РРРП обговорили особливості функціонування господарських судів в ЄС та Україні

Господарське право є частиною галузі приватного права. Однак воно регулюється окремо в Україні та деяких країнах ЄС. Наскільки виправдано таке розділення? І чи варто ініціювати злиття цих галузей законодавства? Ці та інші питання розглянули під час засідання Міжрегіональної робочої групи Регіональних рад з питань реформи правосуддя (РРРП) щодо рекодифікації цивільного законодавства 17 березня 2021 року.

Під час онлайн-зустрічі міжнародні експерти Проєкту ЄС «Право-Justice» з Нідерландів Ремко ван Рі і Берт Ман поділилися досвідом країн ЄС щодо організації та функціонування господарських судів. Експерти зазначили, що існування окремих господарських судів й досі підлягає обговоренню в різних юрисдикціях ЄС. Крім того, були розглянуті відмінності між господарським та цивільним кодексами, а також показники розгляду справ у судах різних юрисдикцій.

Обговорюючи питання спеціалізації суддів, професор права Маастрихтського Університету Ремко Ван Рі зазначив, що “спеціалізація суддів господарської юрисдикції є загальною рисою судового розгляду господарських справ у Європі”.

Також експерти наголосили, що злиття судів не повинно впливати на якість та швидкість судового розгляду справ, які розглядалися господарськими судами.

«Якість – включаючи швидкість розгляду – цивільних та господарських судів повинна бути рівною», – підкреслив колишній суддя з Нідерландів Берт Маан.

У січні 2021 року на широке обговорення винесено проєкт Концепції рекодифікації (оновлення) Цивільного кодексу України. Документ містить загальне бачення змін у цивільному законодавстві. Зокрема, запропоновано визнати Господарський кодекс України таким, що втратив чинність.

Довідка:

Регіональні ради з питань реформи правосуддя (РРРП) створені за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» і функціонують у Чернівецькій, Дніпропетровській, Харківській, Львівській, Одеській областях та Донбасі. На сьогодні члени Рад взяли активну участь у підготовці законопроєкту про медіацію, змін до Кодексу з питань банкрутства, пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань виконавчого провадження, впровадження електронного суду та обговорення концепції перехідного правосуддя.

РРРП діють як постійно діючі робочі групи, що сприяють втіленню реформ відповідно до принципу «знизу-вгору»: через донесення специфічних для регіону викликів і їхніх потенційних вирішень до рівня центральних органів влади.