“Європейські тренди в сфері неплатоспроможності” - Проєкт ЄС “Право-Justice” провів онлайн-дискусію із залученням експертів 5 європейських країн

14 березня Проєкт ЄС “Право-Justice” провів онлайн-обговорення на тему: “Європейські тренди в сфері неплатоспроможності”. Під час заходу представники провідних юридичних фірм з Чехії, Польщі, Німеччини, Словаччини, Румунії поділилися досвідом своїх юрисдикцій щодо імплементації та практичної реалізації основних принципів Директиви ЄС 2019/1023 Про засади превентивної реструктуризації, про погашення боргу та дискваліфікації, а також про заходи щодо підвищення ефективності процедур реструктуризації, неплатоспроможності та погашення боргу.

Зауважимо, що відповідно до меморандуму з ЄС стосовно макрофінансової допомоги Україна взяла на себе зобов’язання до ІІІ кварталу 2023 року вдосконалити режими банкрутства відповідно до основних принципів цієї Директиви ЄС.

“Ми намагались зробити онлайн-обговорення максимально практичним, дізнатись та проаналізувати досвід наших колег з інших країн щодо роботи інституту реструктуризації, застосування Директиви ЄС про превентивну реструктуризацію. Також наша мета - допомогти організувати діалог між українськими учасниками та їх європейськими колегами задля вдосконалення положень Кодексу України з питань банкрутства при імплементації Директиви”, - сказала під час вітального слова Ірина Жаронкіна, керівниця компоненту з питань захисту прав власності та виконання Проєкту ЄС “Право-Justice”.

З вітальним словом до учасників заходу звернулась Валерія Коломієць, заступниця міністра юстиції України. Вона зауважила, що досвід західних партнерів щодо позитивних та проблемних моментів імплементації Директиви буде надзвичайно цінним для України.

“Перед нами стоїть завдання впровадити Директиву ЄС 2019 року до вересня цього року. Для цього нам потрібно розробити законодавчу архітектуру, яку ми потім внесемо на розгляд Верховної Ради. Нам важливо почути про відповідний досвід колег з інших європейських країн”, - сказала Валерія Коломієць.

Про досвід Чехії при впровадженні Директиви ЄС 2019/1023 про превентивну реструктуризацію та особливості національного законодавства, яке регулює дане питання розповів Вацлав Кмент, керуючий юрист компанії Kinstellar.

“Чехія дещо відстає від графіку щодо впровадження Директиви. Сподіваємось, що відповідний законопроєкт буде прийнятий до кінця 2023 року. Превентивна реструктуризація – новий інструмент для нашої держави”, - сказав Вацлав Кмент.

Як розповів пан Кмент, чеські законодавці пропонують, щоб превентивна реструктуризація ґрунтуватись на добровільних засадах, з дуже обмеженим наглядом арбітражного керуючого.

“Тому основний виклик – не допустити недобросовісного використання цього механізму тими боржниками, які намагаються уникнути виконання своїх зобов’язань перед кредиторами”, - зауважив Вацлав Кмент.

Особливості регулювання процедур неплатоспроможності у Словаччині, зокрема превентивної реструктуризації, окреслив Іван Ікрені, партнер компанії IKRÉNYI & REHÁK.

“У Словаччині ще в липні 2022 року змінили законодавство щодо імплементації Директиви ЄС, але вона ще досі у повній мірі не застосовується”, - розповів Іван Ікрені. Водночас він додав, що завдяки Директиві національне законодавство наповнилось більш сучасними та просунутими рішеннями в сфері реструктуризації. Також, на думку пана Ікрені, позитивним наслідком гармонізації законодавства у сфері банкрутства є визнання документів, виданих в рамках процедур банкрутства, на території інших держав-членів ЄС.

Під час свого виступу експерт деталізував основні етапи та особливості застосування процедури неминучої неплатоспроможності, які наразі застосовуються у Словаччині. За його словами, процедура може бути у двох формах: публічно-профілактична або приватна.

