Проєкт ЄС "Право-Justice" став співорганізатором круглого столу щодо обговорення законопроєкту про превентивну реструктуризацію

12 липня Проєкт ЄС "Право-Justice" спільно з Комітетом з конкурсного права Асоціації правників України провів круглий стіл "Bankruptcy.net/Перезавантаження бізнесу: Превентивна реструктуризація як ключ до успіху". Захід присвятили обговоренню нових можливостей для зниження ризиків неплатоспроможності бізнесу в умовах війни, а також напрацюванню рекомендацій до законопроєкту №10143 щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедури превентивної реструктуризації.

До дискусії долучилися представники Верховної Ради України, Міністерства юстиції України, Аудиторської палати, Національної асоціації арбітражних керуючих, АТ "НАК "Нафтогаз України", Канадсько-української торгової палати, Незалежної асоціації банків України, судді Верховного Суду, правники, фінансисти, національні експерти Проєкту ЄС "Право-Justice".

"Імплементація норм Директиви про превентивну реструктуризацію у національне законодавство – один з елементів нашого руху до ЄС. Відповідний законопроєкт №10143 готується до ухвалення Верховною Радою у другому читанні. Тому потрібна дискусія щодо документу, оскільки ми невдовзі будемо застосовувати його норми в дії", – наголосив голова комітету з конкурсного права Асоціації правників України, модератор заходу Олексій Воронько. Він підкреслив, що спільнота правників має великі сподівання на новий інструмент у процедурах неплатоспроможності, оскільки він є досить швидким, легким, економічно цікавим та репутаційно привабливим.

Ірина Жаронкіна, керівниця компонента "Захист прав власності та виконання судових рішень" Проєкту ЄС "Право-Justice", відзначила, що запровадження механізму превентивної реструктуризації є не лише одним з євроінтеграційних зобов’язань нашої країни, але й частиною урядового плану Ukraine Facility. За її словами, в частині підготовки до імплементації Директиви 2019/1023 українські парламентарі, регулятор та стейкхолдери значно оперативніші за колег з країн-членів ЄС.

"За останні півтора року Україна зробила роботу, яку країни ЄС проводять вже понад 5 років. І ця робота є якісною. Експерти Проєкту, спираючись на досвід багатьох європейських країн, проаналізували законопроєкт №10143 – його норми, без перебільшення, є передовими та такими, що дають "другий шанс" на відновлення платоспроможності бізнесам, які зіштовхнулися з тимчасовими фінансовими труднощами", – зазначила Ірина Жаронкіна.

Олексій Мовчан, заступник голови Комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради, розповів, що народні депутати мають зобов’язання ухвалити законопроєкт про превентивну реструктуризацію у другому читанні до кінця вересня. Парламентар відзначив, що запровадження нового інструменту у процедурах неплатоспроможності є вимогою часу.

"Повномасштабна війна лише загострила умови ведення бізнесу в країні. Ракетні атаки, масова внутрішня та зовнішня міграція працівників, мобілізація – все це впливає на те, що бізнеси можуть зіштовхнутися з певними фінансовими труднощами. Законопроєкт №10143 передбачає сучасні підходи та технології у питаннях вирішення неплатоспроможності українських бізнесів", – сказав Олексій Мовчан.

Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm, один з розробників законопроєкту №10143, розповів про філософію Директиви про превентивну реструктуризацію. Так, спікер відзначив, що кожна норма документа виважена, змістовна та має на меті врятувати якомога більше компаній, що працюють, але мають тимчасові фінансові труднощі, дозволяє їм зберегти свої активи та відстояти власні інтереси.

"Директива говорить, що кожен конкретний боржник є частиною макроекономіки. І якщо ми даємо шанс боржникові, то відповідно даємо шанс макроекономіці бути сильнішою", – наголосив Юліан Хорунжий.

Своєю чергою, Олександр Бондарчук, голова Національної асоціації арбітражних керуючих, висловив думку, що імплементація Директиви про превентивну реструктуризацію збалансовує законодавство у сфері неплатоспроможності та надає більше можливостей боржникам задля збереження бізнесу.

"Превентивна реструктуризація - інструмент, яким зможе скористатись доброчесний бізнес для того, щоб, дійсно, отримати другий шанс", – сказав Олександр Бондарчук.

Олег Васьковський, суддя Касаційного господарського суду, заявив, що законопроєкт №10143 викликає професійний інтерес у суддів. Він зауважив, що для Верховного Суду важливо, щоб норми закону про превентивну реструктуризацію були якісними, однозначними та передбачали чіткий контроль щодо захисту усіх учасників процесу.

Думку про те, що, однозначність та зрозумілість норм законопроєкту напряму знижує ризики потенційних зловживань з боку боржників, висловив і Сергій Жуков, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Юрій Кривошея, член ради директорів Канадсько-української торгової палати, заявив, що багато іноземних інвесторів готові вже зараз, не чекаючи закінчення війни, заходити на український ринок. Але перед тим, як інвестувати кошти, вони дуже ретельно вивчають увесь інструментарій, який дозволяє вести бізнес доброчесно, прозоро та у відповідності до міжнародних стандартів.

"Впровадження превентивної реструктуризації покращує інвестиційну привабливість країни", – відмітив Юрій Кривошея.

Позицію Незалежної асоціації банків України щодо законопроєкту №10143 висловили Василь Гей та Денис Грищенко. Вони наголосили, що практика роботи з проблемною заборгованістю довела, що судитись невигідно, довго й дорого.

"Інститут превентивної реструктуризації сприймаємо як певний механізм, який дозволить боржнику домовитись з кредитором. Але щоб відбулася така домовленість, потрібно, щоб був добросовісний боржник, який входить у цю процедуру. Інакше кредитори будуть з підозрою ставитись до такого механізму", – сказав Василь Гей.