Проєкт ЄС “Право-Justice” презентував Комунікаційну стратегію з медіації

7 вересня Проєкт ЄС "Право-Justice" спільно з Проєктом ЄС "CONSENT" провів презентацію Комунікаційної стратегії з медіації. Розроблена стратегія базується на основі проведеного власного дослідження, аналізі відкритих даних, моніторингу українських ЗМІ тощо.

Участь у презентації Стратегії взяли представники центральних органів виконавчої влади, Вищої ради правосуддя, Верховного суду, Ради суддів, а також професійної медіаторської спільноти.

Як відзначила керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice" в Україні Оксана Цимбрівська, незважаючи на низку переваг медіації, на жаль, ця послуга і досі залишається маловідомою в українському суспільстві, а тому її необхідно популяризувати.

"За альтернативними способами вирішенням спорів - майбутнє. Їхній розвиток сприяє більш ефективній, демократичній та гнучкій системі правосуддя, де сторони мають можливість вибрати найкращий спосіб вирішення своїх конфліктів. Своєю чергою, системна, комплексна й уніфікована комунікація медіації - це ключ для формування попиту на неї. Адже інформування про медіацію, її переваги сприяє кращому розумінню цієї процедури, популяризує її використання, а також сприяє загальному правопросвітництву громадян та формуванню культури вирішення конфліктів", - наголосила Оксана Цимбрівська у вступному слові.

Також до презентації долучилася керівниця Проєкту ЄС "CONSENT" Луїза Романадзе. Вона зазначила, що наступний крок - це імплементація Комунікаційної стратегії медіації.

"Задача цієї Комунікаційної стратегії - сформувати образ медіації, тому що сьогодні для багатьох за цим словом часто криються зовсім інші сенси. Завдяки тим, хто над нею працював, ми маємо інструмент для популяризації процедури в Україні. Тепер Стратегія має бути імплементована стейкхолдерами і рекламуватися усіма зацікавленими сторонами", - додала Луїза Романадзе.

Своєю чергою, фахівчиня у сфері бізнес- та публічних комунікацій Іветта Делікатна, яка презентувала Комунікаційну стратегію, також зауважила, що важливо активізувати зусилля задля її реалізації.

"Мусимо визнати, що наразі ми лише на початковому етапі, і попереду ще дуже багато роботи. Проведене дослідження показало, що рівень комунікації медіації в Україні - дуже низький. І для того, щоб підвищити попит на послугу, необхідно її рекламувати. Уніфікована комунікація з використанням спільної айдентики - це ключ до широкого поширення та прийняття медіації", - наголосила Іветта Делікатна.

Оксана Блажівська, членкиня ВРП, зазначила, що інститут медіації має великий потенціал для розвитку, зокрема, вона сприятиме зменшенню навантаження на судову систему.

"Не потрібно боятися медіації, а навпаки - треба ставати її прихильником. Адже це, мабуть, "найдобріший" інститут, інститут примирення та досягнення консенсусу", - заявила вона.

Також Оксана Блажівська висловила думку, що доцільно на законодавчому рівні передбачити суддів-медіаторів.

"Серед суддів має бути розвинений інститут суддів-медіаторів, і він має бути закріплений на законодавчому рівні. За підтримки донорів цей проєкт можна реалізувати, залучивши всі зацікавлені сторони для того, щоб спільно їх готувати", - заявила вона.

Своєю чергою, Віталій Кальник, голова комітету Ради суддів України з питань забезпечення незалежності суддів, запропонував до процесу популяризації медіації активно залучати суди та суддів.

“Ми готові бути промоутерами медіації - від розміщення графічних матеріалів до безпосереднього інформування про можливості медіації з боку суддів. У зв’язку з цим, не виключаю необхідність навчання цим навичкам українських суддів. Впевнений, що спільними зусиллями, у тому числі, через суддівську спільноту, ми маємо досягнути результату, а саме - поширення медіації, бо це дійсно ефективний та якісний інструмент", - наголосив Віталій Кальник.

Про важливість комунікації у судах висловилася й суддя Верховного суду України Надія Стефанів.

"Ми рухаємося, але дуже повільно. Очевидно, що потрібно це виправляти та прискорювати. І перше, що я б запропонувала - це створити видимість бренду медіації у судах", - додала Надія Стефанів.

