Проєкт ЄС “Право-Justice” презентував аналітичний звіт про стан виконання судових рішень зобов’язального характеру проти держави

21 червня Проєкт ЄС “Право-Justice” провів круглий стіл, на якому презентував ключові висновки аналітичного звіту про стан виконання судових рішень зобов’язального характеру проти держави. Звіт було підготовлено на прохання Міністерства юстиції України. Його авторами стали національні та міжнародні експерти Проєкту ЄС “Право-Justice” Андрій Кошман, Олег Михалюк та Катілін Попов.

“Проблема невиконання судових рішень зобов’язального характеру, де боржником є держава, є дуже болючою з огляду на рішення ЄСПЛ, величезну кількість справ, які знаходяться у національних судах та неефективний інструментарій, яким оперує Державна виконавча служби, щоб забезпечити виконання таких судових рішень, - сказала Ірина Жаронкіна, керівниця Компоненту з питань захисту прав власності та виконання Проєкту ЄС “Право-Justice”. – Однак, крім досліджуваної проблеми, ми виявили ще ряд проблемних питань, які не дозволяють в повній мірі оцінити масштаб і наслідки невиконання таких рішень. Це, в першу чергу, відсутність системи збору інформації в судовій системі та органах виконавчої влади щодо кількості таких рішень, їх класифікації, та контролю за їх виконанням”. Вона додала, що хоча предметом дослідження було виконання рішень зобов’язального характеру, де боржником є держава, досліджувати проблему невиконання немонетарних рішень необхідно в цілому.

Про методологію підготовки звіту розповів Олег Михалюк, головний національний експерт Проєкту ЄС “Право-Justice”.

“Починаючи роботу над звітом, ми зіштовхнулись з низкою перешкод методологічного характеру. Досліджувана проблема настільки масштабна для України, що було дуже складно обрати правильний підхід щодо того, яким чином виокремити ключові питання, від яких залежатимуть рекомендації”- сказав Олег Михалюк. Експерт наголосив, що питання виконання рішень зобов’язального характеру не було предметом значної кількості досліджень.

За словами Олега Михалюка, основний масив рішень, які проаналізовано у звіті, є рішеннями адміністративних судів. Проаналізовані рішення дали змогу виокремити три категорії у залежності від способу невиконання рішення суду:

1. Пасивне невиконання.
2. Практична неможливість виконання судового рішення.
3. Активне невиконання судового рішення, яке може бути у вигляді мімікрії виконання або вчиненні дій, які суперечать судовому рішенню.

Олег Михалюк повідомив, що запропоновані у звіті рекомендації ґрунтуються на глобальних принципах виконання судових рішень і кращих практиках IFES.

“Ми проаналізували ці принципи, зважили на правовий та економічний ландшафт України, вивчили досвід інших країн, зокрема країн Латинської Америки, і сформулювали рекомендації. Наші пропозиції спрямовані на чіткі інституційні рамки для правозастосування та ефективний судовий нагляд за виконанням судового рішення, що включають пропорційні санкції за невиконання судового рішення у розумні строки”, - розповів Олег Михалюк.

Докладніше про висновки та рекомендації звіту розповіли Катілін Попов, міжнародний експерт Проєкту ЄС “Право-Justice” та Андрій Кошман, національний експерт Проєкту.

“Коли ми проаналізували судову практику адміністративних судів, то побачили, що є багато справ, які стосуються невиконання судових рішень органами місцевого самоврядування. Щоб розв’язати цю проблему, ми пропонуємо внесення зміни у законопроєкт №7648 – запровадити накладання штрафів на тих членів колегіального органу, які не голосують за прийняття рішень, які б забезпечили виконання судових рішень. Досвід інших країн показує, що накладення санкцій – це ефективний інструмент для забезпечення певної дисципліни при виконанні судових рішень”, - сказав Катілін Попов.

Друга рекомендація, за словами експерта, полягає у тому, щоб надати повноваження приватним виконавцям виконувати зобов’язальні судові рішення, поставлені проти суб’єктів владних повноважень та юридичних осіб за участі держави. Відповідні пропозиції закріплені у «євроінтеграційному» законопроєкті №5660, який готується до розгляду у другому читанні Верховною Радою України.

“Наша третя рекомендація стосується запровадження внутрішніх заходів забезпечення виконання судових рішень посадовими особами суб’єктів владних повноважень. Зокрема, має бути забезпечена дія інститутів дисциплінарної та матеріальної відповідальності посадових осіб суб’єктів владних повноважень за невиконання судових рішень. Повинні бути розроблені процедури, відповідно до яких накладення штрафу за невиконання судового рішення матиме негативні наслідки в межах щорічного оцінювання результатів службової діяльності посадової особи”, - сказав Катілін Попов.

Про рекомендацію щодо запровадження механізму прямого виконання судового рішення розповів Андрій Кошман.

