"Неплатоспроможність фізичних осіб в умовах воєнного стану": Проєкт ЄС "Право-Justice" презентував аналітичний звіт

12 травня Проєкт ЄС "Право-Justice" провів онлайн-круглий стіл: “Неплатоспроможність фізичних осіб в умовах воєнного стану: експертне обговорення та презентація аналітичного звіту”. Презентований звіт було підготовлено за участі експертів Проєкту ЄС "Право-Justice". Учасниками заходу стали представники суддівської гілки влади, Міністерства юстиції України, банківської спільноти, Регіональних рад з питань реформи провосуддя, арбітражні керуючі, науковці.

"Під час сьогоднішнього заходу ми презентуємо результати та рекомендації Звіту, підготовленого експертами Проєкту ЄС "Право-Justice", проаналізуємо наявну судову практику щодо питання неплатоспроможності фізичних осіб, стан законодавства та його застосування", - сказала у вітальному слові Ірина Жаронкіна, керівниця компоненту з питань захисту прав власності та виконання. Вона також відзначила, що у багатьох юрисдикціях ЄС процедура неплатоспроможності фізичних осіб превалює. У країнах ЄС кількість кейсів від фізичних осіб значно перевищує кількість справ по корпоративному банкрутству. В Україні ситуація відрізняється.

Про вплив воєнного стану на платоспроможність населення та особливості правового статусу боржників-фізичних осіб в умовах воєнного стану розповіла Людмила Ніколенко, співавторка Звіту, професорка кафедри господарсько- правових дисциплін та економічної безпеки факультету №4 Донецького державного університету внутрішніх справ.

"Російська військова агресія в Україні суттєво вплинула на платоспроможність населення. Повномасштабне вторгнення призвело до значного зниження економічної активності та збільшення безробіття, що знизило доходи багатьох українців. Також, багато людей були вимушені покинути свої домівки, зупинити бізнес-діяльність через військові дії, що також призвело до зниження їх платоспроможності", - розповіла Людмила Ніколенко. Також під час свого виступу пані Ніколенко зосередилась на окремих питаннях правового статусу трьох категорій боржників-фізичних осіб: внутрішньо переміщених осіб, осіб, які виїхали за кордон та військовослужбовців. Висвітила і окремі питання правового статусу майна боржника в умовах війни. Зокрема, мова йшла про майно боржника, вилучене для військових потреб, майно, яке лишилось на непідконтрольній Україні території, знижене або пошкоджена майно та іноземні активи боржника.

Про проблеми, що виникають під час розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб в умовах воєнного стану розповів Борис Поляков, суддя Північного апеляційного господарського суду.

"Кодекс з питань банкрутства був розрахований на мирне життя. І неможливо використовувати його в умовах воєнного стану", - сказав Борис Поляков. Він зауважив, що проблеми починаються зі встановлення особистості особи, яка має бути присутня на підготовчому засіданні під час відкритті справи про банкрутство. У режимі онлайн складно це зробити. Друге складне питання, за словами Бориса Полякова, призначення кандидатури арбітражного керуючого.

"Неправильно, коли сам боржник надає кандидатури арбітражного керуючого. Це призводить до зловживань з боку обох осіб, оскільки у такому випадку арбітражний керуючий неналежним чином виконує свої обов’язки. Зокрема, неповно перевіряє декларацію боржника. Потім кредитори знаходять ці неточності. І це є підставою для закриття провадження у справі", - сказав Борис Поляков і додав, що раціональніше призначати арбітражних керуючих за допомогою автоматизованої системи. Також він звернув увагу не необхідність законодавчого розповсюдження норм про транскордонне банкрутство на фізичних осіб, а не лише на юридичних.

Олег Михалюк, головний національний експерт Проєкту ЄС "Право-Justice" у своєму виступі торкнувся питання про моральні та етичні аспекти банкрутства фізичних осіб. За його словами, ця проблематика була “піднята” в останніх звітах Світового банку, які стосуються банкрутства фізичних осіб.

