Проєкт ЄС "Право-Justice" підтримав проведення Міжнародної науково-практичної конференції "Медіація & Університети 1.0"

15 листопада у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice", Української академії медіації у межах Проєкту ЄС "CONSENT" та інших партнерів відбулася Міжнародна науково-практична конференція "Медіація & Університети 1.0".

Конференція мала на меті розкрити різні аспекти медіації в університетах, зокрема як частину освітніх програм, наукових досліджень та інституційних механізмів, а також підвищити обізнаність про роль медіації у вищій освіті та сприяти її подальшому розвитку.

За словами Оксани Цимбрівської, керівниці Проєкту ЄС "Право-Justice", медіація повинна стати необхідним елементом у підготовці фахівців різних галузей.

"Медіація - це не лише інструмент для професійного розвитку правників. Вона є надзвичайно важливою для кожного з нас незалежно від професії, адже навички мирного врегулювання конфліктів потрібні у всіх сферах життя. Чи то соціальні працівники, менеджери, психологи, чи просто відповідальні громадяни - навички медіації допомагають будувати розуміння, співпрацю та повагу в суспільстві. Саме тому надзвичайно важливо розвивати ці компетенції ще на етапі здобуття освіти, адже вони формують основи для гармонійного співіснування", - зазначила Оксана Цимбрівська.

Вона зазначила, що Проєкт ЄС "Право-Justice" вітає ініціативи університетів щодо розвитку юридичних клінік та медіаційних служб, які допомагають студентам отримати практичний досвід у врегулюванні конфліктів "на місці".

"Це реальні кроки на шляху до формування культури порозуміння та діалогу в суспільстві, і ми радо підтримуємо цей проактивний підхід", - підкреслила керівниця Проєкту.

Зі свого боку, Віргіліюс Валанчюс, старший міжнародний експерт компоненту "Підтримка процесу євроінтеграції у секторі юстиції" Проєкту ЄС "Право-Justice", розповів, що застосування медіації як альтернативного способу вирішення спорів перебуває на порядку денному у контексті двосторонніх зустрічей Україна-ЄС у межах скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС. Далі воно увійде і до Дорожньої карти за сферою "Верховенство права" (переговорні розділи 23 "Судова влада та основоположні права" та 24 "Юстиція, свобода та безпека").

"Про необхідність розвитку альтернативного та досудового врегулювання спорів в Україні, зокрема, говориться у проєкті Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2025-2030 рр. Тож, далі очікується ще більший попит на медіаторів. Щоб його задовольнити, університети мають навчати майбутніх фахівців вже сьогодні", - сказав Віргіліюс Валанчюс.

Разом з тим, експерт констатував, нині суб'єкти владних повноважень ставляться до медіації досить неохоче, незважаючи на те, що для цього існують певні законодавчі підстави (зокрема, Закон України "Про медіацію"). За його словами, одна з причин - відсутність навчання медіації.

"Медіацію варто включити до навчальних програм студентів-юристів. Адже Адвокати, судді, держслужбовці повинні мати принаймні мінімальні знання та розуміння техніки медіації", - підкреслив Віргіліюс Валанчюс.

За підсумками насичених обговорень Руслана Гаврилюк, завкафедри публічного права ЧНУ ім. Ю. Федьковича, вважає, що одним з елементів культури Університету як феномену повинна стати медіація – вирішення цих конфліктів-спорів самими їх сторонами, які породили конфлікт, за допомогою незалежного і неупередженого медіатора.

"Це твердження для багатьох, якщо наразі не більшості, членів академічної спільноти може видатися оксюмороном, як ще десятиліття чи два тому таким же оксюмороном видавалася медіація у, наприклад, кримінальних справах чи адміністративних спорах – наразі у них вона уже набула не лише визнання, але й заслуженого авторитету як ефективного засобу розв’язання вищезазначених конфліктів (спорів)", - сказала вона.