У рамках Міжнародного форуму “МЕДІАЦІЯ І ПРАВО” обговорили можливість синергії держави та медіації для повоєнного відновлення України

З 26 по 29 липня проходив VII Міжнародний форум “МЕДІАЦІЯ І ПРАВО”, який організувала Українська академія медіації у рамках Проєкту ЄС "CONSENT" за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice" та Програми USAID “Справедливість для всіх”.

З вітальним словом до учасників форуму - представників українських органів центральної влади, а також членів національної та міжнародної спільноти медіаторів - звернулися, зокрема, менеджер Проєкту ЄС “Право-Justice” Клеман Ют, а також радниця з юридичних питань Програми USAID “Справедливість для всіх” Ірина Зарецька.

Так, Клеман Ют зазначив, що у зв'язку з повномасштабним воєнним вторгненням РФ очікуване впровадження інституту медіації за наслідками імплементації Закону “Про медіацію” та його популяризація не набули тих масштабів, на які всі очікували. “Водночас, ми розуміємо наскільки актуальним залишається розвиток медіації в Україні, тому Проєкт ЄС "Право-Justice" продовжив свою діяльність щодо сприяння її розвитку, популяризації і підвищення обізнаності серед населення. Зокрема, Проєкт працює над розробкою комунікаційної стратегії з медіації, яку ми презентуємо вже у вересні цього року", - заявив менеджер Проєкту ЄС "Право-Justice". За словами Клемана Юта, медіація та альтернативне вирішення спорів - це невідворотне майбутнє сучасних систем правосуддя. “Розвиваючи інститут медіації, ми не лише розширюємо межі доступу до правосуддя і розвантажуємо судову систему, а й формуємо культуру мирного врегулювання спорів” , - підсумував він.

Своєю чергою, Ірина Зарецька закликала об’єднати зусилля професійного середовища щодо подальшого становлення інституту медіації в Україні, для її розуміння суспільством, а також для належної винагороди тим, хто її репрезентує та практикує.

“У нас є досвід єднання навколо розробки Закону “Про медіацію”, єднання у допомозі нашим воїнам. Ми можемо. Головне - відчути нагальну потребу у такому єднанні, а вона вже назріла”, - зазначила радниця з юридичних питань Програми USAID “Справедливість для всіх”.

У рамках форуму відбулася низка подій, присвячених окремим актуальним темам зі сфери медіації. Зокрема, дискусійна панель на тему “Держава і медіація: синергія для повоєнного відновлення”.

Голова підкомітету Верховної Ради України з питань правової політики Роман Бабій розповів про роль медіації в умовах війни та для післявоєнної відбудови України, побудові системи справедливого вирішення спорів.

“Ми живемо у складний час, але він, як це не парадоксально звучить, відкриває певне вікно можливостей для медіації і загалом для інституцій альтернативного вирішення спорів. Зараз дуже важливо це вікно можливостей не втратити і використати. Адже запит на справедливість, особливо гострий в умовах війни, нікуди не зник, а навпаки - у рази посилюється”, - заявив нардеп.

На думку Романа Бабія, медіація серед всіх способів позасудового вирішення спорів має деякі переваги: свій закон, незаплямовану репутацію тощо. “Користь медіації для судової системи - очевидна. За великим рахунком вона розвантажує суди, дозволяє судам виносити більш якісні рішення, виділяє більше часу на аналіз вирішення відповідних справ”, - підкреслив він.

Також Роман Бабій повідомив, що наразі законопроєкт щодо присудової медіації підтримав Комітет з питань правової політики і він готується до винесення на розгляд у сесійній залі. “У подальшому можливі більш радикальні зміни цієї інституції, але будемо рухатися поступово”, - сказав нардеп.

Зі свого боку, заступник міністра юстиції Олександр Банчук поінформував, що у ході проведення первинної перевірки стану українського законодавства щодо його відповідності актам права ЄС у межах підготовки до початку перемовин про членство в Європейському Союзі було виявлено щонайменше один документ, що стосується сфери медіації, а саме Директиву ЄС “З певних аспектів медіації у цивільних та комерційних справах” (2008). На думку заступника міністра, у майбутньому імплементація її принципів потребуватиме внесення змін до українського законодавства. “Перед моментом вступу ми повинні будемо розглянути наше законодавство на відповідність цим положенням і цій директиві”, - підкреслив Банчук.

Також Олександр Банчук розповів, що Міністерство юстиції створило Реєстр медіаторів. На даний момент він містить 104 особи. За словами заступника міністра, вони залучатимуться до програми відновного правосуддя щодо неповнолітніх.

“Навіть попередня реалізація відновного правосуддя показує, що за участі медіаторів вдалося допомогти близько 400 неповнолітнім, вони були звільнені від кримінальної відповідальності. Це також практичний результат, який вдалося отримати, зокрема, за допомогою медіації”, - сказав Банчук.