"Банкрутство фізичної особи окрім виключно юридичної сторони, має соціокультурні, етичні, моральні, соціологічні, релігійні та психологічні аспекти. Можна виділити наступні складові етичного аспекту в банкрутстві фізичної особи: моральна шкода від процедури банкрутства; можливе шахрайство боржника; стигматизація (відчуття ганьби боржником). Так, легкодоступні процедури банкрутства та можливість для будь-якого боржника почати своє фінансове життя “з чистого аркушу” може бути негативним сигналом до безвідповідальної фінансової поведінки та невиправдного прийняття на себе зобов’язань, які особа не може виконати, формування неадекватного стилю життя", - відзначив Олег Михалюк. За його словами, Світовий банк звертає увагу на проблематику щодо шахрайство боржників у справах про банкрутство. Аналіз процедур банкрутства в різних юрисдикціях свідчить про існування практики коли боржники навмисно викривляють інформацію про свій фінансовий стан, зобов’язання, ведуть себе недоброчесно.

"Україна має вивчати досвід інших юрисдикцій для кращого розуміння того, як як протидіяти випадкам недобросовісної поведінки та можливому шахрайству зі сторони боржників", - сказав Олег Михалюк. На наше переконання, банкрутство фізичної, як можливість “розпочати фінансове життя з чистого аркушу” не повинно використовуватись для недобросовісних цілей. Не менше чутливим, як відзначив експерт Проєкту ЄС "Право-Justice", у процедурах банкрутства фізичних осіб є питання стигматизації тобто ганьби для боржника. Так, банкрутство фізичних осіб, не повинно сприйматись суспільством в негативному світлі.

“Законодавство і судова практика мають розвиватись в такий спосіб, що процедура банкрутства була доступною лише для добросовісних боржників, можливості для шахрайства мають бути мінімізовані, а суспільство не повинно мати стереотипу про те, що банкрутство є шкідливим явищем”, – додав Олег Михалюк.

Про особливості звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб в умовах воєнного стану розповіла Лілія Грабован, суддя Господарського суду Одеської області.

“Проблематику ми починаємо бачити з моменту отримання заяв про відкриття провадження про неплатоспроможність. Готуються заяви, які за змістом схожіна апеляційні та касаційні скарги. Тобто, отримуємо не заяву до суду про відкриття провадження, а відразу текст апеляційної скарги, в якому повідомляється про те, що має робити суду і як він має оцінювати докази, які надає боржник. І всі ці заяви мають абсолютно ідентичний текст, змінюються лише реквізити та особисті дані”, - розповіла Лілія Грабован. Вона також повідомила, як суди оцінюють докази, які боржники додають до заяв про відкриття провадження по справі про неплатоспроможність та які виникають проблеми з подачею таких доказів.

Детально про загальні та специфічні процесуальні особливості розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб в умовах воєнного стану розповіла Ірина Бутирська, координаторка Чернівецької регіональної ради з питань реформи правосуддя Проєкту ЄС "Право-Justice".

"Розгляд справ про неплатоспроможність фізичних осіб у період воєнного стану характеризується водночас як загальними особливостями, які характерні для розгляду судових справ у період воєнного стану, так і специфічними особливостями, які притаманні тільки для справ про неплатоспроможність фізичних осіб. Так, до загальних особливостей розгляду судових справ у період воєнного часу можна віднести: збільшена тривалість судового розгляду; збільшення частки судових справ, які розглядаються у режимі відеоконференції; розширення переліку джерел доказування у справі. До специфічних можна віднести: строки у процедурі банкрутства; заборона виїзду боржника за кордон (у випадку, коли він вже за кордоном); зупинення провадження по справі", - перерахувала Ірина Бутирська.

Анатолій Бутирський, суддя Господарського суду Чернівецької області присвятив свій виступ труднощам, з якими зіштовхуються арбітражні керуючі у справах про неплатоспроможність фізичних осіб в умовах воєнного стану. Основних проблем три. Перша – оплата послуг.

