Проєкт ЄС "Право-Justice" підтримав проведення IX Міжнародного форуму "Медіація і право"

25-28 червня за підтримки Української академії медіації у межах Проєкту ЄС "CONSENT" та у співпраці з Проєктом ЄС "Право-Justice" відбувся в онлайн-форматі IX Міжнародний форум "Медіація і право" - наймасштабніша спеціалізована подія в Україні, присвячена розвитку медіації та інших альтернативних способів вирішення спорів.

Зокрема, учасники Форуму обговорили питання розвитку медіації як ефективного інструменту врегулювання конфліктів, підвищення якості медіаційних послуг, обміну кращими практиками, а також створенню умов для взаємодії і співпраці тощо.

Манфредас Лімантас, керівник команди з питань верховенства права (глави 23 і 24) у Відділі фундаментальних реформ Служби підтримки України Європейської Комісії, підкреслив, що Європейський Союз рішуче сприяє та підтримує медіацію та її високі стандарти як у державах-членах ЄС, так і в кандидатах на вступ до ЄС.

"Не існує єдиної правильної моделі медіації... Тому деякі країни регулюють медіацію суворіше, більш формально, тоді як інші допускають більшу гнучкість. Звичайно, важливо, щоб медіація була доступною, щоб їй довіряли користувачі, фахівці системи правосуддя. І, звичайно, медіацію слід ефективно використовувати для вирішення спорів. Ми закликаємо країни розробляти власні моделі медіації, які належним чином адаптовані до їхньої історії, правових традицій, потреб та загального соціального контексту. Звичайно, дотримуючись спільних європейських стандартів та рекомендацій, наданих ЄС", - сказав він.

Також Манфредас Лімантас висловився щодо обов'язкової досудової медіації. На його думку, така її форма не є порушенням права на доступ до правосуддя.

"Ця форма повинна застосовуватися лише до певних категорій спорів, а не до всіх. І найважливіше, щоб ця обов'язкова медіація була впроваджена належним чином, щоб вона мала належну інфраструктуру, гарантію якості. Інакше - це може підірвати доступ до правосуддя і навіть порушити Європейську конвенцію з прав людини… ЄС не закликає до сліпого копіювання іноземних моделей, а закликає кожну країну знайти власне збалансоване та розумне рішення, яке ґрунтується на місцевому потенціалі та правовій системі", - наголосив він.

Крім того, представник Єврокомісії запевнив, що Європейська Комісія рішуче підтримуватиме подальший розвиток медіації в Україні для перетворення її на невід'ємну частину власної системи правосуддя.

Зі свого боку, Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice", розповіла, що системна підтримка розвитку медіації в Україні в умовах війни - це не лише внесок у доступне й ефективне правосуддя, а й у формування зрілого суспільства, яке здатне чути, розуміти одне одного й домовлятися.

"Медіація - не просто інструмент, що доповнює систему правосуддя, та робить її більш доступною, людяною і ефективною. Це також частина стійкості держави - спосіб зберігати довіру, зменшувати напругу і допомагати людям знаходити порозуміння навіть у непростих обставинах", - сказала вона.

За її словами, медіація має стати не альтернативою, а невіддільною частиною правосуддя.

"Формування культури мирного вирішення спорів не може триматися виключно на ентузіазмі професійних спільнот, громадських ініціатив чи окремих медіаторів… Разом з тим, надважливий крок уже зроблено - у травні Уряд затвердив Дорожню карту з питань верховенства права. Вона передбачає, зокрема, розвиток альтернативного способу вирішення спорів як частину реформ правосуддя. І що важливо — це вже не просто внутрішній порядок денний, а частина євроінтеграційних зобов’язань України у межах переговорного процесу з ЄС", - підкреслила вона.

Крім того, Оксана Цимбрівська, а також Майя Цвітан Грубішин, керівниця компоненту "Підтримка процесу євроінтеграції у секторі юстиції" Проєкту ЄС "Право-Justice", виступили модераторками панелей "Від бачення до втілення: медіація у національних реформах і глобальних стратегіях" та "Дорога до порозуміння: роль діалогу і медіації у часи міграційних криз" відповідно.

Натомість Луїза Романадзе, президентка Української академії медіації, керівниця Проєкту ЄС "CONSENT", розповіла про значення Форуму.

