Європеїзація правової системи України: як судова система готується до застосування права ЄС

222.png

28 лютого Проєкт ЄС "Право-Justice" спільно з Верховним Судом, Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка, Національним юридичним університетом ім. Ярослава Мудрого організували конференцію "Європеїзація правової системи України: статус кандидата на вступ до Європейського Союзу та роль судового правозастосування".

На сьогодні виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції є одним із пріоритетів діяльності органів державної влади і, зокрема, судової. Українська судова система готується до застосування права ЄС та посиленням співпраці з Судом справедливості. Важливими питаннями також залишаються європеїзація вітчизняного судового правозастосування та роль у цьому Угоди про Асоціацію, а також дотримання принципу суддівської незалежності в Україні та ЄС. Ці та інші питання обговорили учасники конференції.

Ремі Дюфло, в. о. голови Делегації ЄС в Україні, відзначив стійкість української судової системи під час війни, незважаючи на режим економії та бюджетні обмеження.

“Минулого року Європейська рада прийняла історичне рішення. Україна отримала статус кандидата. Це реалізація прагнень українського суспільства, яке цінує свободу та демократичні цінності, серед яких верховенство права, - дуже важливий критерій для членства в ЄС. Тому реформа судової гілки влади є серед семи кроків, які продемонструють готовність України до членства в ЄС. Ми впевнені, що Україна впорається, незважаючи на те, що впроваджувати реформи під час війни - це надскладне завдання”, - сказав Ремі Дюфло.

Володимир Бугров, ректор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, привітав учасників конференції та підкреслив, що етапи набуття членства в ЄС вимагають інтенсифікації зусиль не лише законотворців та державних службовців, а й інтенсифікації судового правозастосування.

Анатолій Гетьман, ректор Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, у свою чергу додав, що після підписання Президентом України заявки на набуття статусу членства в ЄС, розпочалася кропітка праця щодо приведення правової системи України у відповідність до стандартів ЄС.

Михайло Смокович, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду наголосив, що набуття статусу кандидата на членство в ЄС вимагає від України змін.

“Реформування мережі судів є невід’ємним складником плану відбудови України, що передбачає укрупнення судів, зміцнення довіри до судової гілки влади, запровадження електронного суду, покращення доступу до правосуддя. Ми завжди відкриті до співпраці зі своїми європейськими колегами та переймаємо їх досвід, у тому числі, для вступу України до ЄС”, - сказав Михайло Смокович.

Анна Адамська-Ґаллант, головна міжнародна експертка з питань судової реформи Проєкту ЄС “Право-Justice”, нагадала, що Проєкт підтримував євроінтеграційні прагнення України та відповідні зміни судової системи ще до набуття статусу кандидата в члени ЄС.

“Судова влада - це фундамент держави. Тому важливо говорити про роль судової системи на шляху України до членства в ЄС та враховувати досвід інших країн-членів ЄС, корисний під час цього процесу”, - наголосила Анна Адамська-Ґаллант.

Адам Лазовскі, професор Школи Права Вестмінстерського університету розповів про європеїзацію національної судової системи з перспективи тренера.

“Вступ до ЄС - це зміна парадигми. Одразу після вступу в ЄС його законодавство стає частиною законодавчого поля країни-члена. На цей момент судді мають бути готові застосовувати право ЄС. Зрозуміло, що суддям потрібен час та підготовка до цього”, - відзначив Адам Лазовскі.

Олеся Радишевська, суддя Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду розповіла про механізми, інструменти та наслідки європеїзації судового правозастосування.

“Вплив європейського права на судову практику України є прямим та непрямим. Наприклад, до першого можна віднести статтю 9 Конституції України про визнання міжнародних договорів частиною національного законодавства, статтю 6 КАСУ про застосування принципу верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Приклад непрямого впливу - огляди прецедентного права ЄС у сферах, що регулюють Угодою про асоціацією України з ЄС”, - зазначила Олеся Радишевська.

Про уроки боротьби за верховенство права та проти втрати конституційної демократії розповів Мірослав Вижиковскі, суддя Конституційного Суду Польщі у відставці.

“Верховенство права - одна з основоположних цінностей ЄС. Однак ряд негативних кроків зі сторони державної влади можуть призвести до ерозії конституційної системи, розмивання її, деморалізації та знищення конституційного ладу. Це призводить до втрати незалежності судової влади - універсальної та абсолютної цінності”, - застеріг Мірослав Вижиковскі.

За словами Тетяни Комарової, завідувачки кафедри права ЄС Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, національної експертки Проєкту ЄС “Право-Justice”, суддівська незалежність впливає на суверенітет, демократію, парламентаризм, інвестиційний клімат.

“Тому суддівська незалежність є частиною верховенство права, який можна віднести до цінностей найвищого рангу Європейського Союзу, прописаних в статті 2 договору про ЄС. У разі порушення цих цінностей, може наставати припинення членства в ЄС. Тому верховенство права входить в ключові політичні цілі, задекларовані в Угоді про асоціацію”, - сказала Тетяна Комарова.

У свою чергу Кристина Ковалік-Банчик, суддя Загального Суду (ЄС) зазначила, що роль національних суддів у ролі європейських суддів є головною.

“Ефективне застосування права ЄС залежить саме від національних судів, а від їх незалежності - функціонування європейської системи. Тому дуже важлива довіра між суддями різних країн. Адже тільки за умов наявності довіри можна застосовувати європейське право. Тому національні судді - це європейські судді, які мають важливі обов’язки та відповідні гарантії захисту”, - наголосила Кристина Ковалік-Банчик.

Сігітa Руденайте, Голова цивільного відділу Верховного Суду Литви, поділилася досвідом судді з Литви про підготовку до членства.

“Пройшовши процес підготовки суддів Литви до членства в ЄС, маю кілька порад для українських колег. Неможливо детально вивчити законодавство ЄС в усіх сферах. Варто вивчити основні засади, знати основоположні принципи Європейського Союзу та права ЄС. Цьому потрібно навчати працівників апарату суду”, - наголосила Сігітa Руденайте.