РРРП долучилися до обговорення законопроєкту про адміністративну процедуру

8 квітня 2021 року відбулася експертна дискусія щодо проєкту Закону «Про адміністративну процедуру», який очікує на друге читання і має стати новою главою у відносинах публічної адміністрації з громадянами і бізнесом. Міжнародні й українські експерти, включно з представниками Регіональних рад з питань реформи правосуддя (РРРП), обговорили переваги єдиної адміністративної процедури, а також досвід її застосування у країнах ЄС. Захід ініційовано Проєктом ЄС «Право-Justice» спільно з Проєктом EU4PAR.

Ухвалення закону про адміністративну процедуру є частиною реформи державного управління, яка має вирішальне значення для реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це також створить основи для якісної роботи адміністративної юрисдикції в цілому.

«Однією з головних переваг цього закону є те, що він стандартизує підхід до сотень державних послуг, що в подальшому дозволить провести їхню цифровизацию. Інший плюс – його клієнтоорієнтованість. Ми хочемо, щоб влада в Україні дійсно відчула себе слугами народу», – сказав Довідас Віткаускас, керівник Проєкту ЄС «Право-Justice».

Також абсолютною новелою закону є встановлення сприятливих умов для примирення адміністративного органу з приватною особою у провадженнях за скаргами.

«Суб'єкт розгляду скарги буде зобов'язаний інформувати учасників провадження про можливості вирішення спору шляхом примирення. Це, в свою чергу, сприятиме більш ефективному, швидкому і дешевому способу вирішення спорів», – додав Довідас Віткаускас.

За словами Угіса Сікса, керівника Проєкту ЄС EU4PAR, єдина адміністративна процедура характерна для державних послуг усіх країн-членів ЄС.

«Закон надає більше прав громадянам та бізнесу у взаємодії із публічною адміністрацією та сприяє зниженню бюрократичного навантаження і корупційних ризиків. Єдина адмінпроцедура, на відміну від сотень різних процедур та правил, набагато дешевше обходиться державі та платникам податків. Прийняття закону №3475 буде впевненим кроком назустріч сервісній державі, в центрі якої людина, а також підтвердженням євроінтеграційних прагнень України», – підкреслив він.

В свою чергу, Олександр Банчук, заступник Міністра юстиції України, наголосив на важливості цього закону для судів.

«Ми очікуємо, що з набранням чинності цим законом він також буде інструментарієм для адміністративних судів і сприятиме тому, що ми зменшимо навантаження на суди, а ті справи, які залишаться, будуть швидше розглядати і якісніше ухвалювати рішення, які відповідають принципам верховенства права», – сказав він.

Законопроєкт про адміністративну процедуру закладає нові принципи розгляду справ, пов'язаних з діями і рішеннями суб'єктів владних повноважень.

«Нарешті законодавчо визначать, що буде дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень. По-друге, законодавці встановлять, які саме межі застосування цих дискреційних повноважень, які будуть давати нам ознаки, щоб визначити їх правомірними», – зазначив Андрій Рищенко, координатор Дніпропетровської РРРП, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Щодня українці звертаються за державними послугами, щоб оформити документи, зареєструвати авто, земельну ділянку тощо. Ці сотні різних процедур регулюються окремими нормативними актами, що створює багато незручностей для громадян і бізнесу. Єдиний закон про адміністративну процедуру уніфікує діяльність адміністративних органів в Україні, встановить єдині процедури. Це, в свою чергу, зробить державні послуги більш зрозумілими і зручними для мільйонів українців.

Новий закон стосується багатьох сфер державного управління: особистих документів та реєстрації громадян, податків та митних зборів, ліцензування, землекористування, дозволів на будівництво, соціальних виплат, пенсій тощо. Він зробить діяльність адміністративних органів прозорою і зручною. За потреби, адмінорган буде самостійно звертатися по документи та відомості, що перебувають у володінні інших держорганів. Перед ухваленням рішення, яке зачіпає інтереси інших людей, адмінорган повинен буде провести слухання. А в разі відмови, наприклад, у видачі дозволу чи ліцензії, – обгрунтувати своє рішення, щоб відповідна особа могла його оскаржити.

Довідка:

Регіональні ради з питань реформи правосуддя (РРРП)створені за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» і функціонують у Чернівецькій, Дніпропетровській, Харківській, Львівській, Одеській областях та Донбасі. На сьогодні члени Рад взяли активну участь у підготовці законопроєкту про медіацію, змін до Кодексу з питань банкрутства, пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань виконавчого провадження, впровадження електронного суду та обговорення концепції перехідного правосуддя.

РРРП діють як постійно діючі робочі групи, що сприяють втіленню реформ відповідно до принципу «знизу-вгору»: через донесення специфічних для регіону викликів і їхніх потенційних вирішень до рівня центральних органів влади.