Прийнятність доказів у справах про воєнні злочини: Проєкт ЄС “Право-Justice” долучився до організації вебінару для суддів

28 березня Проєкт ЄС “Право-Justice” спільно з Проєктом “Соняшники” та Національною школою суддів України організував онлайн-вебінар “Практичні аспекти прийнятності та оцінки доказів у справах про воєнні злочини”.

Ева Гофманська, координаторка Проєкту “Соняшники”, відкриваючи захід, відзначила, що тему обрано не випадково. Адже необхідно не лише обговорювати теоретичні та процедурні аспекти доведення у справах про воєнні злочини, але також практичне застосування цих знань.

“Ми спостерігаємо нечувані звірства в Україні. Необхідно об’єднатися, щоб створити ефективні механізми збору інформації, які дозволять суддям розглянути справи проти зловмисників”, – наголосила Ева Гофманська.

За словами Анни Адамської-Галлант, головної міжнародної експертки з питань судової реформи Проєкту ЄС “Право-Justice”, не вся зібрана інформація, буде використана як доказ у національних та міжнародних судах, Міжнародному кримінальному суді. Тому важливо обирати таку інформацію для судових процесів, яка матиме беззаперечну доказову вартість.

У свою чергу, професор Бартломей Крзан з Вроцлавського університету розповів про допустимість доказів у справах, які слухатимуться міжнародними судами та трибуналами. Він зазначив, що міжнародні трибунали мають повну свободу щодо допуску та оцінки доказів.

“Практика міжнародних трибуналів передбачає різні способи доведення оспорюваних фактів. Тому докази відіграватимуть важливу роль під час прийняття рішень міжнародними кримінальними судами. При цьому, потрібно враховувати правову систему, в межах якої будуть розглядатися справи”, – сказав Бартломей Крзан.

Доктор Даріуш Сєліцький, колишній міжнародний суддя в Косово розповів про оцінку та прийнятність електронних доказів військових злочинів.

“Найтиповіша проблема, з якою ми стикаємося, коли отирмуємо цифровий доказ – це автентифікація – підтвердження того, що відображає доказ. Наприклад, запис з камери спостереження має бути перевірений на його достовірність наступним чином: де було отримане відео, в який час здійснено запис, чи запис не був змінений тощо. Далі судді мають зважувати доказову вартість такого доказу”, – розповів Даріуш Сєліцький.

Завершуючи вебінар, Клаус Хоффман, радник Офісу Генерального прокурора України з питань переслідування воєнних злочинів, поділився досвідом щодо допустимості доказів в контексті трибуналу по колишній Югославії. За його словами, в суді був запроваджений наступний підхід – спочатку допускати докази, а далі вже зважували їх доказову вагу. Відтак допускалася будь-яка інформація, яка мала доказове значення.