фраудаторні дії щодо боржника, у тому числі й фіктивне банкрутство. У Фінляндії за такі дії передбачається покарання у вигляді 2 роки позбавлення волі, Японії – 10, США- 5 років або штраф 80 тисяч доларів. Україна, на жаль, вирішила йти своїм шляхом – декриміналізувати фіктивне банкрутство», - розповів В’ячеслав Пєсков.

На стадії розпорядження майном, метою суду, за його словам, має бути балансування інтересів всіх учасників провадження у справі про банкрутство. Окремо у своїй доповіді пан Пєсков зупинився на питанні оплати праці арбітражного керуючого.

«Обов’язкова оплата праці розпорядника майна буде підвищувати його відповідальність перед кредиторами і суд буде займати більш активну позицію щодо розпорядника майна аби унеможливити у майбутньому притягнення держави до відповідальності за незаконність його дій», - пояснив суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного суду.

Під час своєї доповіді В’ячеслав Пєсков заявив, що у питанні субсидіарної відповідальності КГ ВС намагається віднайти ті принципи, які закладає ЄСПЛ, зокрема, в справах «Ходорковський проти Росії» та «Лекич проти Словенії», але, водночас, і прагне вислухати аргументи топ-менеджменту компаній.

З доповіддю і презентацією «Спір про право у справах про банкрутство» виступив Роман Міліціанов, суддя Господарського суду Вінницької області.

«З власного досвіду та системної практики Верховного Суду можу сказати, що чим частіше ми будемо вводити до норм законодавства терміни і поняття, легального визначення яких немає, тим частіше будемо отримувати різні тлумачення і різну судову практику - матимемо правову невизначеність. На законодавчому рівні потрібно чітко визначити поняття «спору про право». До речі, Конституція України, яку ми маємо враховувати, як базис, апелює поняттям «юридичного спору», а не «спору про право». Також окремого визначення потребує поняття «спору про право» саме в межах провадження у справах про банкрутство, - сказав Роман Міліціанов. - Наступна пропозиція – спір про право має вирішуватись судом в межах провадження у справі про банкрутство».

На тему «Доцільність у наданні арбітражним керуючим до господарського суду узагальненого звіту про проведену роботу (у разі виконання відповідних повноважень у справі про банкрутство чи неплатоспроможність) у випадку припинення діяльності арбітражним керуючим за його письмовою заявою» виступив Сергій Донков, радник юридичної фірми «LCF».

«У законодавстві мають з’явитись норми про чіткий перелік і обсяг документів, які мають передаватись, а також встановлені строки такої передачі. І вважаю, що Національна асоціація арбітражних керуючих має змінити Кодекс професійної етики і передбачити певний порядок і відповідальність за не передання своєчасно документів від одного арбітражного керуючого іншому», - сказав Сергій Донков.

Діана Козловська, арбітражний керуючий, керівник ТОВ «ЮК «ЕЛІТ КОНСАЛТ ГРУП» розповіла про необхідність у нормативному визначенні дій арбітражного керуючого у разі, якщо майно боржника або сам боржник знаходиться на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії.

«Вирішення питання щодо подальшого провадження з процедур банкрутства в умовах військових дій або якщо справа перебуває на тимчасово окупованих територіях потребує регламентації або на рівні внесення змін до Кодексу з процедур банкрутства, або прийняття окремого нормативно-правового акту», - зазначила Діана Козловська.