Практичні аспекти переслідування і покарання за воєнні злочини РФ – були головною темою другого дня Львівської міжнародної конференції United for Justice

Масштаби воєнних злочинів росіян в Україні безпрецедентні, але головний виклик для міжнародного правосуддя – брак на міжнародному рівні ефективних правових механізмів та інститутів, які могли б не тільки дати оцінку злочинам путінської Росії, але й забезпечили справедливе покарання винних.

На цьому наголошували учасники дискусій другого дня конференції United for Justice, погоджуючись, що відновлення справедливості вимагає прискорити пошуки рішень, які б зняли наявні зараз міжнародно-правові обмеження для адекватного переслідування злочинів росіян.

Проєкт ЄС “Право-Justice” від початку широкомасштабної російської агресії в Україні надає Офісу Генерального прокурора всебічну технічну та консультативну підтримку в організації та проведенні розслідування воєнних злочинів. На Львівській конференції Проєкт координував роботу дискусійної панелі, на якій обговорювалося навмисне руйнування російськими військовими критично важливої цивільної інфраструктури України як засіб знищення цивільного населення.

Головний міжнародний експерт Проєкту ЄС “Право-Justice”, керівник компоненту Політика та координація у секторі юстиції Ерік Сванідзе наголосив:

“Масовані атаки на енергетичну та суміжну з нею критичну інфраструктуру - ясно вказують на безпрецедентні за масштабами, жорстокістю і наслідками злочини проти України. На це має бути правова відповідь. Потрібні інноваційні підходи до збирання, систематизації та аналізу доказів, потрібен розвиток норм міжнародного гуманітарного права, їхня адаптація в тому, що стосується конкретно встановлення наміру, мотивів, цілей, якими керуються у своїх діях військове командування та керівництво Росії”.

Об’єкти енергетичної інфраструктури України від початку активної фази війни стали цілями для російських атак, а з жовтня 2022 року агресор взяв курс на повне знищення української енергетики. Близько 50 % енергетичної інфраструктури постраждали від обстрілів - розповів міністр енергетики України Герман Галущенко.

“Це цивільна інфраструктура. І її свідоме знищення - серйозний воєнний злочин. Міжнародне гуманітарне право, Женевські конвенції та Додаткові протоколи чітко забороняють напади на цивільні об'єкти, такі як електростанції та електричні мережі, - наголосив міністр.- Швидкі і нестандартні рішення, допомога міжнародних партнерів та героїчна робота українських енергетиків дозволили Україні виграти битву на енергетичному фронті проти росії цієї зими. Водночас, за свої злочини агресор має бути суворо покараний”.

Герман Галущенко також додав, що найбільша в Європі Запорізька АЕС досі залишається під контролем російських окупантів, які фактично перетворили її на знаряддя ядерного терору.

Перший заступник Генерального прокурора України Олексій Хоменко зауважив, що агресор навмисне розпочав масовані атаки на енергетичну інфраструктуру саме у жовтні. Це, сказав він, переконливо свідчить, що планом росіян було вивести з ладу українську енергетику саме перед початком зимових холодів. І розрахунок був на те, щоб спричинити масові страждання цивільного населення. Цілями ракетних ударів, підкреслив Олексій Хоменко, були також гідротехнічні об’єкти:

“Це було найбільш небезпечним. Ви добре знаєте, що удар по одному з таких об’єктів у Дніпропетровській області призвів до підняття рівня води у річці Інгулець на два метри, і була реальна загроза життям 200 тисяч мешканців Кривого Рогу. Такий же удар по Київському водосховищу поставив би під загрозу життя половини мільйону мешканців Києва. Ворог дуже добре знає, що він робить, для чого, і які можуть бути наслідки його дій. Цього не сталося лише завдяки зусиллям української протиповітряної оборони”.

Експерт Проєкту ЄС “Право-Justice” Ерік Сванідзе додав, що в росіян вдалися менше 20% їхніх ракетних та дронових атак, і це теж свідчить про справжні наміри агресора:

“Народ України пережив цю зиму і продовжує існувати не тому що в агресора пробудилось милосердя. Справжні наміри та кримінальні цілі провалилися, бо зіткнулися з опором, військовою відповіддю ЗСУ - і це теж підтверджує реальні наміри росіян та реальні обсяги цих намірів”.

В Україні на сьогодні відкрито понад 71 тисячу кримінальних проваджень за фактами воєнних злочинів. Основний обсяг роботи зі збирання доказів і розслідування веде Офіс Генерального прокурора. Перший заступник Генпрокурора Олексій Хоменко представив на конференції приклади роботи його колег та підходи, які застосовує Офіс Генпрокурора саме у розслідуванні злочинів російських військових.

“Хочу сказати, що я тут присутній не тільки як прокурор. Я також є співочільником Міжвідомчої робочої групи, сформованої Офісом Генерального прокурора. Ця група складається в тому числі й з офіцерів Збройних сил України, які є експертами з озброєнь, які використовує агресор – від крилатих ракет до дронів. Їхня експертиза допомагає фіксувати саме характер використання цих озброєнь... Після втечі окупантів з Київщини, Чернігівської, Сумської, Харківської областей, стратегія росіян – бити саме по цивільних об’єктах – не викликає жодних сумнівів”, - сказав Олексій Хоменко.

Він додав: “За допомогою наших експертів ми можемо точно ідентифікувати російських воєнних злочинців. І ми фокусуємося не тільки на командирах тактичного рівня, а виявляємо конкретних осіб у вищому командному складі, це рівень генералів, тих, хто віддає накази про завдання ударів”.

Керівник Гаазького офісу Міжнародної організації з розвитку права Фабрісіо Гварілья у своїй промові спирався на свій особистий досвід роботи в Міжнародному кримінальному суді. Він застеріг, що проблеми, з якими міжнародна спільнота може зіткнутися у питанні покарання винних у воєнних злочинах в Україні – є досить типовими. Критично важливою, на його переконання, є якість роботи слідчих груп.

“Такі злочини дуже непросто доводити у суді. Існує маса правових нюансів, технічних деталей, елементів доказу – як от природа і призначення ураженої цілі, намір і мотиви тих, хто завдав удар, спосіб, у який це було зроблено, військова цінність ураженої цілі. Це завжди складні питання, на які дуже часто не буває однозначної ясної відповіді. Це надзвичайно ускладнює роботу суддів, а відтак, і створює проблеми для власне покарання воєнних злочинців”, - зауважив Фабрісіо Гварілья.

Другий день роботи Львівської конференції завершився важливим практичним результатом. Генеральні прокурори країн-членів спільної слідчої групи (JIT) підписали додаток до Угоди про створення JIT щодо початку роботи Міжнародного центру з розслідування злочинів агресії.

“Ми відчуваємо підтримку та згуртованість наших міжнародних партнерів задля нашої головної цілі – притягнення до відповідальності агресора. Відкриття міжнародного центру у Гаазі - ще один юридичний крок для цього”, - наголосив Генеральний прокурор України Андрій Костін.

Як заявив Генпрокурор України, є надія, що центр розпочне роботу вже влітку. В ньому працюватимуть прокурори та слідчі країн-учасниць JIT, розглядається також можливість залучення прокурорів з інших країн. У майбутньому до роботи Міжнародного центру можуть бути залучені експерти. Штаб-квартира центру розміститься у Гаазі на базі європейського агенства Євроюст, яке зі свого боку пообіцяло надати широку технічну допомогу в його функціонуванні.