"Фізичні особи – майбутні боржники у справах про неплатоспроможність постійно намагаються уникнути витрат на авансування винагороди арбітражного керуючого, укладаючи з останнім угоду про розстрочення оплати такої винагороди”, - сказав Анатолій Бутирський. Друга проблема – проведення інвентаризації.

"Без проведення інвентаризації активів рух справи є неможливим. Але як провести інвентаризацію майна, якщо особа знаходиться за кордоном? Відповідно, виникає питання, як рухатись далі? – зазначив суддя. – Ускладнює інвентаризацію і факт відсутності документів на майно у боржника, який виїхав із зони ведення бойових дій або майно, яке обліковується за боржником, знаходиться на окупованій території".

Третій проблемний аспект – отримання інформації арбітражним керуючим, коли вони підійшли до цього етапу досить формально або боржник не надає відповідну інформацію. Підсумовуючи проблемні аспекти, окреслені під час презентації Звіту, Ірина Бутирська озвучила пропозиції щодо удосконалення законодавства в сфері неплатоспроможності фізичних осіб та практики його застосування з огляду на реалії воєнного стану.

"Пропонується внесення змін до КУзПБ в частині особливостей застосування процедур банкрутства до окремих категорій фізичних осіб на період дії воєнного стану, зокрема: внутрішньо переміщених осіб; військовослужбовців; осіб, які перебувають за кордоном", - сказала Ірина Бутирська.

Вона деталізувала, що автори Звіту пропонують передбачити пільгові умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність щодо осіб, які проживали на території, де велися або ведуться бойові дії. Мова йде про те, щоб звільнити таку особу від подання доказів, які в неї відсутні у результаті бойових дій. Щодо військовослужбовців пропонується передбачити можливість зупинення провадження у справі про неплатоспроможність такої особи до моменту звільнення її з військової служби. У справах про банкрутство фізичних осіб, які були змушені виїхати за кордон, пропонується на законодавчому рівні закріпити можливість отримання господарським судом інформації від закордонних державних установ інформації щодо доходів та активів фізичної особи, щодо якої в Україні відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.

"Правового врегулювання вимагають питання стосовно знищеного та пошкодженого майна боржника, майна боржника, що знаходиться на непідконтрольній Україні території, майна боржника за кордоном та майна, вилученого для військових потреб", - сказала Ірина Бутирська. Також вона акцентувала необхідність прийняття у другому читанні законопроєкту №7442 про внесення змін до КУзПБ щодо застосування процедур банкрутства у період воєнного часу. Даний документ передбачає: проведення зборів кредиторів в режимі відеоконференції; запровадження інституту запиту арбітражного керуючого; звільнення арбітражного керуючого від дисциплінарної відповідальності за невчинення дій та невиконання обов’язків, передбачених цим Кодексом, якщо їх вчинення та/або невиконання було унеможливлено у зв’язку з веденням бойових дій у районах за місцезнаходженням або місцем проживання чи перебуванням боржника, кредитора, місцезнаходженням майна боржника, місцезнаходженням офісу або місцем проживання чи перебуванням арбітражного керуючого, що зумовлювало існування загроз для життя і здоров’я.

"Щодо пропозицій щодо удосконалення практики застосування законодавства про неплатоспроможність фізичних осіб, то важливим є проведення правопросвітницької роботи, оскільки можна констатувати про необізнаність наших громадян з перевагами та недоліками даними інституту. Також це навчання суддів, арбітражних керуючих та адвокатів, зокрема, постійне підвищення їх кваліфікації як до загальних особливостей здійснення процедур неплатоспроможності щодо фізичних осіб, так і у період воєнного стану", - резюмувала Ірина Бутирська.

У заключному слові Владислав Філатов відзначив актуальність підготовки та презентації Звіту щодо процедур неплатоспроможності фізичних осіб, дискусії щодо застосування даного інституту для його подальшого законодавчого вдосконалення.

Відеозапис презентації Аналітичного звіту.

З текстом Аналітичного звіту можна ознайомитись тут.