Також заступник міністра юстиції повідомив, що у планах уряду за рахунок бюджету, крім адвокатів, залучати до роботи і медіаторів через систему безоплатної правової допомоги.

Так само заступниця міністра соціальної політики Уляна Токарєва розповіла про розвиток медіації як соціальної послуги. За її словами, соціальна сфера активно використовує інструменти медіації.

“Власне, з точки зору сімейної політики, підтримки людей у складних життєвих обставинах медіація дуже важлива. Закон “Про соціальні послуги”, а саме ст. 16, говорить про те, що медіація є базовою соціальною послугою, тобто тією, яка обовʼязково має бути у громаді і має фінансуватися за рахунок місцевого самоврядування”, - заявила Уляна Токарєва.

Вона повідомила, що Міністерство соціальної політики включило медіацію у базовий перелік соціальних послуг, який в умовах війни буде фінансуватися за рахунок міжнародних організацій.

Заступниця міністра соціальної політики також розповіла, що Міністерство розпочало активну роботу над цифровізацією Реєстру надавачів соціальних послуг, де матимуть змогу реєструватися, зокрема, медіатори. “Нам важливо, щоб всі, хто можуть надавати цю послугу, мали можливість комунікувати з замовниками послуг, тобто з різними соціальними організаціями”, - уточнила вона.

Крім того, Уляна Токарєва поінформувала, що Міністерство соціальної політики працює над тим, щоб привести українське законодавство у відповідність до Стамбульської конвенції.

“Є пропозиції до Сімейного кодексу, до Закону України “Про медіацію”, для того, щоб була запроваджена неможливість застосування заходів щодо примирення у тих випадках, коли одна зі сторін подружжя вчиняє домашнє насильство. Щоб медіація у цих випадках не розглядалася як альтернатива”, - підкреслила Токарєва.

Членкиня Вищої ради правосуддя Інна Плахтій розповіла про взаємодію медіації та судової системи.

Вона повідомила, що в умовах війни звернення до медіації як до альтернативного вирішення спору є більш оптимальним, тому що медіаційні процедури не є настільки стресовими, як суд.

“Тим більше, що медіація вже інтегрована завдяки законодавцю у більшість судових процесів. І навіть до прийняття закону про медіацію інтеграція медіації в судові процедури діяла. І я, як ніхто, знаю, що вона діяла. Для мене як для судді неуспішної медіації не існувало, адже внаслідок її проведення знижувався градус конфлікту, було набагато легше ухвалювати рішення”, - зазначила Інна Плахтій.

Вона висловила надію, що як керівники органів судової влади, так і медіатори активізують свою співпрацю для того, щоб такі складні для України часи спрощувати і зменшувати емоційність вирішення конфліктів шляхом скерування сторін на медіацію.

“Дуже підтримується ініціатива і присудової медіації проваджень, і програми відновного правосуддя. Це безумовно розширення можливостей для регулювання спорів і конфліктів”, - підкреслила членкиня ВРП.

Натомість суддя Верховного Суду Надія Стефанів звернула увагу на те, що медіація дозволяє не доводити до суду силу-силенну справ про злочини невеликої тяжкості і, таким чином, зменшити навантаження на суддів та терміни їхнього розгляду, що позитивно впливає, в тому числі і на довіру до суду загалом.

Вона запевнила, що Верховний Суд, як і раніше, активно долучатиметься до розробки законопроєктів щодо альтернативного врегулювання спорів. “Закликаю кожного представника влади, медіації та адвокатської спільноти популяризувати застосування таких методів, які дозволяють дійти порозуміння”, - заявила вона.

Заступниця Генерального прокурора Вікторія Літвінова розповіла, що медіація - один з пріоритетів у діяльності органів прокуратури. Зокрема, вона висловилася щодо її перспектив на основі позитивного досвіду, отриманого за результатами пілотного проєкту програми відновлення для неповнолітніх, яких підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень, реалізованого в 6 областях.

“У контексті роботи з неповнолітніми, які мають проблеми з законом, та розвитку правосуддя, дружнього до дітей, - дуже важливим є подальше застосування відновних підходів і дізнавачами: слідчими, прокурорами та суддями. Прийняття та набрання чинності Закону “Про медіацію” значно розширило такі можливості. Наразі Офіс Генпрокурора спільно з Мін’юстом, МВС та представниками спільноти медіаторів працює над розширенням можливостей проєкту для долучення до медіації у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх усіх медіаторів, а не лише тих, які співпрацюють з системою безоплатної правової допомоги”, - заявила Вікторія Літвінова.

За її словами, Офіс Генпрокурора вважає за необхідне поширити його дію на всіх неповнолітніх, які вчинили кримінальне правопорушення незалежно від категорії їх тяжкості.