За підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice" відбувся VIII Міжнародний форум "Медіація і право"

Понад чотири сотні учасників долучилися до VIII Міжнародного форуму "Медіація і право", який проходив з 24 по 27 липня. Захід організувала Українська академія медіації у рамках Проєкту ЄС "CONSENT" за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice" та Програми USAID "Справедливість для всіх".

Під час відкриття форуму Луїза Романадзе, президентка Української академії медіації, нагадала, що цьогоріч медіація в Україні відзначає своє 30-річчя. З цієї нагоди в рамках Форуму представили онлайн-виставку "30 років розвитку медіації в Україні: історія та майбутнє". За словами Луїзи Романадзе, вона демонструє безліч здобутків, яких вдалося досягти за цей час.

Водночас Манфредас Лімантас, провідний спеціаліст з питань політики верховенства права в українському представництві Європейської Комісії, підкреслив, що медіацію в Україні можна віднести до численних досягнень, які країна демонструє з часів Революції гідності.

"Те, що реформи продовжуються під час війни, - найкращий доказ незмінного курсу України до якісних перетворень. Процес вступу до ЄС - чи не найпотужніший інструмент трансформації, який може переживати країна. Тому моя пропозиція - брати на озброєння абсолютно все від цього процесу, бо, зрештою, це матиме значний ефект і для громадян, і для бізнесу, інвесторів, а також для всієї системи державних органів в майбутньому", - наголосив Манфредас Лімантас.

Рімантас Сімайтіс, доцент юридичного факультету Вільнюського університету, експерт CEPEJ/Ради Європи з питань медіації та/або електронного правосуддя, розповів про питання медіації з погляду Ради Європи. Крім того, він назвав інструменти Ради Європи/CEPEJ для розвитку медіації. Зокрема, з-поміж них: чотири рекомендації Комітету міністрів, три керівні принципи стратегії CEPEJ та 15 інструментів CEPEJ для конкретних елементів розвитку медіації (Mediation Development Toolkit).

Своєю чергою, Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice" у своєму виступі зосередилися на перспективах розвитку медіації у контексті євроінтеграції. Вона наголосила, що українська система правосуддя зазнає чимало викликів в умовах війни, один з найбільших - це кадрова криза. Відтак, на думку керівниці Проєкту, саме судова влада має стати однією із головних зацікавлених сторін в успішній імплементації медіації в Україні.

"Сьогодні Україна перебуває у двох парадигмах - війни та процесу європейської інтеграції, які є для нас істотним викликом. Та водночас - вагомим каталізатором до змін і перетворень у системі правосуддя, а також для інституту мирного вирішення спорів. Ми стаємо з вами свідками того, як медіація набуває нового значення, допомагаючи вирішувати конфлікти мирним шляхом і, у такий спосіб, сприяє формуванню стійкого суспільства в країні, а також справедливому доступу до правосуддя усіх громадян", - розповіла керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice".

Оксана Цимбрівська також акцентувала увагу на важливості комунікації медіації задля її популяризації в Україні.

"Усвідомлюючи важливість популяризації послуги, Проєкт ЄС "Право-Justice" торік розробив комплексну Комунікаційну стратегію з медіації. Сьогодні ж нам приємно бачити, що саме судова влада виявляє лідерство в її імплементації", - поділилася Оксана Цимбрівська.

Зі свого боку, Михайло Шумило, керівник секретаріату Вищої ради правосуддя, доктор юридичних наук, акцентував на тому, що медіація - це один з дієвих інструментів для подолання проблем у судовій системі. Він також наголосив на значенні альтернативного вирішення спорів у контексті європейської інтеграції України.

"Ні для кого не секрет, що ми продовжуємо працювати в умовах кризи, передусім йдеться про кадрові проблеми, які неможливо вирішити водночас. Тому судова гілка влади вбачає в медіації великий потенціал, адже альтернативні вирішення спорів - це про розвантаження судів", - підкреслив Михайло Шумило.

Роман Бабій, народний депутат України, голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань правової політики, також долучився до Форуму. Він розповів про рекомендації за результатами дводенних комітетських слухань щодо медіації. З-поміж них: створення окремого майданчика розвитку медіації для координації всіх державних органів, розширення застосування медіації у виконавчих провадженнях, збір статистики щодо альтернативного вирішення спорів, дослідження кращих європейських практик, застосування єдиного уніфікованого стилю комунікації медіації з метою популяризації послуги тощо.

"За понад два роки війни наше життя докорінно змінилося і ці зміни не могли не торкнутися інституту медіації. Тож, виникла потреба дослідити їх та напрацювати план подальшого руху. Такий проєкт рекомендацій Комітет вже напрацював і найближчим часом його спрямують на подальше затвердження", - повідомив Роман Бабій.

Натомість Олександр Банчук, заступник міністра юстиції, розповів про підготовку до двосторонніх зустрічей, які заплановані на вересень та жовтень 2024 р. Також він додав, що Міністерство юстиції щодо медіації працює за трьома напрямками. Це моніторинг впровадження Закону України “Про медіацію”, вирішення питань медіації у контексті євроінтеграції та застосування практичних проєктів, які реалізуються на виконання згаданого Закону.

Під час Форуму учасники також заслухали досвід та практичні поради від експертів з різних країн. Зокрема, під час другої панелі "Медіація в адміністративних справах: виклики, можливості та кращі практики" виступив Віргіліюс Валанчюс, старший міжнародний експерт, керівник компоненту "Підтримка процесу євроінтеграції у сфері юстиції" Проєкту ЄС "Право-Justice". Він поділився досвідом медіації у Литві, де вона також має багаторічну історію.

"Нормативно-правова база у кожної з країн ЄС - своя. У цивільних справах будь-хто може бути медіатором, а в адміністративних, принаймні у Литві, лише судді мають на це право", - розповів Віргіліюс Валанчюс.

За його словами, медіація допомагає не лише знизити навантаження на судову систему та, зокрема, на суддів, але і допомагає забезпечити соціальний мир. Саме тому вона перебуває у центрі уваги ЄС і, як наслідок, буде однією з тем під час двосторонніх перемовин про вступ.