"Цей форум - це простір, що гуртує довкола себе всіх, хто формує правову та соціальну системи країни, - від суддів і адвокатів до представників соціальної сфери, вчителів, науковців, представників влади, міжнародних партнерів та медіаторів. За роки свого існування він став важливою платформою, що дозволяє підсумувати ключові події, підсвітити досягнення, окреслити майбутні плани та напрямки розвитку", - зазначила Луїза Романадзе.

За її словами, навіть попри складні періоди - пандемію та повномасштабне вторгнення - форум не втратив своєї сили, а навпаки - стає ще більш потужним і ще більш масштабується. Цього року він вже об'єднав понад 3000 учасників з майже 100 країн світу.

Роман Бабій, народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, наголосив, що нині на порядку денному - створення Міжвідомчої ради з питань розвитку альтернативних способів вирішення спорів - координаційного органу при Кабміні - до складу якого мають увійти представники різних гілок влади та інституцій ADR. На його думку, цей орган дозволить системніше підходити до розвитку і популяризації альтернативних способів вирішення спорів.

"Медіація - це ще один шлях для захисту прав. Вона не замінює суди, але може стати ефективним інструментом у ситуаціях, коли важливо зберегти стосунки, уникнути ескалації конфлікту та знайти рішення спільними зусиллями. Для держави розвиток цієї сфери - це також можливість зменшити навантаження на судову систему та забезпечити громадянам, бізнесу доступ до вирішення спорів у різних життєвих ситуаціях не лише у судах", - підкреслив Роман Бабій.

Ритіс Йокубаускас, колишній Генеральний секретар Асоціації адвокатів Литви, нині заступник міністра юстиції, розповів про досвід медіації у Литві, починаючи з 2005 року. За його словами, там медіація є обов'язковою у сімейних спорах, а також у будь-якій цивільній справі на розсуд судді.

"Зараз ми вже почали запровадження медіації у адміністративних справах… Особливо в досудових процедурах, коли застосовується медіація, ми також бачимо, що приблизно 50 відсотків справ завершуються мирним врегулюванням, що, на мою думку, є дуже гарною цифрою. Тож тепер, окрім запровадження медіації у цивільних та адміністративних справах, у нас вже є в планах чинного уряду запровадження медіації у кримінальних справах", - сказав він.

Водночас Олена Білоконь, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді, заявила, що Верховний Суд має чітке бачення про необхідність розвитку медіації в контексті забезпечення доступу до правосуддя, підвищення інвестиційної привабливості України і зняття соціальної напруги в суспільстві.

"Для судової системи застосування процедури медіації має очевидні переваги: медіація може сприяти зменшенню навантаження на судову систему, позбавляючи її низки справ, пов’язаних як зі спором, так і з примусовим виконанням судового рішення. Водночас судді цінують те, що учасники конфлікту можуть використати властивий медіації гуманістичний підхід у вирішенні спорів та зробити свій внесок у розбудову замиреного суспільства", - сказала вона.

Також вона підкреслила, що Верховний Суд активно сприяє популяризації медіації в Україні. Наприклад, на вебпорталі судової влади України інтегровано спеціальний розділ для громадян з питань медіації.

"На сьогодні в будь-якому суді України, на сайті та з друкованих матеріалів громадяни України мають можливість отримати інформацію про медіацію, її співвідношення із судовим розглядом та варіанти пошуку медіаторів", - підкреслила суддя.

Далі Рімантас Сімайтіс, експерт з медіації Європейської комісії з ефективності правосуддя (CEPEJ, Литва), представив ключові рекомендації Європейського довідника з медіації (2019) щодо удосконалення законодавчої бази у сфері медіації. Він акцентував на важливості збору та узагальнення статистичних даних про медіацію - як від індивідуальних медіаторів і провайдерів, так і від судів та інших механізмів - із дотриманням принципу конфіденційності.

Крім того, експерт поділився базовими ключовими показниками ефективності (KPI), які дозволяють об’єктивно оцінювати розвиток медіації на національному рівні. Ознайомитися з документом можна за посиланням.

Олександр Банчук, заступник міністерки юстиції України, також наголосив, що потенціал медіації в Україні до кінця не розкритий. За його словами, в контексті повноцінного запуску закону про медіацію юридичних процедурних проблем фахівці з моніторингу Мін’юсту не знаходять.

Зауважимо, що у межах IX Міжнародного Форуму "Медіація і право" учасники з різних куточків України та світу мали можливість долучитися до численних панельних дискусій, воркшопів та інших подій, присвячених актуальним темам.