Проєкт ЄС "Право-Justice" провів вебінар, присвячений запровадженню в Україні процедури превентивної реструктуризації

20 грудня Проєкт ЄС "Право-Justice" спільно з Міжрегіональним експертним центром "Про Джастіс" провели вебінар "Процесуальні аспекти превентивної реструктуризації: етапи, вимоги та роль суду". Участь у заході взяли представники Міністерства юстиції України, Національної асоціації арбітражних керуючих, судді, зокрема Верховного Суду та господарських судів, банківської спільноти, адвокати, експерти Проєкту ЄС "Право-Justice" та інші.

"З 1 січня набере чинності закон про запровадження процедур превентивної реструктуризації в Україні. Імплементація у національне законодавство Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 було одним із зобов’язань нашої країни у межах Ukraine Facility Plan та євроінтеграційного процесу. Директива є одним з найважливіших документів у сфері неплатоспроможності для країн-членів ЄС, оскільки регулює не лише досудову реструктуризацію, але й безпосередньо процедури банкрутства та вирішення питань проблемної заборгованості", – сказала Ірина Жаронкіна, керівниця компонента "Виконання судових рішень та захист прав власності" Проєкту ЄС "Право-Justice".

Олена Фонова, суддя Господарського суду Луганської області, співзасновниця ГО МЕЦ "Про Джастіс", наголосила, що не варто розцінювати превентивну реструктуризацію виключно як спробу уникнути банкрутства.

"Цей новий інструмент у процедурах банкрутства створює механізми своєчасного реагування на фінансові труднощі компанії ще до того, як вони досягнуть критичної межі. І у світі, де ринкові відносини змінюються з шаленою швидкістю, такі механізми можуть стати тією запорукою, що дозволить зберегти підприємства, робочі місця і в цілому стабільність економіки", – відзначила Олена Фонова.

Своєю чергою, Владислав Філатов, директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції, розповів про основні механізми реалізації закону про превентивну реструктуризацію.

"Вже з січня на вебсайті Міністерства з’явиться окремий розділ "Попередження неплатоспроможності". Він міститиме методичні рекомендації, матеріали щодо заходів превентивної реструктуризації, запобігання банкрутству. Там буде розміщено перелік інструментів раннього попередження неплатоспроможності. Один з них – постійне, безперервне, належне ведення бухгалтерського обліку. Також там міститиметься перелік умов для підготовки планів превентивної реструктуризації, які адаптовані до потреб мікро- та малих підприємств", – розповів Владислав Філатов.

Він також уточнив, що Міністерством вже затверджена типова форма договору з адміністратором превентивної реструктуризації, розроблена типова форма плану превентивної реструктуризації для мікро- та малих підприємств.

Роман Міліціанов, суддя Господарського суду Вінницької області, докладно окреслив правове регулювання щодо учасників та сторін превентивної реструктуризації, форми, основні й додаткові механізми захисту боржника у цій процедурі.

Олександр Банасько, суддя Великої Палати ВС, вказав на правові відмінності досудової санації та превентивної реструктуризації, а також розповів про особливості їх відкриття.

"Досудова санація на відміну від превентивних заходів, по суті, є механізмом примусу кредиторів до реструктуризації. Вона жодним чином не встановлює порядку здійснення комунікації між кредиторами і боржником щодо заходів із відновлення платоспроможності, а внесення змін до плану досудової санації після початку процедури є фактично неможливим. Натомість ревентивні заходи роблять акцент саме на комунікації між боржником та кредиторами. За її наслідками й повинен бути підготовлений план реструктуризації, який виноситься на схвалення кредиторів", – зазначив Олександр Банасько.

Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm, окреслив, як забезпечуються інтереси кредитора у процедурі превентивної реструктуризації.

"Забезпечення інтересів кредиторів – ключове положення цього закону. Воно має вирішальний вплив на перспективу затвердження плану превентивної реструктуризації", – наголосив Юліан Хорунжий. За його словами, якщо суд затвердив план боржника, це не означає, що кредитор, якого не влаштовують умови реструктуризації, має з ними погоджуватися. Такий кредитор може оскаржити в судовому порядку пропозиції боржника. І якщо в результаті порозуміння так і не буде знайдено, то в частині вимог такий кредитор може бути визнаний незалученим і матиме право позиватися до боржника вже з вимогою стягнення.

Олександр Бондарчук, голова Ради Національної асоціації арбітражних керуючих України, заявив, що запровадження процедури превентивної реструктуризації вимагатиме від арбітражних керуючих опанування додаткових професійних навичок.

"Арбітражному керуючому-адміністратору превентивної реструктуризації знадобиться розширити та поглибити свої знання стосовно фінансового аналізу, бізнес-планування, отримати навички бухгалтерського та податкового обліку", – сказав Олександр Бондарчук.

Про міжнародний досвід запровадження процедур превентивної реструктуризації, зокрема у Франції, розповів Марк Андре, керуючий реструктуризацією, президент Insol Europe (2002-2003). Він уточнив, що система неплатоспроможності Франції ще задовго до ухвалення Директиви вибудовувалася на принципах раннього виявлення ознак неплатоспроможності боржників.

"Французька процедура превентивної реструктуризації є однією з найбільш ефективних у світі. Національне законодавство країни завжди приходить на допомогу підприємствам, які зазнали фінансових труднощів. Існує низка механізмів та спеціалістів, завдяки яким можна отримати другий шанс на відновлення платоспроможності. І досить часто боржники, які скористалися можливостями превентивної реструктуризації боргів, отримують позитивний результат", – сказав Марк Андре.