Водночас Олександр Баранов, директор Координаційного центру з надання правової допомоги, підкреслив значення комунікації медіації з боку усієї юридичної спільноти.

"На мій погляд, представники юридичного сектору не повинні бути тихим спостерігачем у цьому питанні, адже саме вони можуть якнайкраще роз'яснити клієнтам, які прийдуть вирішувати у правовий спосіб свою проблему, що її можна вирішити в позасудовому порядку", - зауважив він.

Світлана Запара, заступниця голови Національної служби посередництва і примирення, під час презентації Стратегії зупинилася на ролі трудової медіації. Разом з тим, вона акцентувала на значенні Комунікаційної стратегії у розвитку процедури загалом.

"Переконана, що і суспільство, і влада потребують медіації як важливої інституції, яка буде розвиватися, а Комунікаційна стратегія з медіації цьому значно сприятиме", - підкреслила Світлана Запара.

До обговорення Комунікаційної стратегії долучилася й Ірина Петрова, голова Центру медіації при Нотаріальній палаті. Вона повідомила, що з моменту створення Центру у 2021 р. 157 нотаріусів пройшли навчання базовим навичкам медіації.

"Нотаріуси - потужний стейкхолдер. Коли ми укладаємо будь-які правочини, то найперше нас цікавить безспірність у цьому процесі. Якщо виникають конфлікти, то вони виникають якраз на тій стадії, де дуже корисною була б медіація", - зазначила вона.

"Люди стомилися від конфліктів, від агресії. Усім нам хочеться миру. А медіація якраз про це", - підсумувала Ірина Петрова, зауваживши, що нотаріуси готові активно долучатися до промоції медіації.

Своєю чергою, Андрій Орлеан, заступник директора Тренінгового центру прокурорів України, зауважив, що процедура медіації також спрямована і на економію державних коштів.

"Кримінальне розслідування вартує великих грошей: як досудове слідство, так і, власне, судова процедура. Якщо максимально скоротити всі ці процедури, враховуючи, що вже на початку відбуватиметься примирення, ми заощадимо ще й колосальні державні кошти. Тому потрібно зосереджувати увагу усіх стейкхолдерів, які можуть допомогти, на тому, щоб широко запроваджувати практику медіації", - наголосив Андрій Орлеан.

Наталія Алюшина, голова Національного агентства України з питань державної служби, також позитивно оцінила Комунікаційну стратегію з медіації, зокрема, та ініціативи Проєкту у даній сфері загалом.

"Незважаючи на війну, держслужбовці продовжують виконувати свої функції, а це означає, що до них звертаються люди. Чим ми можемо їх озброїти, в який спосіб вони мають долати проблемні місця у комунікації? Як ми можемо їм допомогти?” - звернулася до присутніх Наталія Алюшина.

Так, на її думку, одним з таких інструментів може стати медіація. Зокрема, вона може бути відповіддю на потреби держслужбовців щодо безконфліктної ефективної комунікації.

"Нам необхідно захистити не лише тих, хто звертається до держслужбовців, але і держслужбовців теж. Все починається зі слова, як долати агресію, як на неї реагувати", - зазначила вона.

Також Алюшина висловила сподівання, що згодом на основі Стратегії буде затверджений і план щодо її реалізації, до розробки якого долучаться стейкхолдери. Як наслідок, у майбутньому медіацію, наприклад, можна було би включити до програми підготовки держслужбовців.

Проєкт ЄС "Право-Justice" й надалі готовий допомагати та сприяти об'єднанню зусиль задля популяризації медіації. Про це під час заходу наголосила керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice" в Україні Оксана Цимбрівська.

"Цей метод вирішення конфліктів, у тому числі, зменшує навантаження на судову систему - проблема, яка в умовах воєнного стану набула особливої гостроти. Очевидно, що це не просте завдання і ми розуміємо, що не отримаємо результати швидко. Утім, ми усвідомлюємо, в якому напрямку необхідно рухатися і, зі свого боку, готові надавати донорську підтримку", - підсумувала Оксана Цимбрівська.

Повний відеозапис презентації Комунікаційної стратегії з медіації можна переглянути тут.