Проєкт ЄС "Право-Justice" підтримав проведення круглого столу, присвяченого судовій практиці щодо солідарної та субсидіарної відповідальності у процедурах банкрутства

19 грудня відбувся круглий стіл "Солідарна та субсидіарна відповідальність. Розвиток судової практики". Захід провели за ініціативи Національної асоціації арбітражних керуючих України та за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice", а також Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. До участі у дискусії долучилися представники Міністерства юстиції, банківської спільноти, судді, арбітражні керуючі, адвокати, науковці.

"Субсидіарна та солідарна відповідальність у процедурах банкрутства – надзвичайно важлива та непроста тема. Організація таких круглих столів дає можливість почути думки різних сторін і через конструктивну дискусію дійти до спільного рішення, яке позитивно впливатиме на процедури неплатоспроможності", – сказала Вікторія Васильчук, заступниця міністра юстиції України.

Ірина Жаронкіна, керівниця компонента "Виконання судових рішень та захист прав власності" Проєкту ЄС "Право-Justice", наголосила, що з 1 січня набуде чинності закон про запровадження процедур превентивної реструктуризації. Документ імплементує у національне законодавство Директиву ЄС 2019/1023, яка, зокрема, передбачає запровадження нових інструментів для забезпечення відповідальності керівників компаній.

"Директива закріплює обов’язок забезпечення відповідального управлінням компанією під час фінансових труднощів задля збереження активів, що мають значення для реструктуризації. Керівництво компанії має уникати будь-яких дій, які можуть погіршити фінансовий стан підприємства, а також надавати пріоритетної уваги інтересам кредиторів", – сказала Ірина Жаронкіна.

Своєю чергою, Олександр Бондарчук, голова НААКУ, заявив, що стрімкий розвиток правових відносин у сфері врегулювання неплатоспроможності, який, зокрема, пов’язаний з викликами повномасштабної війни, євроінтеграційними зобов’язаннями України, призводить до того, що законодавство в сфері банкрутства не встигає адаптуватися до вимог часу. В таких умовах значно зростає роль Верховного Суду, який в своїх палатних рішеннях намагається заповнити прогалини законодавства. Водночас, за його словами, важливо постійно підвищувати професійний рівень арбітражних керуючих для належного застосування судової практики.

"НААКУ докладає багато зусиль задля організації навчальних заходів для нашої спільноти. Високий професійний рівень арбітражних керуючих – запорука високого рівня довіри до НААКУ та спільноти арбітражних керуючих в цілому", – зазначив Олександр Бондарчук.

Олег Васьковський, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, говорячи про правову природу субсидіарної відповідальності, заявив, що вона є додатковим інструментом. Вона застосовується тоді, коли активів боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

"У процедурі банкрутства субсидіарна відповідальність є інструментом останньої черги. У одній зі своїх постанов ми наголосили, що субсидіарна відповідальність не може бути застосована передчасно. Лише після того, як буде сформована ліквідаційна маса, продане майно боржника, визначена його вартість та остаточно встановлений розмір вимог кредиторів, можна говорити про притягнення винних осіб до відповідальності. До цього моменту будь-які вимоги про субсидіарну відповідальність є передчасними", – заявив Олег Васьковський.

Також він наголосив, що для забезпечення чіткості й зрозумілості правозастосування було б доцільно створити єдиний розділ у Кодексі з процедур банкрутства, яка систематизує всі аспекти відповідальності третіх осіб.

"Наразі норми, які регулюють інститут субсидіарної відповідальності, розміщені у різних законодавчих актах, і часто є фрагментарними", – сказав Васьковський.

Про необхідність доповнення законодавства щодо регулювання механізмів субсидіарної відповідальності, забезпечивши його повноту, прозорість і узгодженість, заявив і Владислав Філатов, директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції.

"Законодавчого уточнення потребує визначення підстави для подання заяв про субсидіарну відповідальність, а також процедури їхнього розгляду. Необхідно забезпечити належний контроль за діяльністю арбітражних керуючих, щоб уникнути випадків необґрунтованого подання таких заяв. Також потрібно переглянути підходи до оцінки фінансового стану боржника, щоб гарантувати прозорість і ефективність процедур банкрутства", – зазначив Владислав Філатов.

Олена Волянська, членкиня Ради арбітражних керуючих України, окреслила відмінності між застосуванням субсидіарної відповідальності до сторін фраудаторного правочину та "загальною" відповідальністю в процедурах банкрутства.

"Законодавець передбачив, що збитки згідно ч. 5 ст. 42 Кодексу можуть бути стягнуті у повному обсязі, а не як сума непогашених вимог кредиторів. Крім того, для подання позову можна не очікувати завершення погашення вимог у процедурі ліквідації. Разом з тим, судова практика із застосування цієї норми знаходиться в стадії формування, і має збалансувати інтереси учасників провадження для досягнення цілей процедури банкрутства", – пояснила Олена Волянська.

Володимир Погребняк, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, присвятив свою доповідь правовій природі інституту солідарної відповідальності та межам її застосування.

"Солідарна відповідальність має застосовуватися лише у випадках, коли керівники або органи управління боржника грубо порушили законодавство", – сказав Володимир Погребняк. Водночас він додав, що на практиці виникають складнощі з визначенням кола осіб, які можуть бути притягненні до такої відповідальності (у випадках складних корпоративних структур), а також доведенням причинно-наслідкового зв’язку між діями чи бездіяльністю керівників боржника і його банкрутством. Дискусії лунають і щодо строків подання заяв про притягнення до солідарної відповідальності. Всі ці аспекти, за словами Володимира Погребняка, потребують законодавчого уточнення.

Ще однією темою круглого столу стало обговорення рішення ЄСПЛ у справі "Фесенко проти України". Правовий аналіз даної справи презентував Денис Лихопьок, арбітражний керуючий. Він розповів, що у цьому рішенні ЄСПЛ вказав на надмірну тривалість провадження, неефективність процесуального законодавства, відсутність чітких процедур визначення арбітражних керуючих.

"Це рішення є надзвичайно важливим для нас, оскільки воно не лише розкриває сутність проблем у національній правовій системі, але й пропонує стандарти, на які ми повинні орієнтуватися", – заявив Денис Лихопьок.