В Україні провели унікальне перезавантаження судової системи — європейський експерт

Зміни, проведені в українській судовій системі - найбільш комплексні в порівнянні з іншими європейськими країнами. Але помітити і оцінити їх поки змогли далеко не всі громадяни.

Про це заявила міжнародний експерт Проекту ЄС ''Право-Justice'' Анна Адамська-Галлант. В рамках проекту ЄС два роки підтримує процес наближення української судової системи до західних стандартів. Анна зайнята в реформуванні судів. Родом експерт з Польщі, де вона працювала суддею протягом 13 років; перед приїздом в Україну Анна 6 років була міжнародним суддею в Косово. Ми поговорили зі служителем Феміди про те, як боротися з корупцією в українських судах, чому важливо мати незалежну судову владу. А також торкнулися і практичних питань, таких як необхідність мати окремий вхід до суду для жертв злочинів.

Наскільки високо європейські експерти оцінюють реформу української судової системи?

В Україні проведено дійсно унікальне за масштабами перезавантаження судової системи. Якщо в Польщі, наприклад, в 90-х роках ми замінили тільки суддів Верховного Суду, то тут всі служителі Феміди були змушені пройти повне кваліфікаційне оцінювання. Крім того, введені нові принципи відбору суддів, які містять у собі кілька етапів оцінювання, зокрема, й психологічне тестування, яке стало обов’язковим. Суддів оцінюють тепер не тільки їхні колеги, але і представники Громадської ради доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія, а також міжнародні експерти.

Однак сприйняття суспільством реформування судової системи назвати позитивним не можна. Суддів, як і раніше, звинувачують у корумпованості та зв’язках з політиками і олігархами. Насправді, позитивно оцінюють лише створення Вищого антикорупційного суду.

А чи можливо подолати корупцію в українських судах і домогтися однозначно позитивної оцінки суспільства?

Ефективним інструментом для боротьби з корупцією в судах є й застосування введеного в Україні декларування доходів. Декларації суддів повинні ретельно перевіряти і антикорупційне бюро, і податкова. Повинна також проводитися внутрішня перевірка органами суддівського управління. Але для зменшення корупції обов’язковою є також просвітницька діяльність серед населення: потрібно, щоб люди зрозуміли, що корупція підриває основи держави. Для того, щоб позбутися хабарництва, потрібно змінювати менталітет.

З іншого боку, в основному люди отримують інформацію зі ЗМІ. А в медіа дуже багато негативних повідомлень про суддів і суди. Тому створюється враження, що рівень корупції залишився таким же, не дивлячись на реформи, проведені в системі. Тим часом згідно з останніми опитуваннями в Україні рівень довіри до судів за час реформ значно зріс і становить 40%. Однак тільки серед тих, хто стикався з судами сам. А ось з тих громадян, хто до суду не заходив, довіряють служителям Феміди всього близько 10%. Деякі, насправді, погодяться з тим, що реформа рухається у вірному напрямку, але не всі встигли відчути її результати.

Скажіть, наскільки оновилася судова влада після реформи? Адже старі судді, на думку суспільства, і судять по-старому.

Цікавий факт: як тільки почався процес обов’язкової оцінки суддів за кваліфікацією і сумлінністю, майже третина українських суддів звільнилася. Це означає, що нині вакантними залишаються понад дві тисячі суддівських крісел, зайняти які повинні нові судді. Цей процес все ще триває, про завершення мова поки не йде. В українських судах відбувається зміна поколінь. З іншого боку, не можна ігнорувати той факт, що така кількість вакантних посад негативно впливає на доступ до правосуддя в цілому: тепер часто судді перевантажені, у дрібних судах іноді просто нікому працювати.

У відборі нових суддів вперше за сприяння європейських експертів було використано психологічне тестування. Що воно дає, навіщо воно?

Тестування покликане в основному відсіяти тих, кому не слід бути суддею, наприклад, нерішучих людей. Суддя повинен приймати рішення, він не може боятися це робити і брати на себе відповідальність. Парадоксально, але факт: іноді люди, які здаються відмінними юристами, розсудити справу не можуть. У мене був такий колега в Польщі. За рік роботи суддею він не зміг вирішити жодної справи, між тим інші судді ухвалювали кілька сотень рішень на рік. Той колега просто не міг винести рішення. Тепер він блискучий юрисконсульт. Ось для того, щоб відсіяти таких кандидатів, і потрібно тестування.

Зараз Проект ЄС «Право- Justice» реалізує ініціативу «Модельний суд», і Ви берете в ньому участь. В рамках цього проекту умови роботи в судах поліпшуються. Але більшість українців вважає, що у суддів все є і так, навіщо їм ще оновлення робочого місця. Так навіщо ЄС реалізовує цей проект?

Удосконалення суду здається останнім з того, що потрібно робити. Тим часом саме це змінює сприйняття людей, а також впливає на те, як вони сприймають суд, чи поважають винесені рішення.

Неправда, що у суддів є все, що їм потрібно. Часто відбувається так, що у них немає найнеобхіднішого для здійснення правосуддя. Як зараз виглядають самі суди? У багатьох навіть немає пристойних залів засідань, і судді змушені проводити засідання у себе в кабінетах. Часто немає умов для забезпечення публічності судових слухань: присяжним і пресі часто просто нікуди сісти, тому що зали замалі.

А як виглядає зал засідань? Найбільшою в залі суду здається клітка. Часто місце судді - крихітне сидіння, заховане у кутку. Немає належних зон для потерпілих, адвокатів. Якщо суд функціонує, потрібно пам’ятати, що судять іменем України.

Ми ж, згідно з європейськими стандартами, допомагаємо забезпечити у судах «клієнтоорієнтований» підхід. Щоб там відчувалася повага і до відвідувачів, і до самих суддів. Це означає створення належних умов роботи служителів Феміди, а також чемне ставлення до потреб усіх осіб, які звертаються до суду.

В українських судах потрібно вдосконалити багато. Дещо зробити легко: наприклад, надавати інформацію хоча б про те, де саме слухається справа. У більшості європейських країн такі повідомлення вивішені прямо поруч з залами, де проходять слухання. В Україні ж список справ на листках А4 шостим шрифтом зазвичай розташовують на дошці біля входу. В результаті люди повинні здогадуватися тільки інтуїтивно, де проходить потрібний їм суд.

У судах мають бути пандуси, щоб забезпечити доступ для людей з обмеженими можливостями. Окремий вхід і приміщення необхідні для жертв тяжких злочинів, щоб захистити їх від контакту з обвинуваченим, який може привести до повторної віктимізації. Взагалі з такими «вразливими» категоріями повинна проводитися і особлива робота: потрібні психологи для підготовки до процесів, і ні в якому разі не можна допустити зустрічі і розмови між насильником і жертвою, погроз, адже це може травмувати постраждалого. Такі рішення ми поступово допомагаємо впроваджувати, поки хоча б в кількох судах, не в усіх.

Ви працювали міжнародної суддею в Косово. Що з цього досвіду можна було б використовувати при можливій реінтеграції Донбасу?

Ситуація на Донбасі не схожа на ту, що була в Косово. Регіон однозначно визнаний частиною України, тому злочини, вчинені під час конфлікту, слід розглядати швидше не в міжнародних, а в українських судах. Мені здається, було б добре вже зараз почати готувати суддів і прокурорів до розгляду таких кримінальних справ. А ось амністію у Косово застосовували, і тут вона — можливо, теж доцільна. Але в якому масштабі буде ця амністія — це вже питання політичне.

Спецпроект NV спільно з проектом ЄС «Право-Justice» й Інтерньюз-Україна