Відбулись онлайн-консультації щодо залучення іноземних експертів до розслідування військових злочинів в Україні

За підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» відбулись онлайн-консультації на тему «Залучення іноземних експертів до розслідувань військових злочинів в Україні». Консультації проводяться Міністерством юстиції України в рамках моніторингу застосування законодавства в сфері судово-експертної діяльності. Учасниками заходу стали судді місцевих судів, правоохоронці, державні та приватні експерти, адвокати та науковці.

Про важливість залучення міжнародних експертів до розслідування, зокрема, військових злочинів, вчинених Росією на території України під час повномасштабного воєнного наступу, розповіла Анастасія Уласевич, державна експертка.

«Свідчення міжнародних експертів можуть бути фактором підсилення доказової бази під час створення міжнародного трибуналу по відношенню до РФ. До того ж, залучення міжнародних експертів можна розглядати і як елемент інформаційної кампанії з донесення світовій спільноті масштабу воєнних злочинів Російської Федерації на території України», - сказала Анастасія Уласевич.

Учасники онлайн-консультацій поділились власним досвідом залучення іноземних експертів до проведення експертиз та звернули увагу на існуючі колізії в законодавстві й організаційні моменти такої співпраці. Вони зауважили, що особливо гостро стоїть питання щодо залучення саме приватних експертів. Послугами державних фахівців можна скористатись на підставі договорів про міжнародне співробітництво.

«Унормування потребує механізм залучення та оплати послуг приватних іноземних експертів. Виникають запитання з оформленням їм страховки. У нас немає жодного нормативно-правового акту про використання висновків міжнародних експертів в українських судах», - відзначив Геннадій Пампуха, директор Незалежного інституту судових експертиз.

Про необхідність лібералізації та осучаснення законодавства заявила й Олена Костюченко, доцентка кафедри правосуддя КНУ ім. Шевченка.

«На сьогодні вчиняється надзвичайно велика кількість воєнних злочинів. Вони всі потребують експертизи. Чи потягне наша експертна система таке навантаження? Можливо, нам доведеться звертатися за допомогою до міжнародних експертів. А для цього потрібно лібералізувати законодавство, яке дасть можливість залучати таких експертів», - сказала Олена Костюченко.

Обговорили учасники онлайн-консультацій механізм долучення зроблених за кордоном експертних досліджених до матеріалів виконавчого провадження.

«Всі експертизи проводяться згідно чинного законодавства відповідної країни. Залишається лише зробити запит про надання міжнародно-правової допомоги у вигляді отримання документів – висновків експерта. Потім ці документи офіційно перекладаються на державну мову. І суд має визнавати їх як належні та допустимі докази, - Олег Баулін, завідувач відділу наукової діяльності та міжнародного співробітництва КНДІСЕ.

Про литовський досвід залучення іноземних експертиз у національних кримінальних провадженнях розповіла міжнародна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice», директорка Литовського центру судової експертизи Габріела Юодкайте.

«Литовське законодавство в цьому питанні дуже схоже до українського. Для залучення іноземного експерта має бути договір про співпрацю та погодження з прокуратурою. У нас були випадки коли державні литовські експерти залучались до проведення експертиз за кордоном на безоплатній основі, оскільки експерти з інших країн також надавали нам свої послуги безкоштовно», - розповіла Габріела Юодкайте. Вона додала, що не завжди експерту потрібно виїздити за кордон. Іноді допустимо використовувати онлайн-залучення.

«Якщо ж експерт має виїхати за кордон, щоб провести дії в рамках кримінального провадження, то в такому випадку покриття витрат здійснюється обома сторонами: Національний інститут, від якого їде експерт, покриває дорожні витрати, а денне утримання - приймаюча сторона, - додала Габріела Юодкайте. – Залучення приватних експертів – більш комплексне питання, яке в різних країнах по-різному регулюється».

У свою чергу Олег Назаров, представник Всеукраїнської незалежної науково-експертної спілки звернув увагу на необхідність закріплення на законодавчому рівні обов’язку прийняття присяги українськими експертами.

«Присяга має складатись при вступі до професії. І цей документ потім прикладається до всіх експертиз. Це свідчитиме, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність органом, який надавав йому кваліфікацію. Питання законності його дій автоматично закривається по всіх справах. Не потрібно буде перед кожною експертизою підписувати документ, що попереджений про кримінальну відповідальність за незаконність дій під час її проведення», - запропонував Олег Назаров.

Значну увагу під час онлайн-консультацій учасники приділили питанню збереження документів судового експерта під час військових дій та надзвичайних обставин. Своїм досвідом евакуації важливих документів у перші дні повномасштабної російсько-української війни поділились, зокрема, Юрій Мухін, завідувач відділу кадрів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Бокаріуса» та Станіслав Любченко, начальник центру судових і спеціальних експертиз ІСТЕ СБУ. Також вони озвучили питання, щодо необхідності напрацювання механізму знищення об’єктів дослідження, якщо немає змоги оперативно евакуювати їх в безпечне місце.

«Якщо, приміром, завтра знову ворог під Києвом, то судовим експертам не зрозуміло, на підставі чого знищувати об’єкти досліджень. Не завжди є можливість безпечно їх евакуювати», - сказав Станіслав Любченко і запропонував, щоб дозвіл/розпорядження про знищення надходив з Офісу генерального прокурора.

Державна експертка Анастасія Уласевич повідомила, що згідно тематичного анкетування, проведеного Міністерством юстиції, більшість експертів виступили за те, щоб матеріали експертних досліджень не знищувати, а повертати замовникам, в суди, правоохоронні органи.

«Але чи впораються суди і правоохоронні органи зі збереженням цих документів? Чи погодиться сторона захисту приймати такі матеріали?» - запитала у присутніх Уласевич.

Представниця правозахисної спільноти, львівська адвокатеса Наталія Чорновус зазначила, що у сторони захисту немає можливостей для зберігання доказів.

«Ми як замовники не зможемо зберігати предмети експертизи. Адже для збереження доказів потрібні певні умови. Можливо, доцільно буде створити певний банк, в який у разі небезпеки експерти змогли б передавати матеріали на зберігання», - озвучила пропозицію Наталія Чорновус.

Керівниця Експертної групи з питань суміжних з правосуддям правових інститутів Міністерства юстиції України Світлана Сухенко запропонувала державним та приватним експертам обдумати пропозицію, що у разі воєнного або надзвичайного стану експерти мають евакуювати важливі документи та об’єкти експертиз в державні установи, які мають належним чином облаштовані укриття – сховища банків, бібліотек, музеїв і т.д.

Учасники онлайн-консультацій домовились обміркувати шляхи вирішення піднятих питань та запропонувати своє бачення щодо вдосконалення профільного законодавства.