“Це найзрозуміліша, але водночас найскладніша з точки зору імплементації рекомендація. Вона полягає у тому, що на законодавчому рівні може бути передбачена можливість заміни судовим рішенням адміністративного акту, який не було прийнято державним органом для виконання вже постановленого судового рішення”, - пояснив Андрій Кошман. За його словами, практичний аспект від цієї рекомендації був відчутний в інших країнах, оскільки після того, як такий інструмент з’явився у суддів, державні органи почали охочіше виконувати судові рішення.

Ще однією рекомендацією, яку презентував Андрій Кошман, була порада поглибити знання та навички посадових осіб державних органів, зокрема щодо практичного застосування принципу належного адміністрування або принципу добросовісності.

“Вдосконалити збір необхідних статистичних даних та їх предметний аналіз – це рекомендація, яка вже неодноразово озвучувалась в Україні і вона стосується не лише вирішення проблеми невиконання судових рішень зобов’язального характеру. Очевидною і суттєвою є проблема відсутності або недостатньої кількості статистичних даних”, - озвучив наступну рекомендацію із підготовленого звіту Андрій Кошман.

Також експерт назвав доцільним провести аналіз ефективності штрафів як реального стимулу для боржника на основі реальних показників.

Маргарита Сокоренко, уповноважена у справах ЄСПЛ під час свого виступу подякувала Проєкту ЄС “Право-Justice” за підготовку ґрунтовного звіту з проблематики невиконання судових рішень зобов'язального характеру та організацію фахової дискусії щодо запропонованих рекомендацій.

“Проблема невиконання або тривалого виконання рішень національних судів для України є однією з найскладніших, масштабних та багатоаспектних. Секретаріат Уповноваженого детально ознайомився з презентованим звітом. Багато запропонованих рекомендацій вже беремо у роботу, - сказала Маргарита Сокоренко. Вона також деталізувала, що робиться на державному рівні задля вирішення даної проблеми.

Роман Бабій, народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань правової політики під час свого виступу наголосив, що пропозиції презентованого звіту будуть враховані при подальшій законодавчій роботі парламенту.

“Запропоновані експертами Проєкту ЄС “Право-Justice” рекомендації будуть предметом для дискусії. Але, враховуючи те, що вони досить обґрунтовані, то найімовірніше будуть враховані при підготовці відповідних законопроєктів, зокрема у законопроєктах №5660 та № 7648”, - сказав Роман Бабій.

Олександр Дворніченко, представник Департаменту з питань виконання судових рішень ЄСПЛ Ради Європи наголосив, що презентований звіт є надзвичайно важливим у контексті виконання справи “Бурмич проти України”.

“Основною проблемою невиконання рішень, на думку Комітету Міністрів, є знаходження першопричин проблеми та знаходження практичних реальних заходів, які можуть допомогти подолати цю проблему”, - сказав Олександр Дворніченко.

Ганна Пророк, заступниця Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції розповіла, що Мінсоцполітики активно співпрацює з державними органами, зокрема з Міністерством юстиції, для пошуку механізмів виконання рішень судів у справах щодо пенсійного та соціального забезпечення.

“Існує гостра потреба перегляду у цілому соціального законодавства. У співпраці з міжнародними партнерами Мінсоцполітики розробляє новий Соціальний кодекс України, що дозволить перезапустити соціальну сферу, комплексно переглянути наявні соціальні гарантії й спрямувати ресурси до тих людей, які потребують допомоги з боку держави”, - сказала Ганна Порок.

Андрій Авторгов, приватний виконавець під час обговорення результатів презентованого звіту, озвучив думку, що виконання судових рішень може покращитись, якщо проти недобросовісного боржника застосовувати механізм астренту – щоденного штрафу за невиконання судового рішення. Про особливості інституту зміни порядку і способу виконання судового рішення зазначив Костянтин Коломойцев, голова Секретаріату Асоціації приватних виконавців України.

Олексій Соломко, адвокат озвучив позицію щодо обережного підходу до монетизації судових рішень зобов’язального характеру.

Олександр Сивокозов, заступник голови Асоціації приватних виконавців України звернув увагу на необхідність удосконалення механізму судового контролю: судовий контроль не має зводитись до контролю за виконавцем, а бути спрямованим саме на виконання судових рішень.

В’ячеслав Панасюк, національний експерт Проєкту ЄС “Право-Justice” озвучив додаткові рекомендації задля виконання рішень національних судів.

«Якщо ми говоримо про виконання судового рішення, де боржником є суб’єкт приватного сектору, то тут, ймовірно, дієвим буде інститут астренту. Якщо боржником за судовим рішенням є держава або державний орган, то для виконання таких рішень необхідно розвивати законодавство - чітко виписувати, як має діяти той чи інший державний орган, щоб виконати певне рішення. Якщо певні посадові особи не виконують судове рішення, то потрібно вирішувати проблему через трудові правовідносини – просто припиняти з такою особою трудові відносини”, - сказав В’ячеслав Панасюк.

Ознайомитись зі звітом можна тут.