"Україна – єдина, де громадськість є частиною судової реформи"

Із запуском нових процедур добору суддів у нові суди, їх перевірки на знання права, доброчесність тощо, точаться дискусії щодо успішності чи неуспішності судової реформи. До обговорення долучаються як представники юридичного середовища, так і громадськості.

Своєрідними рефері в цій ситуації виступають міжнародні експерти. Свою оцінку та рекомендації, зокрема, представники Литви, Нідерландів та Австрії висловили у відповідному звіті, презентованому в Києві наприкінці листопада.

Так, іноземці відзначаються безпрецедентну відкритість процесу оцінювання суддів, однак, зауважують, що іноді це може зашкодити самим суддям. З-поміж іншого рекомендують проводити письмово практичне завдання (нині судді пишуть його від руки) та сприймати висновки Громадської ради доброчесності як експертну думку.

Про позицію європейців щодо судової реформи LB.ua запитав у президента Комісії Ради Європи з питань ефективності правосуддя (CEPEJ), міжнародного експерта Проекту ЄС "ПРАВО-Justice" Георга Стави.

В одному зі своїх інтерв'ю ви заявляли, що для країн Ради Європи український досвід є унікальним і може стати моделлю або найкращою практикою.

Відбір та оцінювання суддів відбувається не лише в Україні, але й в інших країнах, зокрема, Європи. У деяких — з більшим успіхом, в деяких – з меншим. Вони спостерігають одна за одною, шукаючи позитивних прикладів. І українська модель судової реформи може нести певні рекомендації щодо проведення реформи. Україна – єдина, де судову систему оновлюють повністю.

Разом з тим, викликає стурбованість те, що сьогодні в Україні судді в одному суді можуть отримувати різну зарплату. Цей фактор не сприяє функціонуванню системи.

Розкажіть, будь ласка, про запровадження судової реформи в інших країнах Європи.

До прикладу, в Албанії відбувається перевірка суддів за критеріями доброчесності. Власне, детально аналізують діяльність кожного судді, в тому числі спосіб його життя, статки тощо. При цьому намагаються дотримуватися усіх законодавчих процедур, аби уникнути судових позовів в Європейський суд з прав людини. Тому процес відбувається дуже повільно. В Азербайджані відбір суддів розпочався ще десять років тому. Для суддів, зокрема, впроваджений єдиний тест зі знання права (дуже схожий на український), психологічний тест та ін.

Source: lb.ua https://bit.ly/2EowRdK