Проєкт ЄС "Право-Justice" підтримав проведення круглого столу щодо винагороди арбітражних керуючих

31 січня відбувся круглий стіл "Винагорода арбітражного керуючого — від викликів до рішень". Захід організувала Рада арбітражних керуючих м. Києва за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice". До дискусії долучилися арбітражні керуючі, судді господарських судів, судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, представники банківської спільноти, правники та експерти Проєкту ЄС "Право-Justice".

Основною метою круглого столу було обговорення викликів, пов’язаних із оплатою роботи арбітражних керуючих, та напрацювання спільних рішень щодо вдосконалення системи розподілу фінансових ресурсів у процедурах банкрутства.

"Дискусія щодо підходів до визначення винагороди арбітражних керуючих є важливим кроком для ефективного функціонування системи банкрутства. Гідна оплата праці є не лише питанням економічної стабільності арбітражного керуючого, а й ключовим фактором, що визначає якість процедур неплатоспроможності", – зазначила Ірина Жаронкіна, керівниця компоненту "Виконання судових рішень та захист прав власності" Проєкту ЄС "Право-Justice".

За її словами, у світі існують різні моделі визначення винагороди арбітражних керуючих – фіксована ставка (Німеччина), додаткові бонуси за збереження бізнесу (Франція), погодинна оплата (Велика Британія). Проте всі вони мають спільний принцип — арбітражний керуючий повинен отримувати належну грошову винагороду за успішну роботу.

"Ще один важливий аспект: у багатьох країнах система винагороди передбачає механізм попереднього фінансування витрат арбітражного керуючого, що значно підвищує ефективність процедур", – зазначила Ірина Жаронкіна.

Своєю чергою, Артур Мегеря, голова Ради арбітражних керуючих міста Києва, зауважив, що питання оплати послуг арбітражних керуючих є питанням гідності, справедливості та можливості ефективно виконувати свої професійні обов’язки.

"Наразі арбітражні керуючі гарантовано отримують оплату лише за 3 місяці виконання своїх повноважень. Далі питання стають спірними. Проведення такого круглого столу — це можливість у форматі дискусії напрацювати ефективні рішення для подолання проблем, що існують", – сказав Артур Мегеря.

Олег Васьковський, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, розглянув проблему оплати винагороди арбітражних керуючих крізь призму Європейського суду з прав людини.

"Справа "Фесенко проти України" підтверджує, що затягування строків через невиплату винагороди арбітражному керуючому – це системна проблема, яку потрібно негайно вирішувати", – наголосив суддя.

У межах заходу Костянтин Леонов, арбітражний керуючий, презентував один з варіантів проєкту змін до Кодексу з процедур банкрутства, що стосуються регулювання оплати праці арбітражних керуючих.

"Запропоновані зміни передбачають механізм, який усуває необхідність отримання додаткових погоджень для виплати грошової винагороди, а також гарантує її виплату. Суд, розглядаючи питання щодо процедур розпорядження, санації, ліквідації тощо, самостійно ухвалюватиме рішення про виплату основної грошової винагороди, яка здійснюватиметься за рахунок коштів кредиторів пропорційно до розміру їхніх визнаних вимог", – пояснив Костянтин Леонов.

Серед пропозицій, озвучених учасниками круглого столу, була ідея створення фонду для гарантування роботи арбітражного керуючого та забезпечення розгляду справ. Водночас представники банківської спільноти висловили готовність щодо фінансування винагороди арбітражних керуючих за рахунок заставного майна за умови, що строки проведення процедур банкрутства не затягуватимуться.

Також учасники дискусії обговорили питання уточнення юридичного статусу арбітражного керуючого: чи є він службовою особою, чи підприємцем. Наразі в цьому питанні існують різні тлумачення законодавства.

За підсумками круглого столу представники Ради арбітражних керуючих м. Києва систематизують озвучені пропозиції у вигляді проєкту законодавчих змін та передадуть зацікавленим сторонам для подальшого узгодження.