Проєкт ЄС "Право-Justice" провів онлайн-круглий стіл щодо раннього виявлення неплатоспроможності
29 серпня Проєкт ЄС "Право-Justice" провів онлайн-круглий стіл на тему "Інструменти раннього виявлення неплатоспроможності: національний досвід та закордонні практики". Учасниками заходу стали народні депутати, представники Міністерства юстиції України, Аудиторської палати України, INSOL Europe, польського Інституту права неплатоспроможності та реструктуризації, спільноти арбітражних керуючих та банківської сфери.
Метою проведення круглого столу стало вивчення досвіду європейських партнерів щодо імплементації у національне законодавство основних принципів Директиви ЄС 2019/1023 від 20 червня 2019 року про засади превентивної реструктуризації, передусім застосування інструментів раннього виявлення неплатоспроможності.
"Як показує аналіз, досудова санація, яка наразі існує в Україні, зазвичай застосовується на занадто пізній стадії, коли підприємство вже знаходиться у кризовій ситуації. Під час круглого столу ми хотіли б прояснити, що насправді є раннім виявленням неплатоспроможності, якими інструментами досягається та як працює у різних країнах. Досвід держав-членів ЄС, які застосовують Директиву по превентивній реструктуризації, свідчить, що немає уніфікованого механізму, єдиного підходу - все залежить від практики, національного законодавства щодо неплатоспроможності", - сказала під час вітального слова Ірина Жаронкіна, керівниця компонента "Захист прав власності та виконання судових рішень" Проєкту ЄС "Право-Justice".
Про важливість підготовки законопроєкту щодо превентивної реструктуризації як умови виконання меморандуму між Україною і ЄС про надання макрофінансової підтримки висловився Олексій Мовчан, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.
"Сподіваюсь, що наша сьогоднішня зустріч матиме практичні напрацювання, які ми зафіксуємо і вони ляжуть в основу відповідного законопроєкту. Результатом нашої спільної роботи має бути дієвий закон", — відзначив Олексій Мовчан.
Джорджіо Корно, заступник Президента INSOL Europe розповів учасникам заходу про впровадження ст. 3 Директиви 2019/1023 в Італії. За його словами, новий закон Італії про реструктуризацію та неплатоспроможність визначає певні зобов’язання до внутрішніх аудиторів, банківських та фінансових установ щодо повідомлення відповідних підприємців про актуальні факти, які сигналізують, що компанії наблизились до критичної фінансової ситуації.
"Закон передбачає можливість контактувати з торгово-промисловою палатою та залучати її як посередника у переговорах щодо альтернативи неплатоспроможності", - розповів Джорджіо Корно. Також спікер уточнив, що ще одним законодавчим актом в Італії затверджено безпосередньо механізм проведення кризових переговорів.
"Процедура кризових переговорів означає, що можуть бути нові угоди, мораторії або доступ до заходів та регулювання у рамках банкрутства", - сказав Джорджіо Корно і відзначив, що закон міг би бути більш ефективним, аніж є зараз, якби італійські підприємці швидше реагували на фінансову кризу. Він навів статистику: з 767 заяв на проведення кризових переговорів лише 39 увінчались підписанням угоди з експертом та відповідними кредиторами.
"Коли боржники бачать, що у них фінансові проблеми, то мають реагувати швидко. Це і є метою Директиви ЄС", - резюмував Джорджіо Корно.
Фабріціо Фрабоні, колишній провідний спеціаліст фінансового сектору Світового банку під час свого виступу наголосив, що Директива - рамковий документ, який дає загальні вимоги та рекомендації, а кожна країна може вибудувати систему на власний розсуд, пропонувати ті інструменти раннього виявлення, які є доцільними саме в її правовому контексті. І якщо говорити про країни ЄС, то існує цілий калейдоскоп систем раннього оповіщення про знаходження суб’єкта господарювання у кризовій ситуації. Глобально ці системи діляться на два види: вхідну (найрозповсюдженішу) та вихідну.
"Вхідна - коли підприємець розуміє, що перебуває у скрутній ситуації й звертається за допомогою до публічного чи приватного органу, який може надати певну підтримку такому суб’єкту господарювання. Для цього діє ціла мережа консультантів, які допомагають на безоплатній чи платній основі", - розповів Фабріціо Фрабоні. Найбільше такий підхід практикують у Нідерландах та Німеччині, а також деяких регіонах Італії.
