Правові та організаційні аспекти відповідальності за воєнні злочини – головна тема другого дня ХІ судового форуму

Державна та індивідуальна відповідальність за злочини, вчинені в Україні у контексті національної та міжнародної системи правосуддя була в центрі обговорень другого дня XI Щорічного судового форуму.

Зокрема, очільниця українського напрямку в Міжнародному кримінальному суді (МКС) Бренда Джей Холліс (Brenda J. Hollis) заявила, що Офіс прокурора в МКС і надалі розширюватиме співпрацю з Україною, аби забезпечити притягнення до відповідальності найвищого керівництва РФ.

“Незаконна депортація дітей з України до Росії - це кричуще порушення російським керівництвом міжнародного права. Це - одна зі складових усіх тих масованих звірств, які вчиняє країна-агресор. Ми бачимо, що всі ці дії не зменшують можливостей України протистояти ворогу на полі бою, а направлені на звичайних мирних людей. Так само, як і масовані атаки на критичну інфраструктуру держави. Від їхніх наслідків страждають прості українці, які залишилися вдома і потребують усіх благ та доступу до медицини”, - зазначила Бренда Джей Холліс.

Також очільниця українського напрямку в МКС наголосила, що суттєвою складовою усіх злочинів Росії є також сексуальне насильство, і це не може лишитися поза увагою міжнародної правової спільноти.

Своєю чергою, начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов заявив, що українська сторона постійно взаємодіє з міжнародними партнерами, зокрема, надає їм докази злочинів РФ для того, щоб ставленики війни якнайшвидше понесли відповідальність.

“За усі місяці війни ми починаємо бачити обриси воєнних злочинів, які Росія вчиняє в Україні. На моє переконання, все чіткіше вимальовується злочин геноциду. Тільки офіційно маємо 8,5 тисяч загиблих цивільних осіб. З них - 443 дитини. Ще 11,5 тисяч людей дістали поранення внаслідок агресії. Ми продовжуємо аналізувати те, що відбувається. І, я сподіваюся, до дня річниці російського повномасштабного вторгнення, ми представимо практичну стратегію з конкретними кроками, які допоможуть притягнути до відповідальності вище керівництво РФ та всіх, хто причетний до розв'язання цієї війни”, - зазначив Юрій Бєлоусов.

Він також додав, що в Україні успішно формується національна, в тому числі і судова практика, щодо притягнень до відповідальності за воєнні злочини. Так, на сьогодні вже є 627 підозрюваних осіб. Це вище політичне та військове керівництво РФ, а також представники інших відомств, які сприяли або підтримують агресію. Також вже встановлено 231 особу, яких підозрюють у скоєні безпосередньо воєнних злочинів. Зокрема, 67 справ вже направлено до суду, а також винесено 16 вироків.

Керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар розповів про проблему здатності міжнародної та національної правової системи реагувати на серйозні та грубі порушення прав людини. Зокрема, про ситуацію втрати деяких юрисдикційних можливостей для відновлення порушених прав, наприклад, через неможливість звернення до Європейського суду з прав людини як з індивідуальними, так і державними позовами.

“Внаслідок ескалації агресії проти України 15 березня 2022 року. РФ було виключено з Ради Європи. З 16 вересня 2022 р. РФ припинила свою участь у системі європейської конвенції з прав людини… Через це виникла юрисдикційна проблема неможливості звернення до ЄСПЛ по категоріям справ, які стосуються фактів, які сталися пізніше, ніж 16 вересня 2022 року”, - заявив Павло Пушкар.

Павло Пушкар зазначив, що Рада Європи досить чітко заявила про наміри створення ad hoc Спеціального трибуналу щодо злочину агресії та компенсаційного механізму (Репараційна комісія) щодо врегулювання наслідків війни в Україні.

“Ці два механізми можуть частково вирішити і деякі питання відповідальності РФ, зокрема за порушення міжнародного права та прав людини, що випливають з акту агресії на підставі втраченої юрисдикції Європейської конвенції з прав людини. Дія останньої звужена до подій у рамках юрисдикції суду, тобто до 16 вересня 2022 року”, - зазначив Павло Пушкар.

