Розвиток пробації як важливий крок реформи пенітенціарної системи. Колонка Олени Кочури для "Юридичної газети"

У 2022 році Уряд ухвалив Стратегію реформування пенітенціарної системи на найближчі чотири роки. Документ передбачає розвиток пробації як окремий напрям. Необхідність мати в системі кримінальної юстиції альтернативний вид покарання – не лише одне з питань реформування системи кримінальної юстиції, а й вимога часу.

Попри повномасштабну військову агресію росії проти України, реформа пробації продовжується. На законодавчому рівні ухвалено низку важливих документів, зокрема запроваджено новий вид покарання, альтернативний позбавленню волі, – пробаційний нагляд.

Нерідко можна почути острахи суспільства щодо таких нововведень. Окремі громадяни хибно вважають, що пробація – це можливість уникнути покарання за свої протиправні діяння. Проте це зовсім не так. Завдання влади спільно з активними представниками громадськості та журналістами – донести до суспільства думку, що пробація – це справедливе покарання. Його ефективність доведена і ширше застосування відповідає цілям правосуддя.

Можливість для людини, яка вчинила нетяжкий злочин, спокутувати свою вину і стати на шлях виправлення без ізоляції від суспільства, в більшості випадків пришвидшує та покращує виховний процес, а також значно економить бюджетні кошти, адже розвантажує в’язниці та зменшує витрати на утримання в’язничного населення. Наприклад, відбування покарання однієї особи в місцях несвободи коштує в понад 10 разів дорожче, ніж її перебування на пробації. Це оплата не лише харчування особи в установах, а й комунальні платежі, заробітні плати співробітників, ремонти тощо.

Пробація – це не тільки про контроль за відбуванням покарання. Це ціла філософія і бажання зрозуміти, допомогти та стати помічником. За останні роки відбувся повний перехід від карального та виключно контролюючого підходу до індивідуального.

З 2017 року діяльність пробації значно розширилася: раніше підопічними були лише особи, засудженні до покарання, не пов’язаного із позбавленням волі (громадські та виправні роботи, заборона займатися певним видом діяльності), а також із випробувальним терміном. Тепер пробація охоплює досудову частину (досудова доповідь на базі оцінки ризиків та надання рекомендацій суду щодо можливості виправлення особи без ізоляції від суспільства та призначення їй обов’язків, які б найкраще сприяли виправленню цієї особи), супровід особи під час відбування покарання або звільнення з випробуванням, а також роботу із засудженим, які готуються до звільнення з місць несвободи. І саме міжнародні найкращі практики, методики роботи та інструменти дали цьому поштовх.

Найкращий у світі принцип роботи із правопорушниками – кейс-менеджмент – використовується і в Україні. Цей підхід містить оцінку ризику вчинення повторного правопорушення, складання індивідуального плану відповідно до виявлених криміногенних потреб та постійний моніторинг та аналіз як виконання плану, так і змін в ситуації особи.

Так, на запит Міністерства юстиції України експерти Проєкту ЄС "Право-Juctice" розробили та допомагають представникам пробації пілотувати уніфіковану оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення. Створенню цього інструменту передувало проведення ґрунтовного дослідження, яке складалося з опитування представників пробації, аналізу тисяч справ з Єдиного реєстру засуджених та осіб, взятих під варту (ЄРЗО), а також вивчення кращих міжнародних практик.

Ефективна оцінка ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення – важлива частина розвитку інституту пробації. Ми розраховуємо, що за підсумками пілотування уніфікованої оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення зросте рівень прогнозованості повернення особи в систему виконання покарання, якості заповнення оцінки ризиків, виведення рівня розвитку оцінок до 5 покоління. Нові підходи передбачають єдину форму оцінки ризиків, яка буде використовуватися в межах досудової та наглядової пробації. Передбачається, що це дозволить підвищити рівень кореляції між досудовою доповіддю та наглядовою пробацією з теперішніх 20% до 80%-90%. Крім цього, дозволить удосконалити оцінювання загального рівня рецидиву за сумою "статичних факторів" (з коефіцієнтом 60% від загального рівня ризику вчинення повторного кримінального правопорушення) та “динамічних” (40%). Також напрацьовані рекомендації щодо призначення судом обов’язків та заходів соціально-виховної роботи (пробаційних програм/їхніх модулів тощо), які б найбільше сприяли ресоціалізації конкретного суб’єкта пробації.

Для покращення аналізу та ефективності роботи щодо ресоціалізації засуджених та клієнтів пробації за фінансово-експертної підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice" розроблено дашборд із візуалізацією наявних криміногенних потреб цих осіб. Чому це важливо? Донині прорахунок криміногенних потреб засуджених осіб здійснювався представниками пробації та установ ДКВС вручну на основі якісних та неякісних оцінок ризиків. Презентований дашборд максимально автоматизує процес збору та аналізу інформації на основі виключно якісних оцінок. Завдяки йому ми маємо найактуальнішу інформацію щодо криміногенних потреб, які вимагають найбільшого втручання, створення спеціальних корекційних програм щодо засуджених осіб або пробаційних програм для суб’єктів пробації, які б дієво реагували на виявлені криміногенні потреби. Також цей дашборд допоможе зрозуміти, куди варто скерувати ресурси громад задля виправлення поведінки засуджених та мінімізації ризиків їх повернення в систему кримінальної юстиції.

Як бачимо, на шляху реформування пробації зроблено вже досить багато. Але попереду ще досить довгий шлях, на якому експерти Проєкту ЄС "Право-Justice" і надалі допомагатимуть Міністерству юстиції та профільним установам у впровадженні необхідних змін. Гуманізація пенітенціарної системи, побудова безпечного суспільства – наша спільна мета, якої ми обов’язково досягнемо.

Олена Кочура, головна національна експертка з питань підтримки реформування пенітенціарної системи Проєкту ЄС "Право-Justice".

Текст вперше опубліковано у виданні "Юридична Газета".