У рамках правового моніторингу відбулося обговорення щодо ширшого застосування медіації між сторонами конфлікту
5 листопада Міністерством юстиції України за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice" було проведено онлайн-консультацію на тему: "Заохочення з боку держави застосування медіації між сторонами конфлікту". Участь у дискусії взяли представники Міністерства юстиції, Фонду державного майна, Центру безоплатної правової допомоги, судді Верховного Суду, медіатори та експерти Проєкту ЄС "Право-Justice".
"Наразі в Україні проводиться скринінг законодавства на відповідність до права Європейського Союзу. Єврокомісія цікавиться, зокрема, й питанням застосування медіації. Саме тому Мін’юст вивчає досвід інших європейських країн, ідеї, пропозиції та бачення стейкхолдерів щодо того, яким чином держава може сприяти та покращувати процеси медіації", – сказав Олександр Олійник, директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України.
Про європейські тренди запровадження медіації та, зокрема її застосування й ефективність у виконавчому провадженні, розповів Катілін Попов, міжнародний експерт Проєкту ЄС "Право-Justice", приватний виконавець з Болгарії. Він повідомив, що у процесуальних кодексах всіх держав-членів ЄС передбачена можливість (а в деяких навіть зобов’язання) для сторін конфлікту брати участь у медіаційних процедурах.
"У Чехії та Болгарії судді обов’язково пропонують скористатися послугами медіатора для вирішення спору. У Литві та Люксембурзі така обов’язковість залежить від категорії справи. Є низка країн, e яких обов’язок інформувати про можливості медіації покладається на адвокатів, – розповів Катілін Попов. – Існують навіть певні інструменти заохочення до застосування медіації: зменшення судових зборів або інших судових витрат для сторін спору. І навпаки - за відмову брати участь у медіаційних процедурах можуть накладатися штрафи". Водночас він додав, що, призначаючи медіацію, важливо переконатися, що сторони дійсно намагаються вирішити свій спір у позасудовий спосіб, а не використовують медіацію з метою уникнення виконання зобовʼязань чи його затягування.
Луїза Романадзе, експертка Проєкту ЄС "Право-Justice", президентка ГС "Українська академія медіації", розповіла, що потрібно для запровадження в Україні обов’язкової медіації по окремих категоріях спорів.
"Запорукою успіху запровадження в Україні "обов’язкової медіації" по окремих категоріях спорів є поступовість та баланс між добровільною та примусовою медіацією. Коли ми запроваджуємо щось примусове, воно має накладатися на вже гарно розвинуту, добровільну основу. При запровадженні варто забезпечити доступність, якість та поінформованість", – сказала експертка.
За її словами, задля мінімізації можливих ризиків при запровадженні обов’язкових інформаційно-оціночних зустрічей з медіатором (ІОЗМ) потрібно завчасно подбати про їх територіальну доступність та фінансову доступність для вразливих верств населення. Важливим також є наявність інформаційних матеріалів для сторін спору на інтернет-ресурсах та в приміщеннях органів влади.
"Запровадження обов’язкових ІОЗМ має супроводжуватися змінами до процесуальних кодексів та інших нормативно-правових актів. На законодавчому рівні потрібно передбачити виключення з загальних вимог щодо обов’язкових ІОЗМ по певних категоріях спорів. Доцільно вивчити досвід інших країн щодо дієвості фінансових стимулів забезпечення участі сторін в ІОЗМ (наприклад, покладення судових витрат на сторону, що ухилилася від відвідування обов’язкової ІОЗМ)", – сказала Луїза Романадзе.
Своєю чергою, Олена Білоконь, суддя Верховного Суду, розповіла про можливості інформування судами учасників процесу про медіацію. Вона наголосила, що судді мають усвідомлювати цінність медіації як альтернативно-екологічного способу врегулювання конфлікту.
Водночас Тетяна Прилуцька, заступниця начальника Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях, окреслила перепони у застосуванні медіації як альтернативного способу вирішення конфліктів у державному секторі економіки.
"Ні Цивільним, ні Господарським Кодексами, ні законами у сфері приватизаційних та орендних відносин не передбачено процедуру медіації як вирішення будь-яких конфліктних ситуацій та спорів. Якщо є спір, то законодавець зобов’язує нас до наступних шляхів: або переговори, або вирішення в судовому порядку. Водночас багато інвесторів, які стали стороною спору, висловлюють бажання розв’язати конфліктні питання саме у медіаційному процесі", – зазначила Тетяна Прилуцька. Вона вважає, що застосування медіації зменшить кількість судових процесів, скарг до правоохоронних органів та покращить репутаційну складову державних органів та країни в цілому.
Олександр Баранов, директор Координаційного центру з надання правничої допомоги розповів про роль системи БПД у забезпеченні доступу особи до медіації.