Роль господарських судів у забезпеченні ефективності процедур банкрутства: в Ужгороді відбувся спільний захід Проєкту ЄС "Право-Justice" та Касаційного господарського суду

13 березня в Ужгороді відбувся круглий стіл "Роль господарських судів у забезпеченні ефективності процедур банкрутства". Захід організували Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду спільно з Проєктом ЄС "Право-Justice". До дискусії долучилися судді, народні депутати, представники Міністерства юстиції України, Національної асоціації арбітражних керуючих, органів місцевої влади, наукової та правничої спільноти, а також національні та міжнародні експерти Проєкту ЄС "Право-Justice". Метою заходу було обговорити роль господарських судів у процедурах банкрутства та спільно напрацювати рішення для підвищення їх ефективності, прозорості й передбачуваності.

Лариса Рогач, голова Касаційного господарського суду у складі ВС, зазначила, що господарські суди відіграють важливу роль у здійсненні правосуддя у сфері господарських відносин, зокрема у справах про банкрутство, які нерідко поєднують питання різних галузей права – від податкових до трудових.

"Розгляд справ про банкрутство – це не тільки вирішення спорів між кредитором і боржником. Це складний багаторівневий процес, у якому поєднуються інтереси бізнесу, громадян, держави й суспільства, і від якості та своєчасності вирішення таких справ залежить стан економіки нашої держави, діяльність ринку та інвестиційна привабливість", – сказала Лариса Рогач.

Олексій Мовчан, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, наголосив, що господарські суди та процедури банкрутства є ключовим інструментом для стабільного функціонування економіки. За його словами, саме через ефективну роботу судів забезпечується своєчасне повернення боргів, відновлення платоспроможності бізнесу та захист права власності.

"Важливо, щоб суди та всі процеси банкрутства працювали злагоджено та синхронно, щоб економіка ефективно функціонувала: борги поверталися, боржники отримували "другий шанс", а право власності було захищене", - сказав Олексій Мовчан, додавши, що при вдосконаленні законодавства парламентарі постійно контактують з суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, враховують їхні зауваження та пропозиції.

Олена Ференс, заступниця Міністра юстиції України, розповіла, що станом на 1 січня 2026 року на розгляді господарських судів перебувало понад 5 500 справ про банкрутство, з яких близько 3 500 стосувалися юридичних осіб, а понад 2 000 - фізичних. Загальний обсяг заявлених вимог кредиторів у цих справах становив 711 млрд грн. За її словами, попри виклики, спричинені повномасштабною агресією Російської Федерації, система процедур неплатоспроможності в Україні не лише зберегла стійкість, а й продовжує розвиватися. Крім того, Олена Ференс наголосила, що удосконалення законодавства у цій сфері є важливою складовою євроінтеграційного курсу України.

"Наше спільне завдання як законодавчої, виконавчої та судової гілок влади - сформувати ефективну й справедливу систему відновлення платоспроможності, яка забезпечить баланс між захистом публічних і приватних інтересів та не буде каральним інструментом для боржника", - сказала Олена Ференс.

Ірина Жаронкіна, керівниця компоненту "Виконання судових рішень і захист права власності" Проєкту ЄС "Право-Justice", підкреслила, що господарська юрисдикція має особливе значення, поєднуючи правову експертизу з розумінням економічних і господарських процесів.

"Господарська юрисдикція знаходиться на перетині права і економіки, вона поєднує правову експертизу з розумінням економічної логіки господарських відносин. Від якості судових рішень у цій сфері залежить не лише захист прав суб’єктів господарювання, а й формування стабільного та передбачуваного економічного середовища. Саме тому діяльність суддів господарської юрисдикції є важливою складовою економічної стабільності та довіри до правової системи”, - зазначила Ірина Жаронкіна.

Вона також додала, що Проєкт ЄС "Право-Justice" приділяє особливу увагу імплементації європейських підходів, зокрема процедурі превентивної реструктуризації.Україні вдалося запровадити її у відносно короткий термін, і за нею вже з’являються перші справи. Серед нових викликів експертка виділила розвиток спрощених процедур банкрутства для мікро- та малого бізнесу та формування практики транскордонного банкрутства.

Олег Васьковський, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС, у спеціальній доповіді окреслив роль господарських судів у забезпеченні ефективності процедур банкрутства та проаналізував ключові тенденції розвитку цього інституту. Зокрема, він звернув увагу, що значна кількість норм матеріального права містить оціночні категорії – добросовісність, розумність поведінки, баланс інтересів чи зловживання правом.

"У таких умовах передбачуваність правового регулювання не може бути досягнута лише текстом закону. Саме правові висновки Верховного Суду, сформовані під час касаційного перегляду справ, забезпечують стабілізацію правових очікувань і сприяють передбачуваності правозастосування для учасників економічного обороту", – зауважив Олег Васьковський.

Серед ключових викликів, що постають перед господарськими судами у справах про банкрутство, Олег Васьковський назвав тривалість процедур, процесуальні зловживання та потребу підвищення ефективності правозастосування. Він також наголосив на важливості цифровізації процедур банкрутства, розвитку реструктуризаційних механізмів і посилення професійної підготовки арбітражних керуючих.

Круглий стіл пройшов у форматі двох сесій. Першу присвятили процесуальним аспектам судового контролю на стадії відкриття та розгляду грошових вимог. Зокрема, йшлося про відкриття провадження у справі про банкрутство та розгляд грошових вимог кредиторів, конкуренцію заяв кредиторів, особливості відкриття провадження за заявою кредитора зі спеціальним статусом, а також про проблему “спору про право” та можливі зловживання процесуальними правами. Окрему увагу приділили застосуванню процедур банкрутства в умовах воєнного стану та їх узгодженню з підходами, передбаченими Директивою ЄС 2019/1023 про запровадження процедур превентивної реструктуризації і вимогами Ukraine Facility Plan.

У межах цієї сесії Майя Праляк, міжнародна експертка Проєкту ЄС "Право-Justice", заступниця голови Господарського суду Загреба (Хорватія), розповіла про європейську практику запобігання зловживанням у процедурах неплатоспроможності. Вона зазначила, що іноді заяви про відкриття провадження можуть використовуватися не для захисту прав кредиторів, а як інструмент тиску на боржника, прискорення стягнення боргу чи дестабілізації господарської діяльності компанії, зокрема у конкурентних спорах або конфліктах між бізнес-партнерами. Водночас, за її словами, маніпуляції можливі і з боку боржників - через штучне оспорювання вимог або створення процесуальних перешкод. У таких випадках суд має оцінити реальність неплатоспроможності та запобігти використанню процедури не за її призначенням.

"Суд виступає процесуальним фільтром системи неплатоспроможності, забезпечуючи, щоб провадження було інструментом колективного й справедливого задоволення вимог кредиторів, а не засобом процесуального чи ринкового тиску", - наголосила Майя Праляк.

У центрі обговорення другої сесії були процесуальні аспекти завершення справ про банкрутство та роль суду на стадії закриття провадження. Учасники обговорили баланс між тривалістю та результативністю процедур, межі судового та адміністративного контролю, відповідальність арбітражних керуючих, перевірку судом повноти заходів із розшуку активів боржника перед закриттям справи, питання винагороди арбітражного керуючого та правові наслідки закриття провадження.

Учасники заходу відзначили, що круглий стіл став платформою для обміну досвідом, обговорення викликів та пошуку практичних рішень для підвищення ефективності процедур банкрутства в Україні. Його результати сприятимуть покращенню роботи господарських судів та розвитку прозорої і справедливої системи відновлення платоспроможності.