Проєкт ЄС "Право-Justice" підтримав проведення воркшопу для представників медіа

7-8 червня відбувся воркшоп для представників медіа "Міжнародне право збройних конфліктів та механізми притягнення Росії до відповідальності за міжнародні злочини". Захід мав на меті надати працівникам ЗМІ чітке розуміння ключових аспектів міжнародного кримінального та міжнародного гуманітарного права, а також представити прогрес України у розслідуваннях міжнародних злочинів РФ, деталі та дані про різні види злочинів, скоєних агресором.

Спікерами панелі, присвяченій плану розбудови мережі всебічної відповідальності за міжнародні злочини, виступили генеральний прокурор України Андрій Костін, заступниця голови ОП Ірина Мудра, а також керівниця розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні, від Міжнародного кримінального суду Бренда Голліс.

"Ми розуміємо, що найбільший тягар документування, розслідування та переслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності, геноциду, а також, без сумніву, злочину агресії ляже на наші плечі. Адже всі міжнародні інструменти - комплементарні, вони не можуть підмінити собою національні інститути", - заявив Андрій Костін.

Генеральний прокурор також нагадав, що наразі зареєстровано більше 130 тисяч справ про воєнні злочини, у яких вдалося ідентифікувати більше 600 підозрюваних. З них стосовно 160 осіб винесені обвинувальні вироки.

"Це безпрецедентно. У більшості країн, що переживали війни, просто намагалися збирати докази. Разом з тим, ми вважаємо, що це наш обов'язок вчасно відновлювати справедливість", - підкреслив він.

Своєю чергою, заступниця голови ОП Ірина Мудра розповіла про розроблений Україною концепт міжнародного компенсаційного механізму за збитки, завдані російською агресією. Вказаний механізм, який 14 листопада 2022 р. підтримала Генасамблея ООН, включає наступні складові: міжнародний Реєстр збитків, Комісію з розгляду заяв та Компенсаційний фонд.

"Міжнародний порядок не може бути порушений без серйозних наслідків для агресора. Згідно з міжнародним правом, Росія несе обов'язок відшкодувати Україні усю завдану шкоду, проте не варто очікувати, що вона це зробить добровільно. Саме тому Україна має розвинути механізм, який би змусив Росію виконати міжнародні зобовязання та виплатити репарації", - заявила вона.

Під час своєї презентації керівниця підкомпоненту "Боротьба з міжнародними злочинами" Проєкту ЄС "Право-Justice" Тінна Голетіані сконцентрувала свою увагу на проблемі доказування при розслідуванні злочинів проти людяності у контексті повномасштабного вторгнення Росії.

"Злочин проти людяності - один з найтяжчих міжнародних злочинів. Він включає, наприклад, такі заборонені дії, як тортури та вбивства, які вчиняються широкомасштабним або систематичним чином проти цивільного населення згідно з або на підтримку державної або організаційної політики вчиняти такі напади. Станом на зараз його визначення, на жаль, не інкорпороване в Кримінальний кодекс, адже Україна також не є державою-учасницею Римського статуту", - заявила вона.

Тінна Голетіані підкреслила, що у контексті цих злочинів МКС вже видав два ордери на арешт щодо вищого військового керівництва збройних сил РФ, а саме: адміралу Віктору Соколову та генерал-лейтенанту Сергію Кобилашу через наслідки нападу на критичну інфраструктуру.

Крім того, за її словами, надзвичайно важливо, аби журналісти знали особливості та елементи цього злочину, щоб мати можливість кваліфікувати безперервні напади на цивільне населення не лише як військові злочини, але й бачити ширшу картину.

"Під час роботи над матеріалами, що стосуються тематики воєнних злочинів, наприклад, вбивств, депортацій, сексуального насильства, etc пов'язаного з конфліктом, журналісти можуть пов'язувати окремі воєнні злочини, які стаються у різних частинах України. Це вплине на формування більш загальної картини, що може дорівнювати злочину проти людяності", - сказала Тінна Голетіані.

За її словами, свого часу подібна робота журналістів була дуже ефективною для виявлення злочинів у Боснії та Герцеговині. Те, що окремі кейси можуть стати ширшими, - важлива деталь, яку варто мати на увазі.

Експертка консультативної групи з питань найтяжчих міжнародних злочинів Даворка Чолак розповіла про досвід Хорватії щодо переслідування міжнародних злочинів у національній юрисдикції, який могла би використати Україна.

"Хорватія у десять разів менша, ніж Україна, але також постраждала від жахливої агресії. Виклики, з якими ми зіткнулися у судочинстві, можна пов'язати з вашою нинішньою ситуацією", - заявила вона, підкресливши, що їх всі ефективно можна подолати.

"Я мушу визнати, що мої українські колеги-прокурори значно швидші, ніж були ми", - підкреслила вона. Також Даворка Чолак закликала побудувати надійну стійку систему, яка існуватиме десятиліттями та якій довірятимуть.

Захід організував Офіс Генерального прокурора за підтримки Проєкту ЄС “Право-Justice”, Міжнародної організації з розвитку права (IDLO), Консультативної групи з питань найтяжчих міжнародних злочинів (ACA), Джорджтаунського центру національної безпеки та Офісу Ради Європи в Україні.