Пан Фрабоні підкреслив, що у процедурах превентивної реструктуризації надзвичайно важливим аспектом є питання конфіденційності суб’єкта господарювання щодо раннього виявлення неплатоспроможності, а також наявність достовірних даних про його фінансовий стан. До речі, як зазначив Фабріціо Фрабоні, обробка таких даних може здійснюватися і за допомогою ШІ.
"В Україні достатньо даних, які можна було б обробляти для виявлення потенційних підприємств щодо їх неплатоспроможності", - відзначив експерт.
Анна Грицай, керівниця Інституту права неплатоспроможності та реструктуризації (Польща), поділилась досвідом своєї країни в імплементації Директиви та зокрема щодо запровадження інструментів раннього виявлення неплатоспроможності.
"У Польщі запровадження Директиви відбувалось із залученням двох державних органів - Міністерства юстиції та Міністерства технології та економіки. Останнє опікувалося виключно імплементацією статті 3 документу, - розповіла Анна Грицай. - Велику роль відігравала Ernst&Young Company, її було відібрано Європейською комісією як зовнішнього радника".
Про програму раннього виявлення неплатоспроможності у Польщі більш докладно розповів Бартош Сєраковски, заступник керівника польського Інституту права неплатоспроможності та реструктуризації.
"Програма була організована двома організаціями: Фундацією сімейного бізнесу (приватна установа) та Польським агентством для розвитку підприємництва. Її основна мета - допомогти підприємцям, які зіштовхуються з фінансовими труднощами, а також зменшити ризик банкрутства. Все максимально конфіденційно. Підприємці, які мали проблеми, могли анонімно звернутися та отримати допомогу", - каже Бартош Сєраковски. Він повідомив, що Фундація протягом 2017-2019 рр. підготувала тренінги для 120 менторів, які потім працювали безоплатно та ділилися власним досвідом.
"За допомогою звернулися майже 1000 підприємців і 300 отримали її. Через менторів вони підготували план реструктуризації та змогли уникнути офіційної процедури банкрутства", - сказав Бартош Сєраковски. (Більше про раннє виявлення неплатоспроможності в польському контексті можна прочитати тут).
На надзвичайній актуальності теми круглого столу у своєму виступі наголосив Владислав Філатов, директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України. За його словами, досудова санація в Україні майже не застосовується. Однією з причин є необізнаність ринку з процедурами досудової санації.
"Кредитори та боржники не завжди можуть знайти порозуміння щодо вирішення проблеми", - зазначив Владислав Філатов. Водночас він озвучив надію, що Мін’юст якнайшвидше зможе прийняти відповідні нормативні зміни, щоб зробити процедуру досудової реструктуризації зрозумілою, прозорою та дієвою.
На ризики недобросовісності при застосуванні інструментів раннього виявлення неплатоспроможності звернув увагу В'ячеслав Пєсков, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
"Нам потрібно розвивати процедуру досудової санації, запозичаючи кращі європейські практики. Водночас ми хвилюємось, щоб процедура превентивної реструктуризації не використовувалася недобросовісними суб’єктами господарювання для відстрочення процедури банкрутства або процедур різного виду відповідальності", - сказав В'ячеслав Пєсков.
Денис Грищенко, керівник підкомітету НАБУ з питань правового забезпечення діяльності банків та захисту прав кредиторів, звернув увагу на питання досягнення домовленості між кредиторами при застосуванні процедур превентивної реструктуризації.
"Необхідні дієві інструменти, щоб посадити за один стіл кредиторів і надати їм можливість домовитися", - відмітив Денис Грищенко. Також він звернув увагу, що необхідно врегулювати питання щодо правдивості фінансової та публічної звітності суб’єктів господарювання.
Олена Баришнікова, членкиня Ради Аудиторської палати України відзначила, що аудитори могли б зробити великий вклад у процедури превентивної реструктуризації.
"Ми залюбки б долучилися до розвитку екосистеми, яка би не просто виявляла банкрутство на ранній стадії, а запобігала б створенню такої ситуації. Йдеться і про забезпечення якісної фінансової інформації, і про належним чином верифіковану аудитором фінансову звітність, і про впровадження системного підходу до підвищення професійної кваліфікації фінансових менеджерів", - заявила Олена Баришнікова.
Олександр Бондарчук, голова Національної асоціації арбітражних керуючих, зауважив, що при імплементації інструментів раннього виявлення неплатоспроможності маємо враховувати стан економічних відносин в країні.
"Чим більший тиск держави на бізнес, тим більш спотвореною буде фінансова звітність суб’єктів господарювання, що унеможливить об’єктивно та оперативно виявити ознаки неплатоспроможності", - сказав Олександр Бондарчук.