"Субсидіарна відповідальність акціонерів та менеджменту: український та польський погляд": Проєкт ЄС "Право-Justice" провів круглий стіл

22 травня Проєкт ЄС "Право-Justice" спільно з Інститутом дослідження банкрутства, реструктуризації та неплатоспроможності (Польща) провів онлайн-круглий стіл: "Субсидіарна відповідальність акціонерів та менеджменту: український та польський погляди".

Учасниками заходу стали представники Міністерства юстиції України, судді, арбітражні керуючі, представники банківської спільноти та очільники польського Інституту дослідження банкрутства, реструктуризації та неплатоспроможності.

Під час вітального слова Ірина Жаронкіна, керівниця компоненту з питань захисту прав власності та виконання Проєкту ЄС "Право-Justice" зазначила, що Проєкт активно сприяє вдосконаленню українського законодавства, яке регулює питання реструктуризації та банкрутства, синхронізуючи його з європейськими правовими нормами на кращими практиками.

"Під час даного круглого столу учасники заходу матимуть можливість не лише ознайомитись з правовим регулюванням процедур банкрутства, зокрема, субсидіарної відповідальності керівництва та менеджменту компаній у Польщі, але й розібрати цікаві кейси про застосування субсидіарної відповідальності до керівників двох україно-польських компаній, щодо яких були запущені процедури банкрутства в обидвох країнах одночасно", - сказала Ірина Жаронкіна.

Директорка Інституту дослідження банкрутства, реструктуризації та неплатоспроможності (Польща), Анна Хрицай представила кейси компаній, одна з яких зареєстрована у Польщі, і має офіс в Україні, та другої, яка зареєстрована в Україні, і має офіс у Польщі. Вона також відзначила, що, враховуючи сьогоднішні реалії (значні міграційні процеси через війну, складна економічна ситуація) справи щодо банкрутства компаній, в яких акціонерами є громадяни різних країн, будуть траплятись все частіше, тому потрібно бути готовими до цього.

"Субсидіарна відповідальність менеджерів компанії залежить від того, з яким типом компанії маємо справу. Характерна особливість Польщі – можливість ведення бізнесу у формі партнерств та компаній», - додала Анна Хрицай.

Бартош Сєраковські, заступник директора Інституту дослідження банкрутства, реструктуризації та неплатоспроможності (Польща), окреслив загальні правові підстави, які регулюють неплатоспроможність у Польщі та детально проаналізував, які нормативні акти потрібно було застосовувати щодо вирішення неплатоспроможності згаданих україно-польських компаній та на які правові лазівки і особливості варто звернути уваги при порушенні питання щодо застосування субсидіарної відповідальності до керівників та менеджменту даних бізнесів.

"Згідно з польським законодавством акціонери не несуть відповідальності за зобов'язання компанії. Зобов'язання покладаються лише на директорів (членів правління). Кожен кредитор має право подати позов до суду виключно на директорів. Відповідач (директор) повинен довести, що він або вона подали заяву про банкрутство вчасно (не пізніше 30 днів з моменту настання загрози неплатоспроможності), або що кредитор не зазнав збитків, незважаючи на те, що заява про банкрутство була подана несвоєчасно. Якщо кредитор виграє цивільний процес, директор повинен буде виплатити кошти безпосередньо кредитору", - вказав на тонкощі польського регулювання застосування субсидіарної відповідальності в справах про банкрутство Бартош Сєраковський.

Крім того Анна Хрицай доповіла про процесуальні особливості субсидіарної відповідальності членів правління компаній. Вона розглянула питання міжнародної юрисдикції таких справ, тобто суди якої країни мають розглядати подібні справи – Польщі чи України, а також питання територіальної підсудності.

"Регламенти №2015/848 та №1215/2012 можна застосовувати щодо справ, які існують в рамках ЄС. До них відносяться справи компаній, центр основних інтересів яких, тобто місце, де вона здійснює свою основну діяльність та визнається третіми сторонами, знаходиться в межах ЄС", - пояснила пані Хрицай.

Вона додала, що якщо справа має міжнародну юрисдикцію в рамках ЄС, то територіальність розгляду справи буде визначатись, виходячи з місця знаходження головного офісу компанії. Якщо ж справа має міжнародну юрисдикцію поза межами ЄС, то потрібно звертатись до Цивільного процесуального кодексу Польщі або до міжнародної угоди, укладеної між двома державами.

Олександр Банасько, суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розповів про актуальну судову практику про притягнення до субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство.

"Основною метою інститутів, пов’язаних з банкрутством юридичної особи законодавець визначив якнайповніше задоволення вимог кредиторів боржника. І саме через призму цієї мети ми, як судді Верховного суду, здійснюємо застосування відповідних норм", - сказав Олександр Банасько. За його словами, в основу українського інституту субсидіарної відповідальності покладено доктрину зняття корпоративної вуалі.

Він відзначив що попередній аналіз судової практики свідчить, що за чотири роки після введення в дію Кодексу з процедур банкрутства і початку роботи Верховного суду, кількість таких справ значно зросла. Олександр Банасько описав судові кейси, згідно яких на керівників компаній була покладена субсидіарна відповідальність у розмірі від 95 тисяч євро до понад 2 мільйони євро.

Зупинився суддя Верховного суду і на проблемних питаннях, які існують у національному законодавстві з приводу застосування субсидіарної відповідальності.

“Ключове проблемне питання – визначення розміру відповідальності та можливість її зменшення, в залежності від поведінки керівника, розміру його частки в компанії, наявності впливу на прийняття негативних управлінських рішень, зокрема, зі сторони засновників”, - додав Олександр Банасько.

Олена Волянська, членкиня Ради арбітражних керуючих України, експертка Проєкту ЄС "Право-Justice", під час свого виступу підкреслила, що українське законодавство щодо застосування субсидіарної відповідальності у процедурах банкрутства є досить жорстким, але водночас окремі його норми потребують уточнення, вдосконалення.

"Досить часті факти зрощення прав власності на бізнес і можливості керувати ним. Директори можуть бути лише номінально призначеними особами, а всі управлінські рішення приймаються особами, які є власниками, "тіньовими директорами". Тому надважливим є формування чіткого правового регулювання судової практики для притягнення до відповідальності осіб, які дійсно винні у доведенні підприємства до банкрутства і спричинені збитків кредиторам", - сказала Олена Волянська.

Також вона зазначила, що хоч Україна і намагається наблизитись до європейських стандартів управління, дуже часто в процедурах банкрутства арбітражні керуючі можуть діяти в інтересах певних кредиторів, а не об’єктивно захищати всі сторони провадження.

"Надання кредиторам права подавати заяву про застосування субсидіарної відповідальності буде більше стимулювати боржника і осіб, які відповідальні за факт доведення компанії до банкрутства, до добросовісної поведінки", - озвучила думку Олена Волянська.

Відеозапис онлайн-круглого столу доступний тут