Відбулася онлайн-консультація щодо солідарної відповідальності російських компаній за збройну агресію РФ

31 жовтня відбулася онлайн-консультація, організована Міністерством юстиції України в рамках моніторингу впровадження та аналізу ефективності прийнятих нормативно-правових актів. Тема консультації стосувалась солідарної відповідальності російських компаній за збройну агресію РФ та захисту прав власників майна, розташованого на тимчасово окупованій території України. До дискусії долучились представники Міністерства юстиції, судді, науковці, адвокати та національні експерти Проєкту ЄС "Право-Justice".

Звертаючись до учасників заходу з вітальним словом, Олександр Олійник, директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України, розповів про вже зроблені кроки Міністерства щодо виявлення проблем з обговорюваної тематики. Він повідомив, що у межах здійснення щорічного моніторингу, зокрема, було проведено опитування стейкхолдерів. Також Мін'юст звертався до Верховного Суду з запитом про існування висновків з питань застосування субсидіарної відповідальності до російських компаній за військову агресію РФ та наявну судову практику. Узагальнення судової практики Верховним Судом поки що не здійснювалося.

"Мета нашої онлайн-дискусії - почути від стейкхолдерів їхнє бачення шляхів вирішення обговорюваних питань та оцінити ризики впровадження кожного з них у національне законодавство", - сказав Олександр Олійник.

Ірина Жаронкіна, керівниця компоненту "Захист прав власності та виконання рішень" Проєкту ЄС "Право-Justice" у вітальному слові сказала, що питання забезпечення ефективності виконання судових рішень в умовах воєнного стану - надзвичайно складне та супроводжується багатьма викликами. "На рівні європейських країн надзвичайно гостро стоїть питання звернення стягнення на майно, якщо боржники та/або кредитори, підпадають під санкції або пов’язані з державою-агресором. Тому ми з уважністю будемо вивчати ідеї, озвучені доповідачами під час онлайн-обговорення", — сказала Ірина Жаронкіна.

Антон Янчук, адвокат, у своїй доповіді висловив пропозицію щодо необхідності доповнення Цивільного кодексу України спеціальною нормою. Вона б передбачала, що шкода, завдана збройною агресією держави-агресора проти України та в Україні, відшкодовується державою-агресором солідарно з юридичними особами, в яких така держава або суб’єкт державної власності такої держави володіє часткою понад 25% або які знаходяться під ефективним контролем держави-агресора.

Артем Ріпенко, адвокат, зауважив, що навіть без внесення змін до цивільного законодавства реально притягнути до солідарної відповідальності російські компанії. Як варіант, запропонував подавати цивільний позов проти РФ та її компаній у межах розслідування діяльності осіб, які вчинили певні злочини проти України чи на її території.

"Також на державному рівні потрібно створити зрозумілу репараційну програму та деталізувати законодавство, щоб було зрозуміло, для яких потреб може бути використано майно РФ чи її юридичних та фізичних осіб; що з цього майна може бути використано для ліквідації наслідків збройної агресії та відновлення країни, а що та в якому порядку використано для репарації конкретним жертвам та постраждалим", — зазначив Артем Ріпенко.

Роман Майданик, професор кафедри цивільного права КНУ ім. Шевченка, наголосив, що нині відсутня переконлива відповідь на питання, що є правовою підставою для звернення стягнення на суверенні активи держави-агресора та приватні активи осіб, які сприяють збройній агресії. І без вирішення цього питання розмови та пропозиції щодо змін у національне та міжнародне законодавство про особливості відшкодування такої шкоди, найімовірніше, будуть залишатися без ефективного виконання.

"Заслуговує уваги ідея щодо впровадження доктрини зворотної дії або моделі делікту збройної агресії. Вона полягає у тому, що особа (держава), яка потерпіла від збройної агресії, попри накладені на агресора санкції, має право на звернення стягнення на його майно та активи осіб, які сприяють цій агресії, з метою відшкодування завданої шкоди", — запропонував Роман Майданик.

Ігор Алєксєєв, адвокат, присвятив свою доповідь проблемі відсутності ефективного захисту прав власників майна, розташованого на тимчасово окупованій території України.

"Щоб створити ефективний механізм захисту таких осіб, доцільно доповнити статтю 29 Цивільного кодексу України новою частиною такого змісту: збитками може бути також вартість фактично втраченого майна станом на початок тимчасової окупації території країни. Фактично втраченим буде вважатися майно, яке набуте за законами України та яке розташоване на тимчасово окупованих територіях, і здійснення майнових прав на яке унеможливлене внаслідок такої окупації", - висловив своє бачення Ігор Алєксєєв. Він уточнив, що така редакція певною мірою імплементує в національне законодавство практику ЄСПЛ та інвестиційних арбітражів.

Владислав Скирда, адвокат, розповів про міжнародний досвід щодо правових винятків застосування суверенного імунітету держав під час судового захисту осіб та їх матеріальних прав.

"За прикладом досвіду іноземних країн в Україні на рівні окремого закону або змін до існуючих законів потрібно закріпити механізм обходу суверенного імунітету держави-агресора", — сказав Владислав Скирда.

Світлана Яковлєва, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розповіла про особливості та проблематику формування судової практики у справах щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії рф. Вона зауважила, що більшість питань, які виникають щодо солідарної відповідальності російських компаній за збройну агресію РФ та захисту прав власників майна, розташованого на тимчасово окупованій території України потрібно врегульовувати саме на законодавчому рівні, а не через судову практику.