Повноцінне впровадження ЄСІТС в Україні — питання не одного року, — експерт з електронного правосуддя

«Ми б рекомендували продовжувати подавати позови через «Електронний суд», проте поки що дублюючи їх у паперовій формі», — порадила експерт проекту ЄС «Право-Justice».

Ключовим етапом судової реформи мало стати впровадження електронного суду, який повинен спростити більшість процесів, мінімізувати ризики втручання і зловживань. Для цього з 1 березня 2019 року в усіх судах України повинна була повноцінно запрацювати Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЕСІТС). Проте наразі лише у деяких судах працюють певні модулі, а електронні позови приймають неохоче або й не приймають взагалі.

Про те, чого чекати у сфері впровадження ЄСІТС у майбутньому і коли ми все ж таки зможемо побачити повноцінну роботу системи, «Судово-юридична газета» поспілкувалася з головним національним експертом з електронного правосуддя Проекту ЄС «Право-Justice» Поліною Казакевич.

На якій стадії зараз знаходиться впровадження ЄСІТС в активну, повноцінну роботу?

У зв’язку з тим, що в Україні наступний рік оголошено роком тотальної цифровізації, а керівництвом держави задекларовано, що після 2020 року держава має бути повністю у смартфоні, вбачається, що повноцінний запуск ЄСІТС може бути прискорено.

Разом з тим, слід усвідомлювати, що побудова будь-якої інформаційної системи, а тим паче такої комплексної системи, як ЄСІТС, — це питання надзвичайно складне, стратегічне, яке потребує чіткого плану дій та розподілу функцій між всіма дотичними учасниками процесу. Як відомо, наприкінці 2017 року набули чинності зміни до процесуального законодавства, за яким система ЄСІТС мала б почати функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади відповідного оголошення. У зв’язку з такою публікацією 1 грудня 2018 року початок дослідної експлуатації системи передбачався на 1 березня 2019 року. Разом з тим, наказом ДСА 22.12.2018 року запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС у 18 пілотних судах.

У свою чергу, рішенням Вищої ради правосуддя 28 лютого 2019 року Державній судовій адміністрації повернуто проект Положення про ЄСІТС на доопрацювання та запропоновано відкликати оголошення. Таким чином, 1 березня 2019 року в газеті «Голос України» опубліковано повідомлення про відкликання оголошення, опублікованого 1 грудня 2018 року. Рішенням ВРП 10 травня 2018 року утворено постійну міжвідомчу комісію з питань ЄСІТС, а 6 березня 2019 року з метою ґрунтовного доопрацювання проекту Положення про систему створено відповідну робочу групу.

Першу технічну оцінку стану готовності ЄСІТС на запит ВРП експерти нашого Проекту здійснили у квітні 2019 року. Після проведення такого аналізу стало зрозумілим, що є запит на більш ґрунтовну та системну роботу. Оцінити стан готовності такої масштабної інформаційної системи, як ЄСІТС, є не легким та не швидким завданням. Для цього потрібна кропітка робота як зі сторони фокус-груп, користувачів системи, так і фахівців з інформаційних технологій, ІТ-спеціалістів.

Зараз група міжнародних та національних експертів нашого Проекту готує стратегію розробки ЄСІТС.

Якщо більш детально, чого саме стосуватиметься розроблювана стратегія? Що нового ми там можемо побачити?

Стратегію буде презентовано для органів судової влади на початку листопада. Це будуть своєрідні керівні принципи та відповідний план заходів з розробки оптимальної для нашої країни системи. Змістовний, комплексний документ, який міститиме основні принципи поетапного впровадження ЄСІТС, а також оцінки стану системи на сьогоднішній день. Разом з тим, давайте дочекаємося самого документу, робота над яким ще триває.

Тут хотілося б зазначити, що такий аналіз неможливо було б здійснити без максимального сприяння та готовності до співпраці зі сторони ВРП, ДСА, Ради суддів та керівництва ДП «Інформаційні судові системи».

З якими проблемами при впровадженні ЄСІТС Ви зіткнулися як експерт? Як вже зазначала, побудова будь-якої інформаційної системи потребує чіткого плану дій, розподілу функцій між залученими до процесу учасниками, та багато інших складових має бути враховано. В Україні це завдання виконувалося фрагментарно, із дедлайном «на вчора», тому, на нашу думку, на цьому шляху і виникає ряд проблем. Не можна оминати увагою той факт, що Україна — це велика країна з усіма похідними від цього моментами, такими як розмір держави, кількості громадян тощо.

Якщо казати про судову систему як таку, то ми маємо достатньо розгалужену мережу органів у системі судоустрою, які тією чи іншою мірою опікуються питаннями організаційно-методичного характеру. Це згадані мною ВРП, ДСА, Вища кваліфікаційна комісія суддів, Національна школа суддів та, нарешті, Рада суддів, яка є колегіальним та вищим органом суддівського самоврядування. Так, багато що залежить від злагодженої взаємодії між всіма цими інституціями. Не виключенням є і побудова ЄСІСТ, задля розбудови якої необхідна оперативна та ефективна співпраця. Важливою складовою є комунікація з представниками правової спільноти, зокрема адвокатами.

