У НаУКМА за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice" відбулася конференція про принципи права

21-22 червня відбулася Міжнародна науково-практична конференція "Принципи права: універсальне та національне у контексті сучасних глобалізаційних і євроінтеграційних процесів". Захід організував Національний університет "Києво-Могилянська академія" за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice" та Програми USAID "Справедливість для всіх". У ньому взяли участь представники України, Німеччини, Польщі, Литви, Іспанії, Естонії, Вірменії, Грузії та США.

У центрі уваги учасників дискусії перебували перспективи внесення змін до Конституції України та українського законодавства у зв’язку з майбутнім вступом України в ЄС.

На думку генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександра Ількова, нині тема принципів права має особливо важливе значення для України.

"Верховенство права, права людини, загальнолюдські цінності - це те, що Україна сьогодні відстоює на полі бою. 10 років тому Україна обрала для себе єдину модель подальшого розвитку - інтеграцію до Європейського Союзу, і одним з ключових етапів цього процесу є приведення законодавства України у відповідність до права ЄС", - заявив він.

Також Олександр Ільков зазначив, що гармонізація національного законодавства з правом ЄС не означає втрату національної ідентичності, а навпаки веде до збагачення правової системи новими ідеями та новими підходами.

"Мета наших євроінтеграційних реформ - побудувати правову державу, в якій принципи верховенства права забезпечені правом свобод, рівністю всіх без виключення перед законом, поваги до людської честі і гідності, справедливості, демократичного розвитку будуть не тільки прописані в законодавстві, але і буде гарантовано їх дотримання", - підкреслив він.

Тож, за словами ректора НаУКМА Сергія Квіта, ця конференція мала дуже важливе значення як для розвитку юридичної освіти в Україні, так і для європейської інтеграції України.

Керівник компоненту "Підтримка процесу євроінтеграції в секторі юстиції" Віргіліюс Валанчюс звернув увагу присутніх, що Європейська комісія уважно стежитиме за ходом реформи юридичної освіти в Україні.

"Без якісних юристів, будемо справедливими, не можливо буде досягти верховенства права як однієї з фундаментальних цінностей ЄС", - підкреслив він.

Він зауважив, що 25 червня відбудеться формальний старт переговорів про вступ України до ЄС. Тож, Проєкт ЄС "Право-Justice" ще більше посилить підтримку українських партнерів на цьому шляху.

Крім того, у своєму виступі він сконцентрувався на тому, як формуються загальні принципи права ЄС, а також на ролі Суду справедливості ЄС у цьому процесі.

"У первинному або вторинному праві ЄС немає жодного визначення принципів. Загальні принципи права ЄС, як правило, вводяться у правове середовище судовою практикою Судом справедливості", - сказав він.

Віргіліюс Валанчюс також зазначив, що саме Суд справедливості ЄС намагається певним чином упорядкувати цю сферу. Серед принципів, що від декларативних положень у витоках первинного права ЄС набули більш відчутних форм завдяки судовій практиці - рівного ставлення (equal treatment), солідарності (solidarity), відсутності регресу (non-regression).

"Принцип відсутності регресу є вирішальним для будь-якої держави-кандидата на вступ до ЄС у світлі механізму, згідно з яким доступ держав-членів до бюджетного фінансування ЄС обумовлюється дотриманням принципу верховенства права. Отже, стандарти, пов’язані з верховенством права, узгоджені між Україною та ЄС внаслідок переговорів про вступ, не можуть бути знівельовані без серйозних фінансових наслідків", - сказав він.

Зі свого боку, у своїй доповіді головний експерт з питань євроінтеграції Проєкту ЄС "Право-Justice" Вячеслав Толкованов розповів про необхідність упровадження принципів доброго врядування (good governance) у контексті визначених європейських стандартів у цій галузі. За його словами, в основі концепції доброго врядування лежать п’ять запропонованих Європейською Комісією принципів, а саме: відкритість, участь, відповідальність, ефективність та узгодженість.

"Застосування принципів доброго врядування підсилює та доповнює такі принципи права ЄС, як пропорційність та субсидіарність. Європейський Союз постійно змінюється. Його повноваження поступово розширюються, а кількість держав-членів збільшується. Отже, сьогодні легітимність дій Європейського Союзу залежить від рівня залучення та участі зацікавлених дійових осіб", - розповів Вячеслав Толкованов, зазначивши, що в ЄС під час визначення основних принципів "доброго врядування" враховувались єдині для всіх держав-членів принципи Європейського адміністративного простору.

Також у контексті впровадження концепції доброго врядування та її принципів головний експерт з питань євроінтеграції Проєкту ЄС "Право-Justice" висунув кілька рекомендацій, серед яких:

• ухвалення національної стратегії щодо забезпечення доброго врядування;
• удосконалення національного законодавства (з урахуванням європейських принципів доброго врядування);
• навчальні заходи та просвітницька робота;
• створення нових інформаційних служб та комплексної інформаційної системи з питань доброго врядування та інші.

Національний експерт Проєкту ЄС "Право-Justice" Андрій Бойко розповів про реалізацію основних принципів вищої освіти в Україні у контексті реформи правничої освіти.

Так, аналізуючи реалізацію принципу доступності вищої освіти за спеціальністю 081 "Право", він звернув увагу на неприпустимості здійснення підготовки фахівців за цією спеціальністю у вищих військових навчальних закладах та закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, адже це порушує ст. 4 Закону України "Про вищу освіту".

"Встановлення обмежень і привілеїв щодо права на вищу освіту, що визначаються специфічними умовами здобуття вищої освіти у цих закладах вищої освіти, не можуть поширюватись на здобуття вищої освіти за спеціальністю 081 "Право""", - вважає Андрій Бойко.

Крім того, Андрій Бойко звернув увагу, що право (ст. 13 Закону України "Про вищу освіту") державних органів, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади, заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, встановлювати особливі вимоги щодо діяльності та повноважень органів управління і громадського самоврядування у відповідних закладах порушує загальні стандарти реалізації принципу автономії закладів вищої освіти та академічної свободи учасників освітнього процесу. Тому не може поширюватись на заклади вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців за спеціальністю 081 "Право".

У своєму виступі він також анонсував ті зміни, які необхідно ще втілити для відчутних якісних змін у юридичній освіті.