Як покращити рівень виконання рішень, боржником за якими є держава: Проєкт ЄС «Право-Justice» долучився до організації тематичних консультацій

3 жовтня 2022 року Міністерство юстиції України за сприяння Проєкту ЄС «Право-Justice» в рамках моніторингу чинного законодавства провело онлайн-консультації на тему: «Невиконання і тривале виконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган, державне підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства». Учасниками заходу стали представники Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державної казначейської служби, ДВС, банківської спільноти та судді.

«Тема сьогоднішніх консультацій – надскладне питання. З одного боку, потрібно усунути першопричину, яка призводить до того, що заборгованість утворюється і накопичується – соціальні закони, які не підкріплені видатками з бюджету, величезна проблема з мораторіями. З другого боку – потрібно щось робити з наявними боргами. У нас напрацювання щодо цієї проблематики, але ми б хотіли почути ваші ідеї, щоб можна було їх опрацювати», - сказав у вітальному слові Олександр Олійник, директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України.

З вітальним словом до учасників заходу звернулась Ірина Жаронкіна, головна національна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice». Вона зауважила важливість теми консультації, зазначивши, що Проєкт вже довгий час досліджує тему заборгованості держави за судовими рішеннями.

«Потрібно розуміти, що на сьогодні на різними оцінками лише близько 3 тисяч державних підприємств, та не треба забувати про 13-14 тисяч підприємств комунальної власності, які теж захищені від виконання окремих видів судових рішень», - вказала на проблему Ірина Жаронкіна.

Про міжнародний досвід примусового стягнення боргів за виконавчими провадженнями, за якими боржником є держава, розповів Катілін Попов, міжнародний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice», приватний виконавець (Болгарія). За його словами, в країнах ЄС немає різниці у виконанні рішень проти державних чи приватних підприємств. Рішення мають виконувати – всі! А от, коли боржником виступає саме держава, то існують різні сценарії.

«В певних юрисдикціях Європи дозволяється виконання рішень проти держави, якщо вона виступає боржником. Якщо йдеться про вимоги майнового характеру, то в певних державах Західних Балкан, як то в Сербії чи Північній Македонії, дозволяється виконання рішень, незалежно від форми власності боржника. В інших державах, наприклад, Бельгії та Франції заборонено виконувати рішення, якщо боржником є держава. У такому випадку питання боргу врегульовується з бюджету, а не через процедуру виконання», - розповів Катілін Попов.

В своїй доповіді він поставив під сумнів основний аргумент, яким Україна виправдовує невиконання своїх зобов’язань за рішенням суду - відсутність коштів в бюджеті.

«В бюджеті Болгарії коштів не більше, аніж в українській казні. Але наша країна, якщо була боржником, то ніколи не уникала, не затримувала виплати боргу громадянам по причині, що немає грошей у держбюджеті», - зізнався Катілін Попов. Міжнародний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice» пояснив, що в Болгарії на законодавчому рівні передбачені стимули за несвоєчасне виконання рішень майнового характеру.

«У Болгарії застосовується пеня у 10% , якщо держава своєчасно не погашає борги. Тому держава зацікавлена в швидкому виконанні відповідних судових рішень», - пояснив Катілін Попов. Також, він зауважив, що у невиконанні судових рішень або зволіканні з повернення боргу має бути політичний аргумент.

«Держава руйнує свій авторитет та довіру громадян, якщо не виплачує борги за судовими рішеннями», - каже Катілін Попов.

Говорячи про виконання державою рішення немайнового характеру, Катілін Попов, сказав, що у держави мають бути процесуальні та інституційні гарантії виконання таких рішень.

«Що стосується процесуальних гарантій, то положення законопроєкту №5660 вдосконалюють процедуру виконання таких рішень. Норми документу відповідають найкращим європейським практикам та передовому досвіду», - додав міжнародний експерт Проєкту.

З актуальними даними щодо заборгованості держави за рішеннями судів, що гарантуються державою та рішень, які знаходяться на виконанні в Держказначействі, ознайомила учасників онлайн-консультації Світлана Колеснікова, заступник директора Юридичного департаменту Державної казначейської служби України.

«Станом на 10 вересня 2022 в Держказначействі обліковувалась 121 770 судових рішень на загальну суму 6,6 мільярдів гривень. Зокрема, за першою чергою – 2726 рішень на суму 147 мільйонів гривень; за другою чергою – 5242 судових рішень на суму 254 мільйони гривень; за третьою – 98610 на суму 6,2 мільярди гривень. На 2022 рік в Держказначействі спочатку було передбачено 100 мільйонів гривень на погашення таких боргів, але після секвестру держбюджету, ця сума зменшилась до 90 мільйонів гривень. Тобто на цей рік нам навіть не вистачає грошей, щоб закрити заборгованість по першій черзі! Починаючи з 2016 року, жодного разу не виплачувались борги по другій і третій черзі», - повідомила Світлана Колеснікова.

У своїй доповіді представниця Держказначейства детально розповіла про склад боржників третьої черги виплат: 67% або 528 судових рішень на 4,21 мільярд гривень – справи, за якими боржниками є державні підприємства; 30% або судові рішення на суму 1,9 мільярдів гривень – справи, де боржниками є, зокрема, органи державної влади, всі інші заборгованості; 3% або рішення щодо 86750 фізичних осіб на суму 170 мільйонів – справи, де боржником є Пенсійний фонд і вони стосуються стягнення судового збору.

З доповіддю «Невиконання та тривале невиконання рішень суддів, боржниками за якими є державні підприємства, примусова реалізація майна яких заборонена законом» під час онлайн-консультацій виступила Вікторія Молотилова, старша державна виконавиця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).

«Якщо звернутись до статистики, то тільки у Харківській області у 2022 році на примусовому виконанні перебувало 7400 виконавчих документів на загальну суму 665 мільйонів гривень про стягнення заборгованості з таких державних підприємств. Але стягнути з них борги неможливо, оскільки вони захищені численними мораторіями, які забороняють виконання судових рішень», - сказала Вікторія Молотилова. Державна виконавиця також відмітила проблематику затягнутої процедури банкрутства.

«Я знаю державне підприємство, яке перебуває в банкрутстві з 2009 року і має численних кредиторів», - відзначила Вікторія Молотова. Представниця ДВС озвучила ідею щодо необхідності аудиту державних підприємств.

«Є деякі особливі державні підприємства, з якими стикаємось у процесі виконання. Наприклад, у мене було виконавче провадження по державному підприємству, яке представляло з себе невеличку кімнату, в якій працює директор, бухгалтер та один науковий співробітник. Чи доцільно існування такого держпідприємства?» - риторично запитала Вікторія Молотова. За її словами, процесу виконання рішень гальмує недостатня автоматизація виконавчих процесів.

«Автоматизація стосується лише накладення арешту на грошові кошти. Але до такої автоматизованої системи підключені не всі банки. Автоматично списати кошти не можна, потрібно витрачати багато часу на обмін паперовими запитами-відповідями. Варто було б автоматизувати процес перевірки рахунків у боржника або зробити чат-бот, який буде автоматично робити відповідні запити та інформувати виконавця», - сказала Вікторія Молотова.

Міністерство юстиції України планує і надалі продовжувати онлайн-консультації щодо вдосконалення чинного законодавства в сфері примусового законодавства задля усунення проблемних аспектів. Проєкт ЄС «Право-Justice» у свою чергу готовий долучатись і сприяти напрацюванню необхідних законодавчих змін задля підвищення якості і кількості виконаних судових рішень, підвищення інвестиційної привабливості України.