У Верховному Суді відбувся круглий стіл, присвячений точкам перетину судової влади та медіації

16 листопада у Києві відбувся круглий стіл на тему "Судова влада та медіація: точки перетину", присвячений другій річниці з дня прийняття Закону України "Про медіацію". У заході, що організував Верховний Суд за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice", взяли участь судді Верховного Суду, апеляційних і місцевих судів, а також представники правничої спільноти.

Відкриваючи захід, Борис Гулько, голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, привітав присутніх з другою річницею Закону України "Про медіацію".

"Інститут медіації набув широкого застосування у світовій та європейській практиці при врегулюванні спорів. Закон України "Про медіацію" відкрив нову сторінку у розвитку альтернативного вирішення спорів. Як свідчать статистичні дані за 2022 р., на розгляді у судах України перебувало майже 3,5 млн справ. В силу різних причин значна частина цих справ не знайшла вирішення, а надмірна тривалість судового розгляду призводить до порушення фундаментального права осіб на доступ до правосуддя", - заявив він.

Таким чином, на думку Бориса Гулька, застосування процедури медіації сприятиме зменшенню навантаження на судову систему у вирішенні будь-яких спорів.

"Разом з тим, ще є багато питань, які залишаються відкритими для обговорення. Зокрема, це - необхідність популяризації медіації у суспільстві і яким чином судова спільнота може сприяти цьому процесу", - зазначив голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Зі свого боку, керівниця Проєкту ЄС “Право-Justice” в Україні Оксана Цимбрівська приєдналася до слів привітань. Вона зауважила, що медіація в Україні існує не перший рік, водночас, попри очевидні переваги послуги, на жаль, нині не можна констатувати, що медіація здобула повсюдне поширення та стала звичною частиною культури врегулювання спорів.

Оксана Цимбрівська нагадала, що у рамках Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 рр. Україна визнала необхідність розвитку медіації у контексті забезпечення доступу до правосуддя, підвищення інвестиційної привабливості країни та зменшенню соціальної напруги. В умовах війни, на думку керівниці Проєкту ЄС "Право-Justice" в Україні, емоційна складова є надактуальною для України.

"Медіація - це унікальний інструмент для досягнення завдань, які визначає Стратегія, адже вона ґрунтується на інтересах сторін. Під час проведення процедури медіації сторони, які мають конфлікт, намагаються досягти свого справедливого рішення. Зрозуміло, що медіація не завжди завершується консенсусом, і це теж нормально, однак за її наслідками сторони розумітимуть краще причини виникнення їхнього конфлікту, власні вимоги і у них не буде негативних емоцій. Тож, навіть після того, як сторони повертаються до суду, емоційне забарвлення процесу набуває зовсім іншого характеру", - заявила вона.

Крім того, Оксана Цимбрівська закликала працювати над тим, щоб розвиток медіації став системним, комплексним та стабільним: "Це пріоритет із пріоритетів". У цьому контексті особливого значення набуває широке інформування сторін щодо того, що таке медіація та які її переваги. Тож, Проєкт ЄС "Право-Justice" розробив комплексну стратегію про те, як комунікувати медіацію.

"Медіацію потрібно комунікувати разом і однаково. Це два важливі елементи для досягнення прогресу і певної результативності, яку ми всі так очікуємо за наслідками двох років існування Закону", - підсумувала вона.

Керівниця Проєкту ЄС "CONSENT" Луїза Романадзе розповіла про ключові особливості Закону України "Про медіацію" та окреслила певні виклики, які наразі існують в Україні в контексті медіації.

"На сьогодні ми маємо більше здобутків, аніж викликів. Утім, вони є. Це, зокрема, нерівномірна державна підтримка розвитку медіації в окремих сферах, зміна пріоритетів через повномасштабне вторгнення. Також Україні не вистачає власного прикладу держави у використанні медіації", - підкреслила Луїза Романадзе.

Вона звернула увагу на те, що, на жаль, питання відсутності оновленого державного стандарту соціальної послуги медіації до цих пір залишається невирішеним. Також, за словами Луїзи Романадзе, все ще залишається актуальною проблема відсутності релевантної статистики щодо медіації.

Разом з тим, Світлана Сєргеєва, віце-президентка Української Академії медіації, експертка Проєкту ЄС "Право-Justice2, відзначила, що медіація в Україні, попри виклики, все ж набуває поступово розвитку, у тому числі, і завдяки сильній медіаторській спільноті.

"За всі ці роки зроблено чимало. Зокрема, напрацьовано законодавчі ініціативи, розроблено інформаційні та наукові матеріали, онлайн-ресурси. Йдеться також про навчання медіаторів, а також її популяризацію. Так, Проєкт ЄС "Право-Justice" розробив Комунікаційну стратегію медіації, метою якої було формування єдиного образу послуги та яка спрямована на те, щоб й надалі підвищувати обізнаність суспільства у цьому напрямку", - зауважила Сєргеєва.

Своєю чергою, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Президент ГО GEMME Ukraine, Андрій Рищенко підкреслив, що за останні роки у сфері медіації виконано чимало роботи. Так, він закцентував, що нині медіатори мають безліч можливостей для навчання. Утім, він також вважає, що послуга досі залишається непопулярною в Україні у порівнянні з іншими країнами. За його словами, цю ситуацію потрібно виправляти, в тому числі, долучаючи суддів до процесу популяризації медіації.

"Нам потрібно пропагувати медіацію, а також пояснювати громадськості, як вона працює. Переконаний, що люди, які приходять в суди, повинні отримувати цю інформацію", - додав Рищенко.

Суддя Жовтневого районного суду міста Дніпро, член правління ГО GEMME Ukraine, Максим Ходаківський також акцентував на ролі суддів у популяризації послуги. Разом з тим, він звернув увагу, що на сьогодні все ще є багато представників суддівської спільноти, які не знають, як працює медіація. Тому, за його словами, необхідно долучати суддів до просвітницького процесу, а також ділитися досвідом міжнародних колег та експертів.

Віталій Кальник, голова Комітету з питань незалежності Ради суддів України, озвучив основні проблеми ефективного функціонування інституту медіації в Україні та запропонував повернутися до питання створення певних інструментів обліку медіаторів та результатів їхньої діяльності.

Максим Тітов, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, заявив, що мирне вирішення конфлікту - це ознака успішної, здорової, зрілої держави, а також суспільства. Тож, у питанні популяризації медіації суд має виконувати "негативну" роль.

"Сторона, яка не скористалася процедурою медіації, мирним врегулюванням конфлікту, має нести ті негативні наслідки, якщо вона програє: це і судовий збір, це й інші витрати на розгляд спору, це і програш у суді. На мою думку, саме таким чином ми можемо повернути людей обличчям до мирного врегулювання спору", - вважає він.

Нагадаємо, 16 листопада 2021 р. було прийнято Закон України "Про медіацію". Він визначає правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору), принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою.

Відеозапис круглого столу доступний за посиланням.