Європейські стандарти реструктуризації: можливості та виклики для України

За інформацією Верховного суду, протягом 2022 року було відкрито 9 725 проваджень у справах про банкрутство, що на 42% менше, ніж за аналогічний період 2021 року (16 791 провадження). Водночас це не означає, що бізнес у 2022 році має менше проблем з платоспроможністю, ніж у 2021 році. Цілком очевидно, що війна Росії проти України є основним фактором зниження платоспроможності бізнесу, який у мирний період демонстрував високу рентабельність та конкурентоспроможність.

Значна частина справ про банкрутство в Україні закінчується ліквідацією боржника. Самі по собі процедури банкрутства досить тривалі та мають високу собівартість і чималі непрямі витрати. Для українського бізнесу доступною є процедура фінансової реструктуризації, але нею можуть скористатись лише підприємства, які мають борги перед банками. За винятком лише декількох успішних кейсів, процедури досудової санації загальної ("небанківської заборгованості") не набули значного поширення.

Натомість працюючий бізнес, який зіштовхнувся з тимчасовими фінансовими проблемами, має потребу в прозорому і дієвому механізмі реструктуризації заборгованості для того, аби отримати другий шанс. Наприклад, це можуть бути підприємства, які розташовувались близько до лінії бойових дій або з деокупованих територій, які тимчасово перервали виробничі цикли і ланцюги постачання, але спроможні в розумні строки вийти на довоєнні показники і розрахуватись зі своїми партнерами.

Україна в рамках меморандуму з ЄС про макрофінансову допомогу в 2023 році взяла на себе зобов'язання вдосконалити процедури корпоративного банкрутства відповідно до принципів Директиви ЄС 2019/1023 про превентивну реструктуризацію (Директива). Проєкт ЄС "Право-Justice" аналізує практику впровадження Директиви в сусідніх з Україною європейських юрисдикціях, а також розбудовує діалог з європейською спільнотою провідних фахівців у сфері банкрутства.

Враховуючи складність Директиви, її впровадження є свого роду викликом для України, втім, з іншої сторони, це відкриває можливості для працюючого життєздатного бізнесу, який зазнав фінансових складнощів, на отримання другого шансу. Для спільноти підприємців знайома ситуація, коли працююче підприємство в певний момент часу не може розрахуватись з кредитором, але така можливість за умови збереження бізнесу виникне в короткостроковій перспективі. Саме для таких кейсів має працювати превентивна реструктуризація.

Основними новелами, які Директива принесе українському бізнесу, будуть наступні. Запровадження механізмів раннього виявлення неплатоспроможності, зокрема, держава має створити умови, за яких ризик неплатоспроможності буде виявлятись на початкових етапах. Для окремих випадків процедура реструктуризації має здійснюватись із обов'язковим залученням арбітражного керуючого, щоб забезпечити баланс між інтересами боржника та його кредиторів.

Боржник в плані реструктуризації має обґрунтувати, чому його бізнес є життєздатним і чому реструктуризація найкраще відповідає інтересам кредиторів (анг. "best-interest-of-creditors test"). Для того, щоб боржники не зловживали превентивною реструктуризацією, виконавчі дії можуть бути зупинені на строк не більше 12 місяців, а не як зараз – на весь період дії процедури досудової санації. Держава має створити умови, за яких фінансування, яке надається в процедурі реструктуризації, та транзакції, що пов'язані з реструктуризацією, будуть захищені від визнання недійсними чи іншого оспорювання. Так само мають бути створені умови для захисту від можливої юридичної відповідальності осіб, які надають таке фінансування боржнику.

Проєкт ЄС "Право-Justice" сподівається, що імплементація принципів Директиви в національне законодавство матиме позитивний ефект та надасть працюючим компаніям додатковий шанс для відновлення платоспроможності, збереження бізнесу та робочих місць. Зі своєї сторони, Проєкт ЄС "Право-Justice" продовжуватиме ділитись своїм досвідом та радий надавати експертну підтримку державним інституціям на шляху адаптації законодавства в сфері банкрутства до стандартів ЄС.

Текст вперше опубліковано у постійному блозі Проєкту ЄС "Право-Justice" на LB.ua