За ініціативи Проєкту ЄС “Право-Justice” відбулася конференція щодо свободи слова для суддів та ролі суддівських організацій у демократичній державі

9-10 червня Проєкт ЄС “Право-Justice” спільно з Відділом програм співробітництва Ради Європи в рамках Проєкту “Забезпечення ефективної реалізації права на справедливий суд в Україні”, а також Радою суддів України провели у Львові конференцію на тему “Свобода слова для суддів та роль суддівських організацій у демократичній правовій державі”.

Під час заходу виступила керівниця Компоненту “Судова влада” Проєкту ЄС “Право-Justice” Анна Адамська-Галлант. У своїй промові вона підкреслила, що з-поміж головних обов'язків суддів є також обов'язок виступати на захист незалежності судочинства та комунікувати з громадянським суспільством, особливо тоді, коли верховенство права знаходиться під загрозою.

“Слова мають велике значення і велику силу. Але, коли ми говоримо про свободу слова, особливо суддів, - це також і велика відповідальність. На жаль, Україна наразі переживає дуже важкі часи. З одного боку, це - страшна війна, а з іншого - виклики перед судовою системою, яка також переживає неймовірно складний період. Ми всі знаємо, який рівень недовіри нині спіткав усіх учасників судової системи в Україні. Тому дуже важливо зробити все для того, аби виправити цю ситуацію та повернути довіру. Так, це неймовірно складне завдання, яке постало, зокрема, і перед Вищою радою правосуддя та Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Але воно надважливе, бо без довіри до судової системи не може існувати верховенство права”, - наголосила Анна Адамська-Галлант.

У заході взяли участь представники Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Верховного Суду, Ради суддів України, а також судді – члени суддівських асоціацій. У межах дискусії учасники детально обговорили принципи та рекомендації Висновку 25 КРЄС та їх застосування в українській судовій системі. Водночас, велика увага була приділена європейському досвіду забезпечення свободи вираження поглядів суддів і діяльності суддівських професійних асоціацій.

Заступниця голови Окружного суду м. Амстердам, член ради Асоціації суддів (Нідерланди) Естер де Рой, зокрема, підкреслила, які параметри мають враховувати судді, коли реалізують своє право на свободу вираження поглядів як у суді, так і поза ним.

“Довіра у суспільстві є нашою основою, ми не можемо без неї функціонувати і тому, коли ми приходимо до свободи висловлювання, то свобода у цьому контексті означає перш за все відповідальність. Відповідальність за те, що ми здобудемо довіру і збережемо її. Судді також повинні розуміти, що спільно відповідають за незалежну і неупереджену судову систему, бо лише спільно можливо сформувати високі норми і цінності”, - підсумувала Естер де Рой.

У заході також взяв участь суддя Суду аудиторів м. Лісабон, колишній Голова MEDEL - Асоціації європейських суддів за демократію та свободи (Португалія) Філіпе Маркес. Він наголосив на важливості свободи вираження суддів у демократичному суспільстві, утім, закликав колег дотримуватися балансу між відповідальністю та свободою слова.

“Перш за все, потрібно завжди пам'ятати, що судді є такими ж громадянами, як і всі інші. Суддя не повинен забувати, що він не якийсь особливий громадянин, а звичайний, проте з надзвичайними функціями. Звісно, як і всі інші члени суспільства, судді мають право на свободу висловлювання, утім, надзвичайно важливо внаслідок цих функцій, знаходити баланс між відповідальністю та свободою висловлювання, адже інколи навіть одне речення може поставити під загрозу цілу систему”, - зауважив Філіпе Маркес.

Учасники конференції обговорили і роль різноманітних асоціацій суддів у розбудові верховенства права та сприянні суддівської незалежності. Так, Едіт Целлер, суддя Адміністративного суду м. Відень, колишня голова Європейської асоціації адміністративних суддів (Австрія), виділила основні напрямки роботи цих утворень, серед яких - нетворкінг, публічне поширення інформації про найважливіші події, що стосуються роботи суддів, сприяння вирішенню наявних проблем, а також звернення до широкої громадськості.

Крім того, Едіт Целлер наголосила на тому, що асоціації суддів мають слідкувати за доброчесністю своїх членів, встановлювати для них високі моральні стандарти, створювати певну позитивну рольову модель, яка заохочуватиме їх поводитися належним чином, враховувати високі репутаційні ризики.

“Доброчесність включає також аспекти стійкості до будь-якого неналежного впливу і неетичної поведінки, зокрема, до корупції. Високий рівень судової доброчесності є наріжним каменем для підтримання верховенства права”, - зазначила вона.

Своєю чергою, Марк Фієрстра, суддя Верховного Суду Нідерландів, президент асоціації судових органів (Нідерланди), вважає, що одна з найголовніших функцій подібних організацій - виражати та захищати інтереси суддів, а також ключові цінності їхньої професії.

“Судді самі можуть сприяти поширенню таких цінностей і говорити про них на різноманітних публічних обговореннях. Вони можуть особисто пояснювати громадськості, чому незалежність, автономність, неупередженість, знання та доброчесність судді - це важливі компоненти, які забезпечують верховенство права у країні. Вони повинні самі говорити про те, чому це сприяє добробуту всіх громадян країни і громадянського суспільства у цілому”, - вважає Марк Фієрстра.

Також Марк Фієрстра висловив переконання, що асоціації суддів важливі для формулювання та подальшого функціонування професійних та етичних стандартів, які застосовуються у судовій системі.