Представники суддівського корпусу, прокуратури та громадського сектору обговорили впровадження комплексної системи підтримки потерпілих та свідків воєнних злочинів в Україні

9 липня відбувся круглий стіл на тему "Впровадження комплексної системи підтримки потерпілих та свідків воєнних злочинів в Україні", організований Проєктом ЄС "Право-Justice" разом з Офісом Генерального прокурора та Державною судовою адміністрацією України. Участь у фаховому обговоренні щодо напрацювання конкретних кроків взяли представники органів державної влади та громадського сектору, суддівського корпусу, експерти проєктів міжнародної технічної допомоги.

Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice", підкреслила, що впровадження комплексної системи підтримки потерпілих та свідків воєнних злочинів є одним із ключових елементів для успішного розгляду справ про воєнні злочини. Вона передбачає забезпечення належного підходу до потерпілих та свідків, скоординованої та злагодженої співпраці зі сторони державних органів, а також спроможність системи справлятися з реальним обсягом справ.

Проєкт ЄС "Право-Justice" підтримував зусилля Генпрокуратури в цьому напрямку від самого початку, зокрема під час створення та введення в дію Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків.

"Це передбачало як експертну, так і технічну підтримку на етапі відбору персоналу, запуску Центру. На сьогодні у планах підтримка відкриття філій Центру в регіонах Сходу України, а також оптимізація законодавчої бази з метою посилення захисту прав потерпілих і свідків", - розповіла вона.

Вікторія Літвінова, заступниця Генерального прокурора, заявила, що робота з потерпілими та свідками потребує комплексного підходу із застосуванням кращих міжнародних практик. За її словами, одне з ключових завдань Офісу Генпрокурора полягає у сприянні активній участі потерпілих та свідків у досудовому розслідуванні та у судовому засіданні, адже вони є надійним джерелом доказів.

"У подальшому це дасть нам можливість відновити справедливість та забезпечити правосуддя", - підкреслила вона.

Літвінова нагадала, що минулого року команда ОГП розробила та затвердила механізм підтримки потерпілих та свідків воєнних та інших міжнародних злочинів. Для реалізації зазначеного механізму ОГП утворив Координаційний центр підтримки потерпілих та свідків, який нині працює з майже 1000 осіб.

"Розбудова напрямку комплексної роботи з потерпілими та свідками воєнних злочинів буде і надалі пріоритетом у нашій роботі, а також судової гілки влади. Нас чекають багато років спільних зусиль задля належного судового розгляду проваджень щодо воєнних злочинів та забезпечення справедливості для їх учасників", - запевнила заступниця генпрокурора.

Зі свого боку, Вероніка Плотнікова, керівниця Координаційного центру допомоги потерпілим і свідкам, розповіла про поточну діяльність Центру та плани на найближче майбутнє. Також вона повідомила про те, що днями Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини було представлено Концепцію підтримки постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. "Презентовані напрацювання стануть у нагоді і у нашій подальшій роботі", - підкреслила керівниця Центру.

Ольга Булка, заступниця голови Державної судової адміністрації України, зазначила, що повномасштабна агресія РФ проти України вплинула і на доступ до правосуддя. Разом з тим, це стало і поштовхом для зміни підходів до функціонування системи, зокрема у судах запровадили спеціальні сервіси для осіб, які потребують особливої уваги.

"Щоденно зростає кількість вразливого населення - внутрішньо переміщені особи, потерпілі та свідки воєнних злочинів, ветерани, військові та інші особи. Всі вони потребують особливої уваги. Саме тому впровадження комплексної системи підтримки потерпілих та свідків воєнних злочинів є на сьогодні надзвичайно важливим та актуальним", - підкреслила вона.

Ольга Булка розповіла, що підтримка вразливих користувачів судових послуг вже реалізується у межах Ініціативи "Модельні суди": створюються волонтерські служби, працівники судів проходять спеціальне навчання з питань підтримки потерпілих та свідків воєнних злочинів, діляться своїм досвідом з закордонними колегами тощо.

Клеменс Мюллер, експерт з питань верховенства права Представництва ЄС в Україні, розповів, що українська влада успішно розслідує перші випадки міжнародних злочинів, скоєних на території України. При цьому, Офіс Генпрокурора проголосив підхід, орієнтований на потерпілого, у кримінальному провадженні як один із пріоритетів, тому Україна вже долучилася до підтримки потерпілих та свідків воєнних злочинів відповідно до стандартів ЄС. Разом з тим, за його словами, їхнє застосування потребує законодавчих змін, зокрема у сфері компенсації за насальницькі злочини та запобігання вторинній та повторній віктимізації .

"Безумовно, ЄС разом з Україною розглядатиме це питання під час переговорного процесу про вступ України до ЄС та гармонізації українського національного законодавства з acquis ЄС", - підкреслив він.

Клеменс Мюллер наголосив, що допомога постраждалим і свідкам виходить за межі законодавства і вимагає участі кожного. Саме тому Україні потрібно забезпечити комплексний підхід для того, щоб усі потерпілі та свідки мали доступ до правосуддя, і ЄС готове максимально сприяти цьому процесу.

Своєю чергою, Анна Адамська-Галлант, міжнародна експертка з питань судової реформи Проєкту ЄС "Право-Justice", розповіла про кращі міжнародні практики та рекомендації щодо підтримки потерпілих і свідків воєнних злочинів. Вони грунтуються на позитивних зобов'язаннях за Європейською конвенцією з прав людини, зокрема ст. 2, ст. 3 та ст. 8. Серед них можна виділити:

• розробку та впровадження індивідуальних послуг на основі оцінки індивідуальних потреб;
• створення системи компенсації та відшкодування жертвам злочинів;
• безперервне навчання для персоналу, а також для інших працівників правосуддя, які працюють з жертвами та свідками;
• створення системи для надання чіткої, своєчасної та доступної інформації жертвам і свідкам про їхні права та доступні їм послуги тощо.

Водночас національна експертка Проєкту ЄС "Право-Justice" Тетяна Анакіна виступила з доповіддю про мінімальні стандарти захисту жертв злочинів за Директивою 2012/29/EU - головного горизонтального інструменту ЄС щодо захисту прав жертв злочинів. Серед основних прав жертв/потерпілих (victims):

• інформаційні права та підтримка від першого контакту та упродовж розгляду справи;
• права у кримінальному провадженні;
• права у контексті забезпечення захисту та врахування особливих потреб жертв злочинів.

За словами Тетяни Анакіної, у ЄС готується проєкт змін Директиви, у якому вперше окремо згадуватимуться жертви міжнародних злочинів.

"Завдяки широкому громадському обговоренню, завдяки залученню представників, зокрема, й України до фахових дискусій, у зв'язку з трагічними подіями, що відбуваються у нашій країні, питання захисту жертв міжнародних злочинів все більше перебуває на порядку денному у ЄС", - сказала вона.

Крім того, експертка повідомила, що зазначена Директива є частиною "передвступного" aquis ЄС. Саме тому у контексті переговорів про вступ, згідно зі Звітом у межах пакета про розширення, законодавство України "має повністю відповідати Директиві ЄС 2012/29/EU про права жертв злочинів…"" .