Проєкт ЄС «Право-Justice» і Донбаська РРРП провели обговорення законопроєкту про перехідний період

12 жовтня в Харкові відбулося обговорення зареєстрованого у Верховній Раді законопроєкту «Про засади державної політики перехідного періоду», ініційоване Донбаською регіональною радою з питань реформи правосуддя (РРРП). У заході взяли участь автори законопроєкту з Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національні й міжнародні експерти Проєкту ЄС «Право-Justice», правнича спільнота Луганської й Донецької областей, а також представники громадськості.

«Україна протягом семи років агресії з боку Російської Федерації потребує визначеного політичного рамкового документа, який водночас буде містити низку конкретних інструментів», — зазначив у вступному слові Олексій Резніков, Віцепрем’єр-міністр України — Міністр із питань тимчасово окупованих територій України, наголосивши на важливості без поспіху розробити якісний документ із врахуванням додаткових правок.

За наслідками висновку Венеціанської комісії щодо законопроєкту, останній буде розглянутий на засіданні Комітету Верховної Ради разом із двома альтернативними законопроєктами.

«Фактично цей законопроєкт розробляється для постконфліктного періоду. І ми розуміємо, що готувати законодавчу базу потрібно зараз, а не після того, як конфлікт закінчиться. […] Таким законом ми робимо все для того, щоби наблизити цей час», — сказав Дмитро Лубінець, Народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Головна національна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська подякувала представникам уряду і Верховної Ради за готовність почути голос регіонів: «Майже 3,5 роки тому Проєкт ЄС «Право-Justice» ініціював створення Регіональних рад із питань реформи правосуддя в шести областях України, щоби покращити комунікацію між регіонами та центром у процесі створення політики. І сьогодні надзвичайно приємно констатувати, що в нас є ця співпраця із ключовими стейкхолдерами, і центральні органи влади відкриті до діалогу й чекають відгук від регіонів».

«Цей законопроєкт — перша спроба держави хоча б рамково окреслити й знайти рішення великої кількості сенситивних питань, які не можна відкладати. І покликання Донбаської РРРП — стати голосом регіону, який також важливо чути. Ці обговорення й роз’яснення законопроєкту важливі для адекватного сприйняття положень законопроєкту та уникнення спекуляцій на певних больових точках у майбутньому», — зазначила Олена Фонова, к.ю.н., суддя Господарського суду Луганської області, координатор Донбаської РРРП.

Під час першої секції обговорення розробники законопроєкту представили його мету та основні положення.

За словами Степана Золотара, директора Директорату розбудови миру Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, і Михайла Каменєва, державного експерта експертної групи впровадження політик реінтеграції Директорату реінтеграції та гуманітарного розмінування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, законопроєкт уніфікує підходи щодо Криму та окремих районів Донецької й Луганської областей та стосується взаємодії держави з громадянами під час тимчасової окупації й після неї.

«Мета законопроєкту — показати наміри держави, що в нас є приблизний план дій після деокупації територій, щоби ми змогли ефективно забезпечувати захист прав і свобод цивільного населення», — сказав Степан Золотар.

Протягом другої сесії представники громадянського суспільства, правники приватного сектору, судді Луганської та Донецької областей мали можливість висловили своє бачення щодо законопроєкту, його сильних і слабких сторін.

Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, підкреслив необхідність визначити в законопроєкті статусність усіх суб’єктів, зокрема, хто є жертвою і який статус цих осіб.

За словами Альони Луньової, менеджерки з адвокації Центру прав людини ZMINA, низка закладених у законопроєкт меседжів може сприйматися неоднозначно й потребує доопрацювання в парламенті: «Ретельно прописане законодавство про перехідний період є одним із кроків до деокупації. Люди не мають боятися відновлення контролю України над цими територіями. Якщо вони будуть боятися, бо не розуміють наслідків, питання повернення контролю стане ще складнішим, ніж зараз».

