Відбувся круглий стіл, присвячений обговоренню проєкту змін до процедур суддівської кар'єри

7 листопада Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя спільно з Проєктом ЄС "Право-Justice", Програмою USAID "Справедливість для всіх" та Асоціацією правників України провели круглий стіл на тему: "Майбутнє судової системи: обговорення проєкту змін до процедур суддівської кар'єри". Участь у заході взяли представники ВРП, ВККС, Верховної Ради, Громадської ради доброчесності, судді Верховного Суду, судді Конституційного Суду, а також науковці.

Проєкт Закону №10140 про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри став центральною темою дискусій серед учасників.

Так, голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик зазначив, що вирішення питання удосконалення процедур суддівської кар'єри - це вимога часу та суспільства щодо формування нового високопрофесійного суддівського корпусу.

"Звичайно, метою цих процедур має бути, перш за все, їхня оптимізація, прозорість, зрозумілість як для кандидатів, які будуть приймати участь у цих процедурах, так і для суспільства… Воно має чітко розуміти, що ми працюємо в одному напрямку і у нас одна мета - формування нового високопрофесійного і доброчесного суддівського корпусу", - заявив Григорій Усик.

Разом з тим, він висловив думку, що запропоновані законодавцем підходи щодо процедури добору суддів, що, зокрема, включають психофізіологічне опитування кандидата на посаду судді з застосуванням поліграфа, мають достатньо дискусійний характер.

Голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач звернула увагу, що військова агресія РФ поставила перед Україною нові виклики та ще більше поглибила проблеми, які існували до цього. Зокрема, і забезпечення необхідними кадрами суддівського корпусу.

“Якщо говорити лише про Верховний Суд, то наразі вакантною є 41 посада серед суддів Верховного суду. Це фактично четверта частина від усього його складу. З цього очевидно, що навантаження на тих суддів, які наразі здійснюють свої функції, колосальне. Це, без сумніву, впливає на всі процеси та систему загалом”, - підкреслила Лариса Рогач.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Роман Ігнатов зауважив, що, починаючи з 2019 року, кадровий голод суддівського корпусу набрав ще більших обертів і цей процес, за його словами, продовжується, в тому числі, в умовах повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

"Наслідком цього процесу є підвищення навантаження на діючих суддів, збільшення строків розгляду судових справ та ускладнення доступу громадян до правосуддя. На жаль, це реальність нашого сьогодення. Відтак, вдосконалення чинних нормативних процедур суддівської кар'єри є одним з багатьох кроків, які необхідні, в першу чергу, для досягнення нового рівня якості суддівських кадрів, зміцнення незалежності судової влади та покращення доступу громадян до правосуддя", - наголосив Роман Ігнатов.

Зі свого боку, керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice" в Україні Оксана Цимбрівська додала, що проблема кадрового голоду вже кілька років поспіль є одним з найбільших викликів для сталого та ефективного функціонування судової системи України. За її словами, конкурси на посаду судді в Україні не проводилися вже майже чотири роки. Так, за цей час накопичилося майже дві тисячі вакантних посад, що впливає на навантаження суддів та швидкість розгляду судових справ. Також Оксана Цимбрівська відзначила, що питання удосконалення процедури добору суддів, що є однією з головних вимог Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом.

"Потрібно пам'ятати, що удосконалення процедури добору суддів - одна з вимог Меморандуму між Україною та Європейським Союзом про макрофінансову допомогу в сумі 18 млрд євро. Саме від виконання цієї вимоги залежатиме виділення подальшого траншу розширеної макрофінансової допомоги ЄС", - пояснила керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice" в Україні.

Крім того, Оксана Цимбрівська повідомила, що Проєкт ЄС "Право-Justice" у партнерстві з іншими проектами міжнародно-технічної допомоги, а саме IDLO та Програмою USAID "Справедливість для всіх" вже направили спільний експертний висновок щодо законопроєкту №10140 про внесення змін до Закону "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри на розгляд Комітет Верховної Ради з питань правової політики.

"Варто відзначити, що дана законодавча ініціатива має ряд позитивних тенденцій. Разом з тим, ми розуміємо, що є багато дискусійних моментів. Тому ми й надалі готові до співпраці з Комітетом Верховної Ради з питань правової політики. На мою думку, цей процес тільки розпочався і буде продовжуватися в рамках першого та другого читання", - підсумувала Оксана Цимбрівська.

Заступниця керівника Програми USAID "Справедливість для всіх" Наталія Петрова наголосила, що подібна зустріч - це ще одне підтвердження того, що ми живемо у вільній демократичній країні, де, незважаючи на воєнний час, триває прозорий законодавчий процес з урахуванням максимальної кількості пропозицій щодо змін до законодавства. "Сподіваємося, що ці пропозиції будуть почуті, і ми отримаємо достойний закон, який відповідатиме суспільним інтересам", - підкреслила вона.

За словами Наталії Петрової, дуже важливо, щоб Закон "Про судоустрій та статус суддів" максимально ґрунтувався на принципах верховенства права та дотримання прав людини.

"Звичайно, ми зробили застереження щодо використання поліграфу. Це досить сумнівний метод перевірки, особливо коли він стосується суддів з огляду на їхній статус та гарантії. Ми також висловилися проти залучення ВРП до вказаних спецперевірок, оскільки це функція правоохоронних органів і не відповідає правовій природі вищого органу суддівського врядування", - зауважила заступниця керівника Програми USAID "Справедливість для всіх".

Своєю чергою, Реда Мольєне, екс голова Державної судової адміністрації Литви, міжнародна експертка Проєкту ЄС "Право-Justice", закцентувала на кількох моментах у проєкті змін до процедур суддівської кар'єри.

У пропонованих змінах вона відзначила гармонізацію процедур, зокрема наявний баланс між прозорістю та ефективністю. Адже, за її словами, суддівський голод може бути більшою проблемою, аніж ідеальні процедури добору. "Це однозначно позитивна тенденція, коли процес добору робиться більш узгодженим і ефективним", - наголосила Реда Мольєне.

Разом з тим, екс голова Державної судової адміністрації Литви також зазначила, що використання поліграфу - доволі спірна пропозиція з огляду на застереження щодо надійності його результатів. Реда Мольєне навела приклади, у яких випадках він може використовуватися в інших країнах, зокрема у кримінальному процесі на етапі розслідування або відносно державних службовців, якщо відсутні інші способи підтвердити законність їхніх дій, однак ніхто у світі не застосовує поліграф під час добору суддів.

"Використання поліграфу - це більш ніж спірне питання у питанні добору суддів. Ми маємо зауваження, зокрема, щодо надійності результатів… Країни дуже обережно підходять до використання поліграфу, особливо у сфері найму працівників", - сказала вона, підкресливши, що норму щодо можливості використання поліграфу для перевірки доброчесності необхідно переосмислити.

Озвучені у межах круглого столу пропозиції будуть проаналізовані та використані під час подальшого розгляду законопроєкту.