Чи є на сьогодні дедлайн проекту, коли ми зможемо побачити стовідсоткову роботу ЄСІТС?

Тут хотілося б зауважити, що не слід ототожнювати поняття «Електронний суд» з ЄСІТС. Насправді, «Електронний суд» є лише одним з модулів однієї із підсистем ЄСІТС, а саме підсистеми електронного діловодства, та безпосередньо має забезпечувати обмін електронними документами між судами та учасниками судового процесу.

Сама ж по собі система наразі має складатися із п’ятьох взаємопов’язаних підсистем, а більшість з них складається з ряду модулів. Так, підсистемами ЄСІТС є і єдиний контакт-центр судової влади України, і комплексна система захисту інформації.

Важливим модулем ЄСІТС є автоматизована взаємодія з іншими автоматизованими системами. Тут якраз багато чого залежить від ефективного налагодження процесів сумісності (interoperability) з іншими інформаційними системами та базами даних. Переважно, це питання потребує фахової співпраці з Генеральною прокуратурою, Міністерством внутрішніх справ, органами «антикорупційної інфраструктури» та Міністерством юстиції, яке є держателем біля 20 державних та єдиних реєстрів в Україні. Є питання сумісності з реєстрами засуджених, арбітражних керуючих, приватних виконавців та інші.

Крім того, враховуючи інтенсивність процесів реформування судової системи, зокрема в частині формування суддівського корпусу, надзвичайно важливим є належне функціонування модулю «Управління персоналом, фінансовим та бухгалтерським обліком», який охоплює такий інститут, як суддівське досьє та досьє кандидата на посаду судді. Наскільки відомо, відповідальна за це Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводила цю роботу власними зусиллями.

Всі ці та цілий ряд інших питань є об’єктивно складними, комплексними, потрібен час на їх опрацювання та вирішення. Тому сказати, коли саме повноцінно запрацює ЄСІТС, зараз просто неможливо. Крім того, слід не забувати, що інформаційна система може вдосконалюватися у відповідності до потреб, запитів користувачів, змін процедур.

Так, за оцінками наших міжнародних експертів, які мають досвід побудови інформаційних систем більше ніж у 10 країнах світу, поетапна побудова ЄСІСТ може тривати до п'яти років, при цьому цей процес має бути організовано та сплановано належним чином. Плани щодо повноцінного впровадження ЄСІТС у найближчі місяці, та й навіть рік — наразі є нереальними.

Як наразі працюють суди, де вже було впроваджено певні модулі системи? Чи скрізь можна подавати документи в електронному вигляді?

Є суди, які наразі відмовляються приймати позови в електронному форматі. З однієї сторони, це зрозуміло, адже запуск системи мав відбутися відповідно до законодавства. З іншої сторони, багато судів все ж таки вже приймають такі позови.

Враховуючи задекларовані керівництвом країни наміри з цифровізації державних послуг, це видається цілком правильним.

Крім того, не треба оминати увагою той факт, що вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, про що зазначено в наказі ДСА України 22 грудня 2018 року. Про це ж нещодавно заявила колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши адміністративну справу за позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії (Постанова Верховного Суду від 10 вересня 2019 року). Ми б рекомендували все ж таки подавати документи в електронному вигляді, проте поки що дублюючи їх у паперовій формі.

Яких ще інновацій чекати під час впровадження системи ЄСІТС?

Насправді, багато роботи та основні засади функціонування системи вже закладено. Очевидно, що попереду багато невирішених питань, які мають обговорюватися як під час загальних дискусій, так і у вузькому фахову колі. Разом з тим, не слід нівелювати досвід наших європейських колег та витрачати час на створення велосипеда.

Звичайно, розвиток будь-якого інституту у кожній державі унікальний, має свої особливості, разом з тим, є і універсальні рецепти, поради, до яких є сенс прислухатися та застосувати в Україні.

Нагадаю, що, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ЄСІТС функціонує (наразі скоріш — має функціонувати) у судах, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів, Державній судовій адміністрації, їх органах та підрозділах, що забезпечує ведення електронного діловодства, в тому числі рух електронних документів у межах відповідних органів та установ між ними, централізоване зберігання процесуальних та інших документів та інформації в єдиній базі даних, обмін документами та інформацією в електронній формі між судами, іншими органами системи правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу тощо.

Саме коли органи у системі судоустрою та всі сторони процесу зможуть оперативно та ефективно виконувати свої повноваження та реалізовувати права, використовуючи можливості ЄСІТС, тоді можна бути говорити про повноцінну роботу системи.