У межах правового моніторингу відбулося обговорення перспектив розширення застосування медіації в Україні

14 січня Міністерство юстиції України за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice" у межах правового моніторингу провело підсумкову онлайн-консультацію на тему "Заохочення з боку держави застосування медіації між сторонами конфлікту". Участь у дискусії взяли представники Міністерства юстиції, Міністерства соціальної політики, Фонду державного майна, Центру безоплатної правової допомоги, медіатори, а також експерти Проєкту ЄС "Право-Justice".

"Директоратом було проведено два опитування працівників системи безоплатної правової допомоги, юристів, а також медіаторів щодо ключових підходів розвитку медіації в Україні. Частина респондентів висловилася за запровадження обов’язкових інформаційно-оціночних зустрічей з медіаторами (ІОЗМ) у визначених категоріях справ та створення необхідних механізмів моніторингу якості послуг", – сказала Світлана Сухенко, керівниця Експертної групи з питань суміжних з правосуддям правових інститутів Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Мін’юсту.

Водночас вона уточнила, що спільнота медіаторів наголошує на важливості попередньої розбудови інфраструктури медіації та її популяризації. Своєю чергою, працівники системи БПД та юристи вбачають доцільним впровадження пілотного проєкту для тестування цієї процедури.

Також Світлана Сухенко повідомила, що за результатами анкетування пропонуються до обговорення дві можливі моделі розвитку медіації. Перша – адміністративна. Вона передбачає, що ІОЗМ стануть обов’язковими для певних категорій справ, наприклад, тих, які стосуються інтересів дітей. Друга модель – добровільна. Вона передбачає широку популяризацію медіації серед населення, а також обов’язок судді та адвокатів роз’яснювати переваги позасудового вирішення спорів учасникам визначених категорій справ.

"Обидві моделі мають свої переваги й обмеження. Мета Директорату – на основі ваших пропозицій та зауважень інтегрувати в правове поле країни ту модель, яка сприятиме гармонійному розвитку медіації в Україні, покращенню доступу до правосуддя та впровадженню сучасних європейських підходів до вирішення конфліктів", - сказала Світлана Сухенко.

Про міжнародний досвід застосування медіації розповів Віргіліюс Валанчюс, старший міжнародний експерт компоненту "Підтримка процесу євроінтеграції в секторі юстиції" Проєкту ЄС "Право-Justice". Зокрема, він наголосив на доцільності застосування медіації в адміністративних спорах.

"У ЄС сповідують підхід, за яким медіація має застосовуватись не лише в цивільних та господарських спорах, але й в адміністративних. Застосування інституту медіації в адміністративних спорах може стати дієвим механізмом підвищення авторитету державних органів та прискорення терміну розгляду справ", – зазначив Віргіліюс Валанчюс. При цьому він наголосив, що не всі адміністративні спори можуть бути медіабельними. На його думку, в Україні, яка вже майже три роки функціонує в умовах повномасштабної військової агресії з боку Росії, доцільно було б розглянути можливість застосування процедури медіації у спорах, де стороною спору є військовослужбовці/члени їх сімей щодо оскарження дій ТЦК, рішень військово-лікарських комісій, медико-соціальних комісій тощо.

"У всіх цих справах присутній дуже високий рівень емоційної напруги. І для уникнення ескалації емоційного, психологічного навантаження учасників спору процедура медіації може стати безумовно ефективною для врегулювання конфлікту та досягнення порозуміння між державою та цією категорією позивачів", - додав експерт.

Своєю чергою, В’ячеслав Панасюк, національний експерт Проєкту ЄС "Право-Justice", розповів про особливості реалізації адміністративної та добровільної моделей розвитку медіації у контексті виконавчого провадження.

"Вивчивши міжнародний досвід та проаналізувавши національне законодавство, експерти Проєкту спільно з представниками Асоціації приватних виконавців, Українською академією медіації та міжнародними експертами напрацьовують законопроєкт щодо застосування медіації на стадії виконання судового рішення, тобто, коли вже відкрито виконавче провадження", – розповів В’ячеслав Панасюк. За його словами, нині пропонується, щоб процедуру медіації у виконавчому провадженні можна було ініціювати до моменту виявлення майна боржника.

"Якщо обидві сторони провадження погодилися на медіацію, то виконавець матиме право відкласти вчинення виконавчих дій до 10 днів. Якщо за цей строк кредитор та боржник досягли мирової угоди, то виникають підстави для повернення виконавцем виконавчого документа", – озвучив пропозиції В’ячеслав Панасюк. Експерт наголосив, що на стадії примусового виконання судового рішення медіатором може бути приватний виконавець, який пройшов відповідне навчання та отримав сертифікат медіатора. На законодавчому рівні планується закріпити максимальний розмір винагороди для медіатора у виконавчому провадженні.

У межах свого виступу Луїза Романадзе, керівниця Проєкту ЄС "CONSENT", президентка ГС "Українська академія медіації", наголосила на необхідності саме комбінованої моделі розвитку медіації. Вона окреслила основні аспекти комплексного підходу до формування інфраструктури для широкого застосування медіації в Україні як ефективного способу альтернативного вирішення спорів.

"Держава має докладати максимум зусиль задля інформування громадян про медіацію, її можливості. Потрібно рухатись до того, щоб люди добровільно почали включати в договори медіаційні застереження. І у процесуальному законодавстві закріпити, що судовий розгляд по таких справах не розпочнеться, допоки сторони не підтвердять, що вони намагалися вирішити спір через медіацію", - запропонувала Луїза Романадзе. Також вона подала пропозицію наділити суддів правом рекомендувати сторонам конфлікту звернутися до процедури медіації.

Олександр Баранов, директор Координаційного центру з надання правничої допомоги, розповів про роль системи надання безоплатної правничої допомоги в розвитку медіації. За його словами, медіаційні послуги БПД надають ще з 2013 року. Водночас він наголосив, що потрібно нормативно деталізувати моменти щодо вибору та оплати послуг медіатора.

"Наразі, якщо держава забезпечила клієнта безоплатним адвокатом, і він якісно надає послуги, то немає підстав для його заміни. Якщо ж клієнт хоче іншого захисника, то оплачує його послуги власним коштом. Такий же підхід має застосовуватись і щодо надання медіаційних послуг громадянам за державний кошт через БПД", – запропонував Олександр Баранов.