Олена Сковородіна, голова Господарського суду Донецької області, член Донбаської РРРП, зауважила, що потрібно чіткіше сформувати мету законопроєкту в преамбулі й помістити туди меседжі, які були б зрозумілі й направленні на громадян, які знаходяться на окупованій території: «Ми не схвалюємо дії так званої влади, але ми можемо визнавати дії людей, які вимушені щось робити […] Вже зараз ми маємо діяти й популяризувати Україну як державу, яка сприймає те, що роблять люди, на законодавчому, судовому й інших рівнях».

Анна Микитенко, проєктний менеджер міжнародної юридичної фірми Global Rights Compliance, прокоментувала законопроєкт через призму міжнародного кримінального й гуманітарного права й запропонувала такі рекомендації щодо його вдосконалення:

• необхідність визнання відповідальності України перед власним населенням;
• кримінальне переслідування міжнародних злочинів і грубих порушень прав людини;
• обґрунтованіші положення щодо інституційних реформ;
• більша увага питанню амністії;
• окрема увага дітям, потерпілим та свідкам збройного конфлікту та іншим вразливим групам населення тощо.

Третя сесія обговорення стосувалася больових точок законопроєкту.

Олена Фонова, координатор Донбаської РРРП, запропонувала визначити в законопроєкті принципи конвалідації (визнання) правочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, щоби люди розуміли, що за певних умов зможуть легалізувати придбане майно на території України, а також передбачити спрощений позасудовий механізм конвалідації при розробці наступних правових актів.

Також учасники обговорили визнання документів про середню і вищу освіту — передумову трудової інтеграції населення тимчасово окупованих територій. Ольга Шаповалова, д.ю.н, професор, завідувач кафедри господарського права Східноукраїнського національного університету імені В. Даля МОН України, член Донбаської РРРП, запропонувала визнати законопроєктом документи про середню базову освіту, а також врегулювати питання щодо документів про вищу освіту: «Діти — найбільш вразлива категорія в умовах окупації. Вони підкорені волі батьків і не можуть до 17 років обирати територію для освіти».

Зі свого боку, Анна Адамська Галант, міжнародний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice», поділилася міжнародним досвідом із підготовки до проведення ефективного кримінального розслідування: «Найважливіше — це підготовка прокурорів і слідчих суддів. Їм потрібно розуміти структуру міжнародного кримінального права, як проводити розслідування і збирати докази. Також важлива специфічна категорія свідків — так звані свідки контексту і внутрішні свідки — для того, щоби пов’язати високопоставлених осіб із конкретними злочинами».

Микола Говоруха, заступник начальника управління Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, розповів про напрями роботи створеного у 2020 році департаменту, як-от: процесуальне керівництво щодо воєнних злочинів, координація правоохоронних органів у цьому напрямі, співпраця з Міжнародним кримінальним судом та допомога Мін'юсту та МЗС щодо міжнародних судових справ проти Російської Федерації.

На завершення обговорення учасники висловили готовність долучитися до доопрацювання законопроєкту в парламенті для того, щоб отримали якісний документ, який відповідатиме принципам міжнародного кримінального й гуманітарного права та матиме правильні меседжі як для громадян непідконтрольної території, так і для міжнародної спільноти.

У грудні 2021 року Донбаська Регіональна рада з питань реформи правосуддя надала другий пакет пропозицій до законопроєкту «Про державну політику перехідного періоду», розробленого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Довідка:

Регіональні ради з питань реформи правосуддя (РРРП) створені за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» і функціонують у Чернівецькій, Дніпропетровській, Харківській, Львівській, Одеській областях та Донбасі. На сьогодні члени Рад узяли активну участь у підготовці законопроєкту про медіацію, змін до Кодексу з питань банкрутства, пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань виконавчого провадження, впровадження електронного суду та обговорення концепції перехідного правосуддя.

РРРП діють як постійні робочі групи, що сприяють втіленню реформ відповідно до принципу «знизу-вгору»: через донесення специфічних для регіону викликів і їхніх потенційних вирішень до рівня центральних органів влади.