Відбулася міжнародна конференція “Забезпечити правосуддя для України”

19 травня відбулася міжнародна конференція “Забезпечити правосуддя для України. Злочин агресії, воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид”, організована українською та польською секціями Міжнародної асоціації кримінального права, Проєктом ЄС “Право-Justice” та Проєктом “Соняшники” (Польща).

З вітальними словами на конференції виступили голова Кримінальної палати Верховного Суду Польщі доктор Міхал Ласковський, голова Кримінальної палати Верховного Суду Литви професорка Габріеле Юодкайте-Гранскене та голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду кандидат юридичних наук Станіслав Кравченко.

Заступниця міністра юстиції Литви, доктор Габія Грігайте-Даугірде підкреслила, що забезпечення справедливості в Україні вимагає безпрецедентної уваги, адже Росія, крім того, скоїла напад на європейські цінності:

“Ми зацікавлені у тому, щоб винні у злочинах понесли відповідальність. Зокрема, Міжнародним кримінальним судом вже було ухвалено важливі рішення. Наприклад, видано ордери на арешт Президента РФ Володимира Путіна та дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Це чіткий сигнал, що воєнні злочини не будуть безкарними”, - підсумувала Габія Грігайте-Даугірде.

Керівниця компоненту з питань судової реформи Проєкту ЄС “Право-Justice” Анна Адамська-Галлант підкреслила, що від російської агресії постраждав майже кожен громадянин України. Відтак, спільними зусиллями усього західного світу необхідно забезпечити відновлення справедливості та притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах:

“Міжнародне право – це основний глобальний інструмент, який дає можливість притягнути винних до відповідальності. Разом з тим, не варто недооцінювати роль і національної юрисдикції. Зважаючи на величезну кількість воєнних злочинів, скоєних в Україні, більша частина справ розглядатиметься на національному рівні і лиш найрезонансніші з них - у міжнародних судових установах… Крім того, в рамках правосуддя українські правники мають забезпечити підтримку потерпілим та свідкам, а також забезпечити неупереджений розгляд воєнних злочинів та справедливий суд”, - наголосила Анна Адамська-Галлант в рамках своєї доповіді.

Др. Ева Хофманська презентувала роботу, яка ведеться в Польщі та інших країнах ЄС задля збору інформації про докази злочинів, скоєних в Україні. Вона підкреслила, що нині Проєкт “Соняшники” працює над тим, аби збільшити збір даних від потерпілих та свідків російської агресії:

“Ми не можемо дозволити собі нехтувати будь-якою інформацією, адже не знаємо, скільки ще триватиме ця страшна війна. Тому ми повинні докладати максимальних зусиль, щоб зібрати якомога більше даних для встановлення правосуддя”, - наголосила Ева Хофманська.

Професор Метью Гіллет, колишній прокурор при Міжнародному кримінальному суді, звернув увагу на деякі правові аспекти міжнародного переслідування злочинів.

Зокрема, він нагадав, що МКС не застосовує функціональний імунітет, тому якщо особа займає пост глави держави чи обіймає іншу ключову посаду, це не заважає її переслідуванню у рамках юрисдикції цього органу. Також він вказав на те, що амністія до міжнародних злочинів не застосовується. “МКС неодноразово підкреслював, що амністія не може застосовуватися до воєнних злочинів і злочинів проти людяності”, - зауважив Гіллет.

Крім того, Метью Гіллет розповів, що у питанні переслідування злочинів, щодо вчинення яких звинувачують вище керівництво країни, найголовніше довести наявність усталеної політики на рівні держави. Наприклад, це є релевантним у контексті України для доведення провини російського керівництва за незаконне переміщення українських дітей з тимчасово окупованих територій.

Разом з тим, він констатував, що МКС не може здійснювати переслідування за злочин агресії. Переслідування за такий злочин можливе у рамках іншої юрисдикції, зазначив він.

Професор Павел Вілінський під час своєї доповіді торкнувся питання створення міжнародних судів для розслідування воєнних злочинів в Україні. Яку модель краще обрати - ad hoc трибунал чи гібридний (інтернаціоналізований) суд?

”Існують “за” та “проти” у рамках кожної моделі, але якщо говорити про ad hoc трибунал, то можна сказати, що у нього більше шансів отримати міжнародне визнання та підтримку міжнародного співтовариства. Якщо буде прийнято рішення щодо створення гібридного суду, то такий суд має розташовуватися на території України, наприклад, у Києві чи Харкові. В останньому випадку це було би дуже символічно, тому що там чинилася величезна кількість злочинів як і під час цієї війни, так і багато років тому - під час Другої світової. Наявність гібридного суду має своїми перевагами краще розуміння правової системи та культури, більш ефективний доступ до доказів та швидкість судового розгляду”, - зазначив Вілінський.

Разом з тим, на його думку, не варто думати, що створення трибуналу - чи то гібридного, чи то ad hoc - стане панацеєю від усіх проблем і допоможе вирішити всі питання, пов’язані із теперішнім конфліктом. “З цим не впорається самостійно ні МКС, ні національна судова система, ані судові системи інших країн. Тут важливо мати комплексну систему правосуддя, яка включатиме в себе як національні елементи, елементи універсальної та суб'єктивної юрисдикції, так і спеціальної установи, як-от МКС”, - зауважив Вілінський.

Також наприкінці заходу професором Михайлом Шепітьком було представлено проект резолюції щодо створення ефективних механізмів притягнення до відповідальності винних за скоєння міжнародних злочинів в Україні, ініціаторами якої виступили українська та польська секції Міжнародної асоціації кримінального права.