“У Словаччині боржник, який бажає скористатись процедурою попередньої неплатоспроможності, потрапляє в спеціальний реєстр. Це робиться для того, щоб боржник не вступав у господарські відносини з іншими контрагентами, особливо з державними, допоки його фінансова ситуація не буде відновлена”, - додав Іван Ікрені.

Міхал Міскевич, старший юрист Eversheds Sutherland і сертифікований радник з реструктуризації в Польщі, поділився своїм досвідом і окреслив форму та правову основу законодавства про неплатоспроможність і реструктуризацію в Польщі. Він повідомив, що законотворча робота польського законодавця щодо імплементації Директиви все ще перебуває на ранній стадії. Водночас зазначив, що польське законодавство у сфері банкрутства та реструктуризації дуже добре відповідає правовому порядку та вимогам Європейського Союзу. Міскевич уточнив, що у Польщі вже існує три види превентивної реструктуризації.

“Імплементація Директиви в Польщі призведе до зміцнення, консолідації та вдосконалення законодавства про реструктуризацію та банкрутство, але сама зміна матиме радше еволюційний характер”, - сказав Міхал Міскевич. Він також підняв важливе питання правових та економічних наслідків майбутньої імплементації Директиви в польський правопорядок, акцентуючи увагу, зокрема, на значному збільшенні і без того високих витрат на проведення процедур реструктуризації в, що допомогло привернути увагу учасників дискусії до важливих і практичних аспектів такого провадження.

Польський експерт повідомив, що з 2021 року судочинство в його країні відбувається лише в електронному вигляді. За його словами, правильне впровадження та використання відповідних ІКТ-систем при проведенні процедур реструктуризації та банкрутства дозволить Україні ефективно проводити ці процедури.

Про те, як у Румунії регулюються процедури неплатоспроможності та з яким викликами після імплементації Директиви стикнулись румунські спеціалісти в сфері неплатоспроможності розповіла Андреа Звац, радниця юридичної компанії Wolf Theiss.

“Румунія вже імплементувала Директиву про реструктуризацію шляхом внесення значної кількості поправок до Кодексу про банкрутство, який тепер включає уніфіковане та всеосяжне регулювання механізмів реструктуризації перед банкрутством (включаючи раннє попередження, угоду про реструктуризацію та превентивну процедуру банкрутства) та процедури банкрутства. Існує декілька можливостей входження в процедуру неплатоспроможності – за заявою боржника та за заявою кредитора. Рішення приймається спеціальним суддею, який опікується процедурами неплатоспроможності. Початок процедури означає початок періоду нагляду. На цьому етапі застосовується велика кількість так званих тестів, які покликані встановити реальний фінансовий стан підприємства та визначити можливості реорганізації та реструктуризації. Якщо відповідно до тестів така можливість вбачається, то затверджується план реструктуризації, якщо ні – починається власне процедура банкрутства”, - розповіла Андреа Звац.

У Німеччині Директива ЄС 2019/1023 про превентивну реструктуризацію імплементована у національне законодавство у 2021 році. Проте кількість справ, які згідно з нею розпочаті, не перевищує 100. Про це під час онлайн-дискусії розповів Арне Енгельс, адвокат юридичної компанії GORG, міжнародний експерт “Право-Justice”.

“Якщо говорити про загальні європейські тенденції, то ми бачимо курс на спрощення процедур неплатоспроможності, зокрема, зменшення випадків, коли залучаються арбітражні керуючі. Це стосується “дрібних” справ, де немає необхідності в проведенні фінансової експертизи”, - сказав Арне Енгельс.

Підсумовуючи результати заходу, Ірина Жаронкіна повідомила, що Проєкт ЄС “Право-Justice” планує узагальнити досвід європейських країн, озвучений під час онлайн-дискусій. Потім даний узагальнюючий звіт буде передано на вивчення Міністерства юстиції України задля напрацювання змін до законодавства у сфері неплатоспроможності.