Відбулася презентація соціологічного дослідження сфери судової експертизи України

26 вересня відбулася презентація результатів соціологічного дослідження системи судової експертизи, проведеного за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice". Дослідження є частиною комплексного соціологічного опитування, яке включає вивчення проблем та основних викликів у чотирьох сферах: примусового виконання судових рішень, неплатоспроможності, нотаріату та, власне, судової експертизи.

"Без перебільшення, судова експертиза відіграє ключову роль у правосудді. Значення судових експертів ще більше зросло в умовах воєнного стану, коли до звичних видів судових експертиз додалися нові напрямки – експертні дослідження питань, пов’язаних з правовим режимом воєнного стану, воєнними злочинами тощо. Від якості та своєчасності надання висновків експертів залежить те, як швидко та якісно буде здійснюватися правосуддя", – заявив Олег Михалюк, головний національний експерт Проєкту ЄС "Право-Justice".

Презентуючи результати дослідження, Микола Гоманюк, кандидат соціологічних наук, розповів про методологію вивчення сфери судової експертизи, яке проводилося із застосуванням глибинних інтервʼю державних та приватних експертів, анкетування фізичних та юридичних осіб, а також представників правоохоронних органів, адвокатів, які були замовниками послуг експертних установ. Дослідження проводилося з 19 травня по 30 червня 2023 року на всій території України, окрім тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та Криму.

У межах соціологічного дослідження опитані судові експерти відзначили, що з початком повномасштабної війни та необхідністю фіксувати руйнування, проводити вибухотехнічні, пожежно-технічні, будівельні, товарознавчі, економічні, лінгвістичні експертизи, експертизи зброї, обсяг навантаження державних експертів суттєво збільшився.

"Черга термінових справ у деяких експертів розписана більше, ніж на рік. Деякі респонденти із спільноти державних судових експертів говорять про збільшення навантаження у рази", — розповів Микола Гоманюк.

Серед факторів, які додатково ускладнюють ситуацію надмірної завантаженості державних експертів, респонденти назвали такі: відтік кадрів, недофінансування галузі через війну, складний матеріально-технічний стан експертних установ, тенденцію до ускладнення та надмірної деталізації висновків експертиз, неефективну налагоджену взаємодію зі слідчими органами.

Соціологи дослідили також питання щодо доцільності розширення повноважень приватних експертів. 52% респондентів з клієнтів послуг експертних інституцій відповіли, що потрібно розширити повноваження приватних судових експертів, 38% – висловилися, що не потрібно нічого змінювати. А от переважна більшість як державних, так і приватних експертів зізналися, що не підтримують розширення повноважень щодо проведення усіх видів експертиз для приватних експертів. Серед головних аргументів: висока вартість обладнання для проведення певного виду експертиз, відсутність приватних судових експертів за низкою спеціальностей, неможливість працювати, як державні експертні установи, в режимі 24/7, брак можливостей для створення належних умов зберігання досліджуваних матеріалів (зброї, хімічних речовин тощо).

Результати презентованого дослідження зафіксували, що респонденти, які мають досвід взаємодії як з державними, так і з приватними судовими експертами, частіше надають перевагу саме приватним. Їх вважають більш ефективними 67% респондентів (проти 33% за державних). Серед причин такої оцінки - швидкість та оперативність роботи приватного судового експерта, краща якість наданої послуги, більша вмотивованість та націленість на результат, клієнтоорієнтованість та перевантаженість державних установ. Водночас серед причин взаємодії саме з державними експертами респонденти назвали такі: призначаються судом, обмежена кількість повноважень щодо проведення певної експертизи приватними експертами, дешевизна або взагалі можливість зробити експертизу безоплатно, швидка робота.

94% респондентів повністю або скоріше задоволені роботою приватних судових експертів, 75% — державних експертів. Якщо говорити про довіру, то 77% опитаних повністю або скоріше довіряють державним експертам, та 93% - приватним.

Про випадки недотримання строків виконання судових експертиз державними судовими експертами повідомили 50% респондентів, при чому 18% зізналися, що це траплялося у більшості випадків проведення судової експертизи. Лише 14% респондентів сказали, що стикалися з такими випадками при взаємодії з приватними судовими експертами. 90% респондентів назвали повністю або скоріше незалежними у реалізації своєї професійної діяльності саме приватних експертів. 59% аналогічно висловилися щодо державних судових експертів.

Соціологічне дослідження продемонструвало запит державних експертів на покращення матеріально-технічної бази, удосконалення цифрових інструментів, програмного забезпечення, підвищення заробітної плати, розробку та удосконалення методик, нових розрахунків, підходів до дослідження, якісну підготовку майбутніх судових експертів у ВНЗ, збільшення граничних термінів проведення окремих експертиз.

Приватні експерти висловилися за розширення повноважень самоврядних організацій, перегляд процесу атестації/переатестації, подальшу цифровізацію, автоматичний розподіл судових експертиз у державних судових установах, впровадження електронного архіву та пільгових кредитних програм на купівлю обладнання для приватних судових експертів.