Спікер вважає, що існування цих органів необхідно, однак національна правова та судова системи, система правопорядку також має адекватно реагувати на виклики з метою забезпечення міжнародно-правової відповідальності РФ та для того, щоб запобігти безкарності агресора.

Також під час дискусії слово мав національний експерт Ради Європи Маркіян Бем. Він зазначив, що в Україні до кінця невикористані можливості національних органів досудового розслідування у контексті документування злочинів РФ. Зокрема, Бем радить звернути увагу на рекомендації Міжнародного комітету Червоного Хреста щодо розслідування воєнних злочинів під час ведення бойових дій на лінії розмежування.

“Величезна кількість воєнних злочинів вчиняються безпосередньо на лінії розмежування в ході бойових дій. І тут виникають найбільші труднощі, тому що документувати подібні злочини вкрай складно”, - зазначив Бем.

Серед проблем, як вказав Бем, утруднений доступ до місця подій (безпековий аспект), фіксація свідків та, власне, фактів скоєння певного злочину. Тому, відповідно до рекомендацій Червоного Хреста, основний тягар документування подібних злочинів має лягти на плечі військових, оскільки вони у силу своїх обов’язків прибувають першими на місце подій у гарячих точках. За певних умов вони можуть виконати першочергові важливі дії: здійснити фото- та відеофіксацію, оглянути місце події, встановити свідків та скласти протокол. Також вони по своїх каналах комунікації мають доповісти про виявлені факти та встановлені ознаки воєнних злочинів.

Відповідно, вважає Маркіян Бем, варто змінити підходи до навчання та підготовки військових для виконання ними подібних функцій, а також внести зміни до національного законодавства.

Своєю чергою, Міжнародний головний експерт Проєкту ЄС “Право-Justice” Ерік Сванідзе, який виступив модератом даного обговорення, підкреслив що Україна спроможна ефективно розслідувати воєнні злочини, вчинені РФ на її території. І Проєкт ЄС ‘Право-Justice” надаватиме українським правоохоронним, зокрема ОГП, та судовим органам всебічну підтримку у даному питанні.

Тема доповіді судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Ольги Булейко стосувалася забезпечення гарантій справедливого судового розгляду для військових.

‘Ухвалення вироку щодо особи, яка визнається винуватою у вчиненні злочину, - це основне завдання суду. Також це велика відповідальність, яка передбачає виконання юридичної дії від імені Держави. Судді Верховного Суду, розуміючи, які виклики постають перед ними з лютого 2022 року, не залишаються осторонь від вирішення цих питань”, - зазначила Ольга Булейко.

За її словами, Верховний суд ставив перед собою питання щодо кваліфікації воєнних злочинів, визначення суб’єктів оцінки доказів з огляду на те, що з лютого 2022 року кримінально-процесуальне та кримінальне законодавство зазнало численних змін тощо.

Також Ольга Булейко зазначила, що Верховний суд неодноразово висловлював свою підтримку ініціативі Президента України Володимира Зеленського про створення Спеціального міжнародного трибуналу з питань агресії проти України.

“Неоціненною у цьому контексті є допомога міжнародних інституцій, зокрема МКС, з якою Україна розпочала співробітництво ще з 2014 року”, - наголосила суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Крім того, у цій частині XI Щорічного судового форуму виступили керівник Департаменту документування воєнних злочинів УГСПЛ Сергій Мовчан (Тема: Взаємодія громадянського суспільства та національних і міжнародних інституцій щодо документування воєнних злочинів), а також українська письменниця та правозахисниця Лариса Денисенко (тема: Баланс між запитом суспільства на швидке правосуддя та неупередженим розслідуванням і судовим процесом).

Зазначимо, що XI Щорічний судовий форум на тему “Воєнна трансформація правосуддя” було організовано Асоціацією правників України спільно з Проєктом ЄС “Право-Justice”. Мета заходу - обговорення з представниками судових інституцій, міжнародними та національними експертами актуальних питань, пов’язаних з функціонуванням судової системи в Україні в умовах воєнного стану.