У Львові завершилася міжнародна конференція United for Justice, присвячена відповідальності за воєнні злочини. Проєкт ЄС “Право-Justice” взяв участь у підготовці та роботі форуму

З 3 по 5 березня у Львові відбулася міжнародна конференція United for Justice (Об’єднані заради справедливості), присвячена питанням вироблення спільних підходів, вдосконалення існуючих правових механізмів та пошук нових практичних рішень для переслідування і доведення до суду численних справ про воєнні та інші міжнародні злочини росіян в Україні.

За представницьким рівнем та завданнями, які поставили перед собою організатори та учасники конференції, неформально її вже назвали “юридичним Рамштайном”.

Проєкт ЄС “Право-Justice” виступив співорганізатором Львівської конференції. А його команда та експерти взяли активну участь в роботі ключових дискусійних панелей, присвячених практичним крокам до притягнення воєнних злочинців до відповідальності та особливостям розслідування особливо жорстоких злочинів, обстрілів цивільної інфраструктури та злочинів, які завдали шкоди довкіллю.

“Конференція “United for Justice” дала чергову можливість пересвідчитися та упевнитися у тому, що весь цивілізований світ є об’єднаним як ніколи для притягнення до відповідальності винних за міжнародні злочини скоєні в Україні та утвердженню справедливості. Сьогодні, Україна робить важливий внесок у розвиток міжнародного права, адже ті шляхи та механізми, які будуть напрацьовані для притягнення до відповідальності щодо злочину агресії матимуть вагоме значення для майбутніх конфліктів та притягненню винних до відповідальності, забезпеченню миру і справедливості.

Проєкт ЄС “Право-Justice” тісно співпрацює з Офісом Генерального прокурора в Україні у контексті документування та розслідування воєнних злочинів в рамках Дорадчої групи з розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності (Atrocity Crimes Advisory Group). Зокрема, у фокусі нашої уваги допомога ОГП у запровадженні кращих міжнародних стандартів у розслідуванні справ пов’язаних з сексуальним насильством, депортацією дітей, розслідуванню злочинів щодо екології тощо.

Паралельно, Проєкт також працює із суддівським корпусом щодо підвищення спроможності національної судової системи до розгляду справ про воєнні злочини. Проєкт і надалі надаватиме системну підтримку українським правоохоронним структурам і судам в усьому, що стосується відновлення справедливості і покарання воєнних злочинців”, - відзначає Оксана Цимбрівська, Керівник Проєкту “Право-Justice” в Україні.

Важливим результатом конференції стало підписання документу про Міжнародний центр з переслідування злочинів агресії РФ, який – планується – вже влітку розпочне роботу в Гаазі.

Станом на сьогодні, українські правоохоронці порушили понад 71 тисячу кримінальних справ за фактами воєнних злочинів – від масових злочинів проти цивільного населення до завдання величезної і тривалої шкоди довкіллю. І очевидно, що ця кількість буде зростати.

Обсяг роботи – безпрецедентний, і допомога міжнародних партнерів Україні у виконанні цієї роботи є без перебільшення неоціненною.

“Нам з вами належить підготувати повний інструментарій як на національному, так і на міжнародному рівнях, щоб правосуддя спрацювало по відношенню до всіх аспектів російської агресії, по відношенню до всіх винуватців цієї агресії. Зараз ми маємо дані про тисячі цивільних жертв російського нападу. Тисячі, але очевидно, що окупант забрав життя значно більшої кількості наших людей. Всі ми це розуміємо. Всі ми прагнемо покарати державу-терориста. Це моральний і правовий обов'язок світу перед жертвами російського терору. І це безпековий обов'язок цивілізованого і демократичного світу ”, – заявив у вітальній промові до учасників Львівської конференції Президент України Володимир Зеленський.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук зосередився на питанні створення комплексного міжнародного компенсаційного механізму. Такий механізм має охоплювати всі види шкоди, завданої Росією – ідеться про шкоду, завдану життю та здоров’ю людей, моральну шкоду й матеріальні збитки, включно з упущеною вигодою.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала зробити усе можливе, щоб воєнні злочинці постали перед судом: “Ми також вважаємо, що має бути окремий трибунал, спеціальний трибунал для притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії. І пишаюся тим, що на цій конференції в місті Львові ми робимо перший крок і буде підписана угода щодо створення Міжнародного центру для переслідування воєнних злочинів у місті Гаазі. Європейський Союз надалі співпрацюватиме з нашими партнерами для того, щоб забезпечити, що Росія за все заплатить”.

Президент Латвії Егілс Левітс заявив, що створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії Росії є абсолютно реалістичним: “Ми створювали спеціальний трибунал для Югославії і для Лівану, для інших. Ми створили Нюрнберзький трибунал лише з чотирьох країн, але він мав величезний вплив на подальший розвиток і становлення міжнародного права. Це юридично можливо, все, що зараз потрібно, так це політична воля щодо створення спеціального трибуналу”.

Також на конференції було оголошено про створення Dialogue Group для координації національних та міжнародних зусиль у притягнення до відповідальності за воєнні злочини росіян в Україні.

