У Верховному Суді "ПРО Джастіс" презентували аналітичний звіт щодо дистанційних слухань, розроблений за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice"

18 листопада відбулася презентація аналітичного звіту "Дистанційні слухання в цивільному, господарському та адміністративному процесах", який було розроблено ГО "Міжрегіональний експертний центр "ПРО Джастіс" за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice".

Участь у заході взяли представники Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, Державної судової адміністрації України, громадських організацій, а також експерти Проєкту ЄС "Право-Justice".

Віталій Уркевич, секретар Великої Палати Верховного Суду, заявив, що дистанційне правосуддя у некримінальних провадженнях в Україні набуває дедалі більшого розвитку. Так, за його словами, з 1 січня 2024 року Велика Палата ВС провела понад 90 відеоконференцій під час розгляду 43 проваджень.

"По-перше, Україна перебуває на шляху до членства в Європейському Союзі, тож ми не можемо бути осторонь питань діджиталізації. По-друге, з огляду на виклики повномасштабного вторгнення РФ проти нашої держави завданням судів є, з одного боку, забезпечити право осіб на участь у судовому процесі, а з іншого, – гарантувати безпеку учасників судового засідання. Ці проблеми можуть бути вирішені, зокрема, завдяки розвитку дистанційних слухань", - зауважив Віталій Уркевич.

Зі свого боку, Григорій Усик, голова Вищої ради правосуддя, підкреслив, що нині судова система працює у надзвичайно складних умовах і потребує пошуку альтернативних способів забезпечення правосуддя. Одним з таких є дистанційний розгляд справ.

"Першим викликом для судової системи стала пандемія COVID-19, коли безпосередня участь сторін у розгляді справи була обмежена. Нині ж повномасштабне вторгнення РФ до України покладає на судову владу ще більший обов’язок забезпечувати правосуддя навіть в умовах воєнного стану", - наголосив голова ВРП.

Водночас Максим Пампура, т.в.о. голови Державної судової адміністрації, розповів про статистику щодо використання засобів відеоконференцзв'язку в судочинстві. Так, станом на сьогодні, в підсистемі відеоконференцзв’язку зареєстровано понад 140 тис. користувачів і проведено майже 2,6 млн судових засідань у режимі відеоконференцзв’язку. Це, за його словами, свідчить про актуальність послуги та важливість врегулювання питання щодо дистанційного правосуддя.

У презентації аналітичного звіту також взяла участь Ольга Срібняк, заступниця керівниці Проєкту ЄС "Право-Justice". Вона наголосила, що документ не лише окреслює ключові виклики на шляху до ефективного функціонування дистанційних слухань, а також аналізує міжнародну практику та надає рекомендації щодо покращення роботи цього механізму в Україні.

"Автори дослідження провели значну роботу. Окремо хочу підкреслити значимість аналізу європейського досвіду, що включений до звіту. Дійсно, досвід країн ЄС є цінним орієнтиром для аналізу. Водночас, ми розуміємо, що Україна має напрацювати свій власний формат діджита, який би відповідав її специфічним умовам і потребам, зокрема, і безпековим. Я впевнена, що сьогоднішня дискусія стане важливим кроком у напрямку напрацювання саме такого формату застосування дистанційних слухань", - зауважила Ольга Срібняк.

Під час заходу звіт презентували автори дослідження Роман Чумак, адвокат, керуючий партнер Адвокатського Об'єднання "Юридична компанія "Арес", співзасновник та голова ГО "Міжрегіональний експертний центр "ПРО Джастіс", та Олена Фонова, суддя-спікер Господарського суду Луганської області, співзасновниця та заступниця голови ГО "Міжрегіональний експертний центр "ПРО Джастіс". Як зауважив Роман Чумак, на етапі підготовки документу було проаналізовано майже 20 тис. судових рішень.

"Для нас було важливо проаналізувати проблеми та виклики саме через призму судової практики. Адже процедура дистанційного слухання є дуже актуальною в умовах сьогодення в Україні. Так, станом на травень 2024 року понад 6 млн українців знаходяться за межами країни; понад 1 млн. осіб перебуває також на окупованих територіях; ще майже 5 млн. громадян є внутрішньо переміщеними особами. Тобто це люди, для яких на сьогодні ускладнений доступ до правосуддя, і саме дистанційний формат може вирішити цю проблему", - наголосив Роман Чумак.

Автор дослідження зауважив, що кількість ухвал суду за результатами розгляду заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, постійно зростає. Це також свідчить про затребуваність цього механізму.

Своєю чергою, Олена Фонова зосередилася на проблемних питаннях роботи правосуддя у дистанційному режимі. Зокрема, вона назвала основні причини, з яких суди ухвалювали рішення про відмову в проведенні судового засідання у дистанційному режимі. З-поміж них: відсутність технічної можливості проведення судового засідання у режимі відеоконференції, порушення строків подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та ненадсилання копії заяви в той самий строк іншим учасникам справи; відсутність доказів неможливості прибуття учасника справи в судове засідання та ін.

Крім того, Олена Фонова зазначила, що у звіті є інформація щодо наявних законодавчих ініціатив стосовно дистанційних слухань.

"Нами було проаналізовано три законопроєкта. Вже більше року ці ініціативи перебувають на розгляді Верховної Ради, утім, жодних дій щодо них не відбувається і вони не включені в план прийняття законопроєктів на 2024 рік. Це, звичайно, негативна тенденція для нас, тому що на тлі посилення воєнних дій і продовження руйнування судової інфраструктури потреба загострюється", - підсумувала Олена Фонова.

Також наприкінці презентації Звіту автори дослідження представили свої пропозиції та рішення щодо ефективного функціонування дистанційних слухань.

Ознайомитися з ними та завантажити Звіт можна тут.