“Ми не можемо і не будемо просто так забувати ті жахіття, які пережили в Ізюмі, Бучі, Ірпені, Харкові, Херсоні, Маріуполі та інших містах. Україна твердо вірить у мобілізацію міжнародних і національних зусиль для забезпечення відповідальності росії як держави, а також персонального переслідування винних, відповідно до норм міжнародного права”, - заявив Генеральний прокурор України Андрій Костін.

До його заяви приєдналися Віце-прем’єр-міністр Нідерландів, Міністр закордонних справ Вопке Гукстра, Єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс, Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан, Президент Євроюсту Ладіслав Хамран та Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, а також представники інших міжнародних інституцій та країн, які виступили ініціаторами створення діалогової групи.

“Україна вдячна європейським партнерам за ті кроки, які вони роблять для якнайшвидшого створення спеціального трибуналу за злочин агресії. Ми разом на одному шляху - шляху відновлення справедливості”, - заявив Генеральний прокурор України Андрій Костін під час зустрічі з Головою Європейського Парламенту Робертою Мецолою. Вона ж зі свого боку підтвердила зобов’язання ЄС сприяти, щоб винуватці російських воєнних злочинів постали перед правосуддям.

У підтримці Сполучених Штатів у справі покарання воєнних злочинців запевнив Генеральний прокурор США Меррік Гарланд: “Ми намагаємося притягнути до відповідальності всіх тих, хто не лише скоїв злочин, але хто сприяв скоєнню таких злочинів. І недавно ми створили спеціальну робочу групу прокурорів, аналітиків, перекладачів, представників правоохоронних органів. Всі вони працюють разом над вилученням активів, над започаткуванням справ, над введенням санкцій проти Кремля і російських військових... Що відбувається в Україні, змусило Америку подивитися по новому на ці злочині, дії російських військових дозволили нашому Міністерству юстиції переслідувати винних у таких злочинах будь-де. І ми так і будемо діяти. Це означає, що впродовж наступних років і наступних десятиліть російські воєнні злочинці, які опиняться в нашій країні, опиняться в наших американських судах”.

Професор права Університетського коледжу Лондона, директор Центру міжнародних судів та трибуналів Філіп Сендс погодився, що питання створення міжнародного трибуналу з воєнних злочинів Росії не є простим питанням. Але принагідно він нагадав, що саме львівські юристи свого часу обгрунтували і ввели у міжнародну практику поняття геноциду та злочинів проти людства. В ухваленні Львівського статуту (за аналогією Римського) за яким би працював трибунал з воєнних злочинів Росії, він вважає був би не тільки символізм, але й великий моральний та практичний зміст:

“Я сподіваюсь, що буде Львівський статут дві тисячі двадцять третього року, який визнає неймовірну роль цього міста у створенні архітектури міжнародного правосуддя і на території України. Десятиліттями це був епіцентр міжнародного правового мислення. Знаю, що це буде не просто. Знаю, що це буде складно, але, безсумнівно, це правильна річ. І якщо ми не зупинимо злочини чи агресію, тоді ми можемо зруйнувати систему правосуддя взагалі”, – зазначив професор Філіп Сендс.

Станом на 23 лютого 2023 року окупаційні війська в Україні вбили 8006 цивільних осіб. Ці дані зібрані на територіях, що перебувають під контролем української влади. Після повної деокупації кількість жертв серед цивільного населення напевне виявиться набагато більшою. Понад 16 200 українських дітей примусово вивезені на територію РФ.

“Лише караючи людей, які вчиняють такі злочини, можна гарантувати верховенство права”, – сказав прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан.

Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду невдовзі має розпочати роботу в Україні. Уряд України схвалив проєкт відповідної угоди, про що на конференції повідомив Генпрокурор України Андрій Костін.

Керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов звернув увагу на термін “денацифікація”, яким росіяни означили одну з цілей війни проти України. За його словами, це слово фактично є синонімом геноциду. Саме про геноцидний характер дій росіян, каже він, свідчать фільтраційні заходи щодо населення окупованих українських територій, масові депортації, масове застосування психологічного та фізичного насильства проти цивільного населення.

“Умисне знищення обʼєктів цивільної інфраструктури, зокрема енергетичної, щоразу призводить до загибелі десятків мирних людей, і це, безперечно, розуміють російські військові. Слід розмежовувати міжнародний злочин геноциду, за який нестиме відповідальність вище політичне та військове керівництво держави-агресора, і злочин геноциду, який передбачений КК України. Хто є суб’єктом цього злочину – непросте й дискусійне питання, яке невдовзі постане перед українськими судами”, – зауважив Голова Верховного Суду Всеволод Князєв.

Він повідомив, що Велика Палата ВС зараз розглядає справу, виключна правова проблема в якій стосується визначення субʼєкта злочину агресії. Верховний Суд повинен визначити, хто має нести відповідальність: вище військово-політичне керівництво держави-агресора чи конкретний військовий. Рішення у цій справі стане зразковим при розгляді інших подібних проваджень.